Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення про оскарження запитувач приймає виходячи зі своїх суб’єктивних міркувань, тобто фактично запитувач може оскаржувати й правомірні діяння, якщо не вважає їх такими. Оскарження являє собою звернення до уповноваженого суб’єкта з приводу порушення певного суб’єктивного права, свободи чи інтересу скаржника для поновлення цього права.
Оскарження до вищого органу можливе за наявності органу, якому розпорядник підпорядкований. Вказаний орган існує в органів виконавчої влади. Винятком серед останніх є Кабінет Міністрів України, який є вищим органом щодо усіх інших органів виконавчої влади, оскільки він очолює їх систему. Відповідно для Кабінету Міністрів вищого органу не існує (Президент є главою держави і формально не очолює виконавчу владу, Уряд тільки відповідальний перед ним). Щодо виконавчих органів місцевої ради, то оргнами, до якого можна оскаржити порушення ними права на доступ до інформації, є виконавчий комітет, сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті ради, якому вони підпорядковані.
Для державних і комунальних підприємств «вищим органом» слід вважати суб’єкт владних повноважень, до сфери управління якого це підприємство чи інший суб’єкт господарювання належить. Так, відповідно до п.10ст.6 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» уповноважені органи управління здійснюють контроль за діяльністю господарських структур. Відповідно до статті 17 Закону «Про місцеве самоврядування» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
В суб’єктів приватного права вищі щодо них органи відсутні, зокрема, не може вважатися вищим органом суб’єкт (фізична чи юридична особа), що здійснює контроль над господарюючим приватним суб’єктом.

Головний спеціаліст відділу
документування, контролю виконання
та звернень громадян
Головного управління юстиції у
Закарпатській області
Діана Андращук