ЛІТУРГІЙНЕ СВЯТКУВАННЯ РІЗДВА ХРИСТОВОГО

Свято Різдва Христового є, без сумніву, одним з найбільших та найулюбленіших християнських свят. Його наша Церква, як відомо, святкує 25 грудня (7 січня).

Особливістю літургійного життя цього свята є так звана «Всенічна», або «Всенічне чування». Це спеціальна Різдвяна служба, котра в наших храмах звершуєтьсяі з шостого на сьоме січня близько опівночі. Різдвяне Всенічне чування складається з Повечір’я Великого з Литією та Утрені з 1- им Часом.
Всенічне з великим Повечір’ям
Велике Повечір’я має три частини. Як вказує сама назва, Повечір’я правиться після вечірньої трапези. В служебнику читаємо, що «священик, читаючи повечір’я, благоговійно нехай розважає, як пресвята душа Спасителева, божеству новокуплена, до аду зійшовши, князя тьми зв’язала, його царство взяла в полон, і освободила від його мучеництва душі всіх праведних та возвела їх в рай»
Читання псалмів
В першій частині Великого Повечір’я читаються псалми, відповідні до часу. Їх є шість, а саме: 4, 6, 12, 24, 30 та 90. В них дякуємо Богові за всі добродійства, отримані впродовж дня, і просимо Господа про спокійний сон і щасливу ніч та про блаженний сон і відпочинок з праведними після закінчення нашого земного життя.
До Бога підносимо теплу молитву, щоби помилував і спас душу, доки ще не постигла нас смерть. Тому що після смерти вже пізно просити помилування. Довіру і надію на Бога оспівано в особливий спосіб в 90 – му псалмі.
Пісня пророка Ісаї
Як на утрені, після шестипсалмія, славимо прихід Господа на землю словами: «Бог Господь появився, благословенний, що йде в ім’я Господнє, так на Повечір’ї, після шести псалмів, співається пісня пророка Ісаї «З нами Бог, розумійте народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог». Першу частину завершує Символ віри і молитва до святих, що починається зверненням до Пресвятої Богородиці – «Пресвята Владичице Богородице, моли Бога за нас грішних». Кожний стих цієї молитви повторюється двічі. На кінці першої частини великого Повечір’я ще раз читається «Святий Боже» і по «Отче наш» співається тропар свята.
По тропарях читаємо «Господи помилуй» (40), Слава, і нині: «Чеснішу від херувимів», і тоді священик голосно молиться молитвою св. Василія Великого «Господи, Господи! Ти охоронив нас…»
Друга, покутна частина
Друга частина Великого Повечір’я має покутний характер і починається словами: «Прийдіте, поклонімся». Після цього читаються три молитвослов ні уривки зі Св. Письма, а саме 50 – псалом, 101 – псалом «Господи, почуй мою молитву» і покаянна молитва Манасії, царя Юдейського.
По псалмах і молитві Манасії, царя юдейського, слідує трисвяте, що називається другим трисвятим, бо це – друга частина великого повечіря, і «Отче наш», а потім співається кондак свята.
Третя частина Великого Повечір’я
Тоді починаємо третю частину Великого Повечір’я словами «Прийдіте, поклонімся». Слідує 69 – й псалом. По 69 – му псалмі слідує інший, а саме 142 псалом, слова якого – наче натяк на зішестя Господа до пекла, де звільнив він душі праведних. Потім читається славословя : «Слава на висотах Богові».
Литія на Великому Повечір’ї
Відразу на Великому Повечір’ї у великі свята Різдва Христового, Богоявління і Благовіщення по пісні «Слава на висотах Богові» слідує так звана Литія. Слово «литія», по – грецьки «літе», «літомай», означає наполегливе моління, бо на ній співаються єктеніїї з чисельними «Господи помилуй». Литію відправляємо, або в притворі храму, або на паперті, або взагалі поза церквою, роблячи при тому процесійний, хресний похід. Вийти у притвір означало в давнину злучитись з оглашенними і каянниками, які тут мали своє місце. Так, отже, вірні давали вияв своєї сумирності перед Господом.
Єктенія «Спаси, Боже, людей твоїх»
Після стихир співає диякон єктенію «Спаси, Боже, людей твоїх», що в своїй побудові нагадує довгу молитву священика, на яку народ відповідає багаторазовим «Господи помилуй», в давнину 40 і 100 разів, а сьогодні лише 12, а по наступному прошенні – 12 разів по – грецьки «Кіріє елейсон».
Єктенія закінчується молитвою «Владико многомилостивий», що є властиво відпустом литі її. В типіконі сказано, що під час цієї молитви всі схиляють голови, а ієрей, обернений на захід, молиться велегласно.
Благословення хлібів
Багословення хлібів відбувається на всенічному, по закінченні Литії . При співі стиховних стихир, в яких оспівується свято, священик з дияконом входять до храму і стають перед тетраподом, на якому є полумисок з п’ятьма хлібами, пшеницею, вином і олією. Перед самим благословенням відправляється чергова частина святкового богослужіння, що слідує по стиховних стихирах, а саме «Нині відпускаєш», трисвяте і «Отче наш» та тропар свята. Під час триразового співу тропара диякон кадить, звичайно тричі, навколо тетрапода. Після заклику диякона «Господеві помолімося» і відповіді хору «Господи, помилуй» священик бере один хліб і благословляє ним інші хліби, а потім відкладає його і піднесеним голосом читає молитву благословення хлібів «Господи Ісусе Христе, Боже наш».
Коли священик говорить слова «сам благослови», вказує правицею на хліби, пшеницю, вино й олію.
Потім хор співає: «Нехай буде ім’я Господнє благословенне від нині і до віку» та читає 33 – псалом до слів «ніякого блага не забракне». По закінченні псалма священик від святих дверей благословляє рукою людей, співаючи: «Благословення Господнє на вас» та уділяє великий відпуст.
Братолюбні трапези Благословення хлібів на Всенічному – це залишок відомих і в давнину практикованих братолюбних столів, що називалися арапе. Освяченим єлеєм священик помазує чоло вірним, роблячи знак хреста, або під кінець всенічної відправи, або на утрені, по відчитанні Євангеліїї та єктеніїї «Спаси, Боже, людей твоїх». В традиції Мукачівської греко – католицької єпархії це помазання освяченим єлеєм, так зване «мировання» відбувається на другий день Різдва після Божественної Літургії (див. Церковний Устав на 2013 – 2014 літургійний рік, с. 52). Ми також після «мировання» з нагоди різних подій літургійного року ( храмові свята, Господні та Богородичні празники) хочемо взяти також додому «дару». Ця «дара», власне і є той хліб, котрий священик чи, якщо був присутній, єпископ благословляв на Великій Вечірні з Литією. В даному випадку, на свято Різдва Христового, це благословення звершилось на Всенічному з Великим Повечір’ям.
А. Долинич