Додати новий коментар

Перед кожним народним обранцем весь час стоїть одне нагальне питання: що турбує людей найбільше?

Дивлячись на події, які відбуваються в країні і висвітлюються більшістю засобів масової інформації, розумієш, що людей цікавлять не бійки перед парламентом, не позашлюбне життя чергових селебрітіс - їх цікавлять прості речі: чи підвищаться в наступному місяці ціни на продукти та пальне, коли чекати покращення стану доріг, як працюють комунальні служби, чи вчасно буде включене опалення в квартирах, своєчасно чи ні виплатять пенсію? До речі, половина звернень, які надходять до обласної ради, стосуються питань, що знаходяться в компетенції органів місцевого самоврядування: районних, селищних та сільських рад. Але ж в більшості випадків місцеві органи влади не мають ресурсів для реалізації своїх повноважень. Коли голова сільської ради безпорадно розводить руками, не маючи змоги вирішити важливе питання, люди вимушені звертатися до вищих інстанцій: районної, обласної ради, Кабінету Міністрів, Президента тощо.
Нещодавно в інтерв'ю я говорив, що мудра і правильна державна політика має полягати у тому, щоб створити сильний імідж і привабливу економіку України, і, що ми не маємо інших варіантів, як стати повноцінним доповненням до Європейського Союзу.
Але не треба забувати, що Європейська інтеграція України потребує перегляду політики, яка проводиться на місцях. Ми маємо розробити та реалізувати таку модель регіонального управління, яка б відповідала принципам регіональної політики Європейського Союзу, загальновизнаній практиці внутрішнього міжрегіонального співробітництва та міжнародної співпраці територій.
Як зазначається в Європейській Стратегії інновацій та доброго врядування на місцевому рівні: "добре врядування – це необхідна вимога на всіх рівнях державного управління. На місцевому рівні воно є життєво важливим, оскільки місцева влада найближча до громадян та надає їм основні послуги, і саме на цьому рівні громадяни можуть найшвидше відчути причетність до суспільних дій". Для покращення свого життя люди самі повинні стати частиною державотворчого процесу, брати участь у вироблені, ухваленні управлінських рішень, контролювати їх виконання.
Одним з дієвих механізмів на шляху вирішення цієї проблеми є Постанова Кабінету Міністрів України "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики". Вона надає реальну можливість громадянському суспільству брати участь у виробленні та реалізації державної політики. Таким чином, громадські ради, які було створено при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях стають постійно діючими колегіальними виборними органами. Це інструмент впливу громади на органи місцевого самоврядування. Формування такого органу можливо тільки за умови, якщо влада розуміє потреби людей і готова до плідної співпраці з ними, а також, якщо громада здатна до самоорганізації і знає як представити суспільство та розуміє для чого їй потрібно впливати на місцеву владу.
До речі, як свідчать соціологічні опитування, проведені Фондом «Демократичні ініціативи», абсолютна більшість громадян України вважає, що взагалі ніяк не може впливати ані на стан справ у державі (72%), ані на стан місцевих справ (67%). Але ж існує і інша статистика: всього 5% населення України беруть участь у діяльності громадських організацій, при цьому половина населення вважає, що такі організації потрібні і 44% їм довіряють.
Тож, виявляється, що проблема не тільки у державному підході. Очевидно, що органи влади не можуть «побудувати» громадянське суспільство. Не можуть примусити громадян створювати громадські організації, профспілки, проводити акції, мітинги, збори, висловлювати свою позицію, надавати пропозиції тощо. Єдине, чим може допомогти держава, так це створити комфортні та сприятливі умови за для становлення та розвитку громадянського суспільства в нашій державі. Отже, ми маємо не звинувачувати один одного, а навчитися прислухатися та гармонійно взаємодіяти. Спробувати налагодити діалог між "центром – регіонами" та "регіонами - громадянським суспільством".
На мою думку, тут дуже актуальними є слова Б. Франкліна: "Краще нам всім триматися разом, інакше будемо висіти окремо".

Степан ДЕРКАЧ,
депутат Закарпатської обласної ради