ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

"Антикризовий" рецепт

    19 квітня 2021 понеділок

    У ці нелегкі кризові часи український уряд робить все необхідне для забезпечення стабільності в державі. Вважаю, що в першу чергу слід зосередити зусилля на допомозі малозабезпеченим верствам населення.

    На мою думку, треба насамперед створювати умови для економного використання зарплат і пенсій, які є у населення. Ринок і супермаркети тут не допоможуть. Їх мета -максимальні прибутки. Навіть пшенична крупа, яка значно корисніша за борошно вищого і навіть 1-го гатунку, на ринку коштує три гривні за кілограм. Але ж на складі оптової торгівлі - вдвічі дешевше (1.45 грн). Вважаю, що органи влади можуть організувати оптовий продаж пшеничної крупи, наприклад, за талонами по 12-15 кг для малозабезпечених. До цього "антикризового набору" також слід додати по 8-10 кг гороху або горохового борошна, 1 літр олії , жиру тваринного - 700-900г. Навіть цей невеликий набір продуктів стане значною допомогою тим, хто нині втратив роботу і потрапив у безвихідь.

    Пропоную також розглянути можливість організації на взаємовигідних умовах закупівлі у хліборобів молока, вгодованих на м'ясо тварин і продаж цих продуктів споживачам за значно нижчими від ринкових цінами. Це могло б стати не лише посиленим соціальним захистом населення, а й захистом інтересів сільгоспвиробників.

    Нині уряд вживає заходів для забезпечення населення продуктами харчування без участі посередників, від сільгоспвиробників до споживачів. Імпорт сільгосппродуктів, які можуть вироблятися в Україні, недоцільний. Як варіант - забезпечити державну торгівлю продуктами харчування поряд з приватною, звісно, за зниженими цінами і, можливо, за талонами. Тоді і в приватній торгівлі будуть змушені знижувати ціни. Ось це і буде один із основних важелів впливу уряду на зниження цін на продукти харчування.

    Безперечно, для цього потрібно, аби в кожному місті працювали хоча б невеликі м'ясокомбінати, молокозаводи, холодильні камери, державні продмаги. За радянських часів, пригадую, так і було. Але попередні уряди створили можливість для їх приватизації, яка була успішно проведена, на жаль, не на користь народу. Тепер необхідно діючому уряду знайти вихід з цього становища. Та я впевнений - вони впораються.

    Нині ЗМІ багато уваги приділяють питанню державних дотацій. Переконаний, що вони доцільні лише на певних умовах і тільки для сільгоспвиробників. Наприклад, держторгівля могла б закуповувати у виробників молоко по 2-2,5 гривні за 1 літр, а продавати споживачам по три гривні (приватна торгівля закуповує по 1-2 гривні, а продає по 5-6 гривень). Звісно, за таких умов держторгівля матиме певні збитки. Їх можна компенсувати за рахунок держбюджету. Такими є, на мій погляд, дотації. На відміну від дотації за кожен гектар ріпака чи соняшника, які виснажують грунт і які можна вирощувати тільки для потреб України, а не на експорт. У нашій державі є всі можливості для забезпечення людей продуктами харчування українського виробництва, а не заморськими, шкідливими для здоров'я делікатесами. Однак конче потрібні талановиті, досвідчені керівники сільгосппідприємств та надійна матеріально-технічна база.

    К. ШЕЗЕМЕТ,
    м. Ужгород
    Закарпатської обл.

    «Урядовий кур’єр»

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору