Іван Бушко: У побажаннях виборців нині переважають інтереси громади

Ще до зустрічей з мешканцями 73 виборчого округу Берегівщини, кандидат у народні депутати України Іван Бушко чітко знав про проблеми та побажання виборців. І це свідчить лише на користь політика, який вміє передбачати та моделювати ситуацію.

Ще напередодні Іван Іванович звернув увагу закарпатців на наявний дорожньо-транспортний колапс, що заважає кожному відчувати себе європейцем, псує реалії життя, додає винятково зайвих проблем та турбот.

Звичайно, за останні роки мешканці як міста, так і району побачили та відчули чимало позитивних змін у вищеназваній темі, однак, як кажуть, ціна питання – досить велика. Саме так відповідав на конкретні запитання ремітчан.
Іван Іванович. Цьогоріч область на дорожні роботи отримала 60 мільйонів гривень. Цифра, нібито, серйозна та вагома. Але за ці кошти можна капітально спорудити лише 30-40 км дорожнього покриття, от і доводиться десь витримувати технологічні стандарти, а в інших випадках задовольнитися ямковим ремонтом. А от якість виконання цих робіт необхідно контролювати і громаді, адже саме вона найбільш зацікавлений суб’єкт господарювання.
Інша справа – діюча система пасажироперевезення. Ремітчани дорікали на роботу автотранспортного підприємства, «мікрик», з якого на ходу випадають двері, неможливість реалізації пільгового проїзду тощо. Щодо останнього, Іван Бушко виказав власне переконання про необхідність надання пільг через адресну допомогу. Вирішивши це питання на законодавчому рівні держави, виправить соціальну несправедливість щодо громадян та позбудеться безпідставного компенсування значних витрат надавачам послуг, які, на практиці, гроші беруть, а пільговиків возити відмовляються.
Була піднята і проблема довгобуду школи. Свого часу не дали результату пошуки проектно-кошторисної документації, що виготовляв колишній КСГП, відтак об’єкт розікрали і час та погодні умови унеможливили продовження будівництва. Шкода, але пам’ятку безгосподарності потрібно розбирати.
Відразу після зустрічі, кандидат оглянув місцеву школу, дитячий садочок та православний храм. Супроводжував його уродженець Реміт, однопартієць, голова районної державної адміністрації Ігор Свищо. Імпонувало те, що Іван Іванович, як і зазначав на зустрічі із сельчанами Нижніх та Верхніх Реміт, всі прохання та клопотання чітко розділяв на блоки, а саме: що можна вирішити відразу, не відкладаючи в довгу шухляду, потребують вивчення та підготовчої роботи і ті, що стосуються перспективи. Для прикладу, ДНЗ має сучасний синтезатор, але без акустичного обладнання користі від нього мало. Один телефонний дзвінок вирішив цю проблему. І повірте, за день зустрічей таких дзвінків було зроблено чимало. Стосувалися вони музичного інструменту для ДНЗ у Берегуйфолу, забезпечення інтернет-зв’язком віддаленого мікрорайону вулиць цього села, вхідних дверей для бібліотеки с. Великі Береги та телевізора для дитячого садочку тощо. Секрет такої оперативності та авторитету простий – до 2010 року Іван Іванович займався бізнесом, був успішним підприємцем, контактував не лише із знаними людьми Закарпаття. От і тепер ці дружні зв’язки стали в пригоді, йому радо допомагають, бо знають його як чесного партнера, людину слова і конкретних дій.
А бізнес рекомендації не бувають колишніми, їх необхідно заслужити і вони залишаються на все життя. На зустрічі з мешканцями с. Берегуйфолу кандидата-мажоритарника відрекомендував його довірена особа, депутат обласної ради, один з очільників ДПУУ Степан Медвідь. Під час спілкування, голова села Лайош Шютев визвався допомагати з перекладом, але, на здивування сельчан, Іван Іванович чудово розуміє угорську, як і майже кожен мешканець Виноградівщини. Отож розмова видалася плідною та конструктивною. Берегуйфолушці виказали свої побажання, залюбки показали бюджетні установи. Івану Івановичу сподобався дитячий садочок, він оглянув якість виконання дорожнього покриття однієї з вулиць села та вияснив, чому призупинені роботи на об’єкті. У місцевій школі занотував до записника прохання посприяти у зведенні спортивної зали.
– На сьогодні повсюди, – пояснив І.Бушко, – відмовляються від спорудження капітальних будов фіззалів. Як правило, зводять легкі «сендвічні» конструкції, що не потребують значних капіталовкладень та тривалості у часі.

"Вісник Берегівщини"