Додати новий коментар

Стрімкий розвиток світової фінансової системи, постійне удосконалення існуючих та застосування нових інформаційно-комунікаційних технологій дає змогу проводити фінансові операції в найкоротший час, що створює додаткові можливості для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.

Для кожної держави питання боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, є питанням національної безпеки. Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, є не лише суспільно небезпечним діянням, а і системною загрозою для фінансових ринків і національної економіки в цілому.
В результаті прийняття Закону України від 18 травня 2010 р. N 2258 "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" забезпечено імплементацію в національне законодавство вимог Сорока рекомендацій та Дев'яти спеціальних рекомендацій щодо боротьби з фінансуванням тероризму Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF), Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму, а також Директиви Європейського Парламенту та Ради Європи 2005/60/ЄС від 26 жовтня 2005 р. про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму.
Підпункт «г» п. 8 ч. 2 ст. 5 Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 18 травня 2010 р. N 2258 (далі — Закон) відносить представників юридичних професій (крім тих, хто надає послуги у рамках трудових правовідносин) до суб’єктів первинного фінансового моніторингу лише у випадках, передбачених статтями 6 і 8 цього Закону.
Відповідно до положень статті 8 Закону, виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується адвокатами, нотаріусами, особами, які надають юридичні послуги, аудиторами, аудиторськими фірмами, фізичними особами - підприємцями, які надають послуги з бухгалтерського обліку, якщо вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочинів щодо:
1) купівлі-продажу нерухомості;
2) управління активами клієнта;
3) управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
4) залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;
5) утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб.
Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб'єктами підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, при підготовці і здійсненні правочинів щодо купівлі-продажу нерухомості, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400 000 гривень.
Тобто, обсяг обов’язків вказаних суб’єктів моніторингу значно менший, порівняно з іншими суб’єктами. Однак, стаття 6 Закону, яка встановлює загальний перелік завдань, обов'язків та прав суб'єкта первинного фінансового моніторингу, все ж таки розповсюджується на них. Це, безумовно, додає цим суб’єктам великого обсягу обов’язків, які до цього часу не були їм властиві. Хоча механізм забезпечення виконання цих функцій залишає великі питання, що пов’язані саме зі співвідношенням вимог цього Закону з положеннями спеціальних законів, якими регламентуються певні види юридичної діяльності.
Зокрема, нотаріуси як суб'єкти первинного фінансового моніторингу не повідомляють Спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій, крім випадків посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400 000 гривень.
На виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (у редакції від 18 травня 2010 року), Міністерство юстиції України видало наказ від 29.09.2010 № 2337/5 яким затвердило «Положення про процедуру застосування запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму».
Згідно з Положенням нотаріуси та інші визначені цим актом суб’єкти повинні забезпечувати щодо клієнтів з ризикованих країн їхню посилену ідентифікацію; забезпечувати збір необхідної інформації про зміст їхньої діяльності, фінансовий стан, репутацію; вживати заходів щодо перевірки достовірності та повноти інформації, отриманої від клієнта; приділяти підвищену увагу фінансовим операціям клієнта, що мають високий ступінь ризику легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
Нотаріуси мають право відмовитися від проведення дій у разі, якщо операція міститиме ознаки такої, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу. Про відмову у проведенні фінансової операції повідомлятиметься Держфінмоніторингу.
Нотаріуси мають також право зупинити проведення фінансової операції клієнтом з ризикованої країни у разі, якщо така операція міститиме ознаки, передбачені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».
Державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюється щодо нотаріусів та інших осіб, які надають юридичні послуги, - Міністерством юстиції України.

Провідний спеціаліст
відділу нотаріату та контролю
за наданням правничих послуг
Головного управління юстиції
у Закарпатській області О.А. Жулінська