Іштван ГАЙДОШ: "Коли я вперше був народним депутатом, ніхто й уявити не міг, щоб парламент так довго не працював"

Як навчити молодих закарпатських угорців розмовляти українською? Чим парламент нинішній відрізняється від Верховної Ради десятирічної давності й чому його так важко змусити працювати? Що в першу чергу планує зробити для своїх виборців і

над якими законопроектами працює? Про все це та багато іншого ми розпитували народного депутата України, голову Демократичної спілки угорців України Іштвана Гайдоша. Й отримали досить вичерпні відповіді.

– Іштване Ференцовичу, ви стали народним депутатом по багатомандатному округу. Можливо за таких умов приймати самостійні рішення? Адже в ПР чітка партійна дисципліна. І наскільки відрізняється робота нардепа нині й у 2002 – 2006-му?

– Хочу зазначити, що хоч і балотувався за партійним списком, але отримав мандат депутата як голова Демократичної спілки угорців України, тож однозначно представлятиму в парламенті інтереси угорської громади. До речі, якщо переглянути програму Партії регіонів, то бачимо, що ця політсила виступає за європейську інтеграцію нашої держави, за захист прав усіх національних меншин, що мешкають в Україні. ДСУУ так само ці питання вважає пріоритетом у своїй діяльності. Тож не дивно, що в 2009-му наша спілка підписала угоду про співпрацю саме з Віктором Януковичем. Ми зі свого боку сприятимемо налагодженню зв’язків ПР з європейськими соціалістами. Отож великих розбіжностей між нами не повинно бути, а якщо й виникатимуть певні питання, то маємо сісти за стіл переговорів і конструктивно вирішувати їх.

Щодо ситуації у парламенті зараз і 10 років тому, то основною відмінністю вважаю наявність у ВР політиків із радикальними поглядами. Саме це призвело до радикалізації дій опозиції, до блокування Ради. Коли я вперше був народним депутатом, ніхто й уявити не міг, щоб парламент так довго не працював. З іншого боку, зараз він значно більше міг би зробити в плані євроінтеграції, ніж 10 років тому. Сподіваюся, що нарешті всі народні обранці усвідомлять це, і Верховна Рада займеться законотворчістю – тим, для чого вона й створена!

– 22 лютого депутати проголосували за європейський курс України. Чи однаковим є розуміння європейських цінностей для депутата-«східняка» й «западенця», а тим більше угорця? Чи задоволені ви темпами розбудови демократії в нашій державі?

– Щиро радий, що парламент одностайно підтримав це рішення, засвідчивши незмінність євроінтеграційних прагнень України. Для нашої угорської громади це дуже важливо! До речі, євроінтеграція є однією з небагатьох ідей, здатних об’єднати всі регіони країни. В цьому переконався й спілкуючись із колегами – депутатами з інших областей. Щодо темпів розбудови демократії, то людина за своєю натурою завжди прагне більшого, тож і в цьому питанні хотілося б відчутнішого прогресу. Але якщо порівняти з тим, що було 10 – 15 років тому, то результати вагомі. Це і свобода слова, зібрання тощо. Зверніть увагу, як у медіа критикують чинну владу або як керівники держави вільно контактують із народом, відповідаю¬чи й на провокаційні питання. Ще один момент: можливо, наша країна за ментальністю якраз потребує харизматичного лідера? Правда, опозиції це не дуже подобається…

– Ви добре розмовляєте державною мовою, хоч у часи вашого шкільного дитинства угорців навчали російської. Де навчилися української й чи існує, на вашу думку, достатня мотивація для молодих угорців знати українську мову?

– Я народився й виріс в угорській сім’ї, в угорськомовному регіоні. Рідною для мене є угорська – гарна, але важка для інших мова. У школі вчили російську, а основи українсь¬кої засвоїв під час навчання у Львівській політехніці. Згодом, працюючи в органах місцевого самоврядування та державної влади, займаючись політикою, глибше вивчив цю мову. А стосовно мотивації угорських дітей, безперечно, виступаю за те, щоб вони якомога краще знали державну мову, бо так зможуть стати успішними дорослими на своїй рідній землі, знайти хорошу роботу, зробити кар’єру. Але усвідомлюю й те, що прогресу в цій сфері досягнемо тільки докорінно змінивши підходи до викладання української мови в школах національних меншин, зокрема угорців. Адже результати наших дітей у вивченні, наприклад, англійської, яскраво свідчать, що вони мають хист до мов – потрібно тільки створити продумані навчальні плани, посібники, підручники та якісно організувати цю роботу. Тому під час роботи у ВР докладатиму максимум зусиль, аби створити умови для засвоєння нашими дітьми української. На мою думку, основна проблема в тому, що програма не враховує: ці діти виховуються в угорському сере¬довищі, вони не мають запасу українських слів, коли ідуть до школи. Сподіваюся, що вдасться досягти прогресу в цьому питанні. Було б добре використати години, відведені на другу іноземну мову, для глибшого вивчення державної мови. Я клопотатиму про це у відповідних органах влади.

– Ви прийшли в парламент, очевидно, плануючи вирішити певні проблеми свого міста, регіону. Які саме?

– Як я вже говорив, у парламенті в першу чергу представляю угорську громаду України, отож пріоритетним є вирішення проблем, які її хвилюють. Це законодавче забезпечення реалізації культурних, мовних та інших прав, соціально-економічний розвиток нашого регіону, зміцнення транскордонних зв’язків, залучення нових інвестицій тощо. Хотів би виділити в цьому плані важливу роль ПП «Лужанка – Берегшурань». Але з української сторони необхідно створити відповідну інфраструктуру, зокрема завершити будівництво об’їзної дороги навколо Берегова. До важливих питань належить і побудова за фінансової підтримки ЄС першого в нашому краї заводу з переробки твердих побутових відходів, і реконструкція каналізаційно-очисних споруд у місті, очистка русла каналу Верке тощо. Окремо слід згадати про розвиток туризму, зокрема вин¬ного та термального, що є візитівкою Берегівщини. Наші гості можуть переконатися, що в цьому питанні в регіоні вже зроблено чимало. Сподіваюся, зможемо залучити інвесторів та з часом перетворити Берегово й околицю на справжній термальний курорт.

– Чи можливо, що нинішній парламент буде розпущено?

– Не думаю. Це нікому не вигідно: зайві витрати, нерви тощо. Плюс, навіть у разі проведення дострокових виборів, розклад у Раді не змінився б суттєво.

– Над якими законопроектами працюєте?

– З основних тем, що обговорюють у Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, можу виділити законопроекти, пов’язані з євроінтеграцією, правами людини, зокрема запобіганням дискримінації, захистом персональних даних. У своїй депутатській діяльності вважаю пріоритетом сприяння реа-лізації Закону України «Про засади державної мовної політики», у тому числі його прикінцевих та перехідних положень. Займатимуся також розробкою низки інших законопроектів, наприклад, нового тексту Закону України «Про національні меншини в Україні», адже чинний явно застарів. Також приділю увагу питанням реабілітації осіб, які були репресовані наприкінці Другої світової війни.

– А чи не забули ви в столиці про своїх виборців?

– Щодо роботи з виборцями, хочу зазначити: вже діють мої громадські приймальні в містах Київ, Ужгород, Берегово та в селі Дерцен Мукачівського району, з 1 квітня запрацює ще й у Тячеві. У планах відкриття приймальні в Виноградові – так ми би охопили, фактично, всю територію, де мешкають угорці на Закарпатті. До речі, до мене вже звернулося чимало громадян із різними проблемами, і в міру можливостей намагаюся сприяти їх вирішенню.

Василь Горват, "Закарпатська правда"