На Прикарпатті діти у школах мерзнуть через халатність комунальників

Крихівецька школа (Івано-Франківськ) унікальна, адже котельня, що її обслуговує працює на тирсі, так званому альтернативному виді палива. Здавалось би тішиться є чим, борони Боже залишитися місту без газу, а в школі тепло.

Проте батьки, учні та керівництво навчального закладу в один голос скаржаться: «в класах холодно, діти сидять за партами в зимових куртках». Як рятуватися від «холоду» під час навчан-ня?
Котельня, що розташована на вул. 22 січня, в Крихівцях, обслуговує лише школу, працює на тирсі та є пілотним проектом в Івано-Франківську. Окупність проекту – три ро-ки, вартість в межах 300 тис. грн.
– Альтернативне паливо – це добре, але хто пробував грітися газом, вже ніколи не нагріється тирсою, – коментує «аварійну» ситуацію Дмитро Якимчук, директор Крихі-вецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. – У школі рідко буває тепло. В мене кожен день бунтують батьки. Відколи нас перевели на тирсу, майже рік, в школі холодно, діти сидять в куртках, температура 13-16 С. До санстанції ще, слава Богу, справа не дійш-ла, бо приїдуть, виміряють температуру і закриють школу.
Щоб прояснити ситуацію журналіст ІФО звернулась до основних опонентів освітян в конфліктній ситуації – КП «Івано-Франківськтеплокомуненерго».
– Ми подаємо теплоносій згідно температурного графіка. На сьогодні не було жод-них офіційного звернень ані від директора школи, ані від обслуговуючого персоналу, ані від начальника управління науки і освіти, то я вважаю безпідставними звинувачення в наш бік, – відповідає Василь Онущак, заступника директора КП «Івано-Франківськтеплокомуненерго». – Я не знаю чому ця тема виникла, що діти мерзнуть в школі.
На сьогоднішній день в Крихівецькій школі навчається 334 учнів, а це 16 навчальних класів. Керівник закладу погоджується з тим, що за спожите тепло платять в тричі менше, але температурний режим значно погіршився. Колись вікна в класах відкривали, примі-щення провітрювали, а нині економлять кожен градус: «Ми платимо за тепло, а тепла, на-жаль, немає».
Усі параметри в котельні відповідають температурному графіку. Існує режимна кар-та, тому жодних питань виникати не може, переконують комунальники. В залежності від температури зовнішнього повітря задається температура теплоносія, – це основний доку-мент, на який спирається у своїй роботі оператор котельні. Тепловий лічильник встанов-лено на виході з котельні та вході в школу. «Хто займається регулюванням в школі ми не знаємо. В нас є резерв, ми можемо підняти температуру теплоносія, але чому не чути скарг!?», – отримали відповідь від обслуговуючого персоналу котельні.
– Бачите, директор школи мав би написати офіційний лист в Теплокомуненерго, – говорить Михайло Верес, начальник управління освіти і науки. – Особисто я мав роз-мову з Арсенієм Блащуком (директором «Теплокомуненерго»), то будемо якось ці питан-ня вирішувати. Є моменти, що в школі буває тепло, але часом, тирсу привозять вологу або невчасно привезуть, чи раз кинуть тирси, а потім чотири години чекають. Не відкидається наявність проблеми в самій опалювальній системі школи.
Пан Верес вважає, що простіше було б, якби котельна належала школі, і директор сам слідкував за технологічним процесом. Мав би в штаті чотири кочегари і вони відпові-дали за опалення. «Прямого впливу на Теплокомуненерго ми не маємо, тому будемо шу-кати причини разом», – продовжує розмову освітянин.
В котельні, як додаткове джерело теплоносія, залишилося газове опалення. У випад-ку зриву постачання біопалива-тирси, є можливість впродовж 15-20 хвилин перевести ро-боту котельні на обігрів газом. Тезу стосовно того, що школу можуть в будь-який момент перевести на газ, пан Якимчук, директор Крихівецької школи, спростовує, адже: «Ми не можемо перейти на опалення газом, бо котельня не наша». А небажання розмовляти з жу-рналістом освітянин пояснює тим, що: «Школу в даному випадку не чіпайте, позитиву жодного для нас немає».
Наразі усі зійшлися на одному має бути нормальна поставка тирси. Отож, про пози-тиви чи негативи у роботі модернової котельні говорити зарано, коли основний процес не виконується. Як можна обігріти школу, коли немає тирси, коли котельня працює вже бі-льше року, а пан Онущак, представник комунальників, тільки-но каже, що: «ми зараз за-ключаємо контракти з постачальниками цього біопалива, до цих пір договорів у нас не було. Перебої з опалювальною речовиною були, якщо брати в межах опалювального сезо-ну – це тиждень часу». Про єдине підприємство чи підприємця, що чітко відповідатиме за постачання біопалива в котельню не чути. До того ж окремого складу для зберігання ве-ликої кількості тирси немає, відтак належні умови зберігання забезпечити важко.
Попри все, заступник міського голови Зіновій Фітель заявив, що до кінця року в Івано-Франківську мають намір провести реконструкцію трьох котелень. Їх переведуть на альтернативні види палива. Хотілося б аби схожа ситуація, як в Крихівецькій школі, не повторилась. Бо котельні згідно вказівки «з гори» переведуть, а от чи забезпечать безпе-ребійну роботу – не факт.
Ми звикли до необлікованого тепла. Пригадаймо, ще 10-20 років тому ніхто не зва-жав скільки коштує один куб. м. газу, гарячої чи холодної води. Нині, коли залежність від «великої труби» ставить на коліна не тільки нашу державу, а й «всемогутню» Європу, яка досі толерантно реагувала на загарбницьку політику Росії стосовно країн-сусідів, є привід добряче почухати голови. Ми змушені рахувати, шукати альтернативу природному газу, здійснювати реальні кроки від газової залежності, а не руйнувати безгосподарницькими діями ідею альтернативного палива.

До теми:
Ще у грудні 1993 року науковці університету ІФНТУНГ піднімали питання енергоз-береження України. Місцеві дослідники подали в облдержадміністрацію пропозиції сто-совно доцільності відновлення малих гідроелектростанцій, що є досить таки реальним та дієвим виходом із нинішньої ситуації зважаючи на своєрідність Прикарпаття.
– Використання тирси це один із напрямків ресурсозбереження, тому що економить вугілля та газ, який є зараз дефіцитним для України і з точки зору екології теплова пере-робка тирси менше несе шкідливих викидів у атмосферу, – розповідає Микола Михай-лів, кандидат технічних наук, доцент кафедри електропостачання та електрооблад-нання ІФНТУНГ. – У багатьох країнах тирса використовується у вигляді палива для оде-ржання теплової енергії.
Причину непорозумінь між Теплокомуненерго та освітянами дослідник вбачає: « ...тільки через безгосподарність. Якщо порівнювати газ, вугілля та тирсу, то у тирси мен-ша калорійність, тобто теплотворна здатність. Тому для підтримки відповідної температу-ри потрібно більшу кількість біоречовини та своєчасне завантаження. Я вважаю, що це недолік чисто організаційний».

"Івано-Франківський оглядач"