Ще 23 населені пункти Закарпаття отримали статус гірських
Згідно із Законом України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” у нас донедавна до гірських належали 192 населені пункти (31 відсоток від загальної кількості). Під дію вказаного Закону повністю підпадає Воловецький та Міжгірський райони, в інших районах частка населених пунктів, яким надано статус гірських, – становила від 13,6 (на Мукачівщині) до 84,4 відсотків (на Рахівщині). Два роки тому облдержадміністрація подала документи на отримання статусу гірських ще 23 селами. Всім їм було відмовлено, так само, як і ряду населених пунктів інших областей. Підстава для відмови: кліматичні характеристики цих сіл не відповідали вимогам Закону (Аби отримати статус гірського, третина мешканців населеного пункту має проживати на висоті 400 м над рівнем моря, сама ж територія повинна була відповідати п’ятьом кліматичним характеристикам).
Тоді всі області, крім Закарпаття, змирились з рішенням Кабміну. Понад два роки Закарпатська облдержадміністрація, відповідні служби та органи самовряду-вання працювали над аналізом територіально-кліматичних характеристик цих сіл, проводилась ділова переписка з Мінекономіки та тодішнім Мінприроди. На початку цього року в Кабмін було направлено лист за підписом голови ОДА Івана Різака з проханням про надання статусу 23 селам з детальним обгрунтуванням. Паралельно розроблявся пакет пропозицій про внесення змін до вищевказаного Закону. Уряд Віктора Януковича підтримав пропозиції Закарпатської ОДА і в результаті зміни до Закону були прийняті. Зокрема, зараз для отримання статусу гірського в наявності мають бути дві з 5 кліматичних характеристик. По деяких населених пунктах було проведено уточнення висоти конкретно по хатах. Так, як, скажімо, в Тур’ї Бистрій Перечинського району. До слова, в цьому питанні активність проявив сільський голова, і в результаті мешканці села все-таки довели своє право на статус гірського села. І що ж від того отримали горяни?
В першу чергу, низку соціальних пільг. За Законом, мешканцям гірських населених пунктів здійснюються 20-відсоткові додаткові виплати по пенсіях, стипендіях, всіх видах державної матеріальної підтримки та 25-відсоткові – по заробітній виплаті працівникам державних установ. Зайве пояснювати, що це означає для горян – мешканців районів, в яких традиційно найвищий рівень безробіття і найнижчі доходи.
Але існує ще один, стратегічний, бік цього статусу, який працює на перспек-тиву Закарпаття. Державою декларується сприяння у будівництві об’єктів соціаль-но-культурної сфери гірських населених пунктів. Ще в 1996 р. постановою Верхов-ної Ради було зобов’язано міністерства і відомства частину коштів, які їм виділялися з Держбюджету, направляти в гірські райони. Однак механізму, як такого, не було.
Голова облдержадміністрації Іван Різак чи не з перших днів перебування на посаді питання надання статусу гірських населених пунктів взяв під особистий контроль. Це стало особливо актуально для області після того, як було накладено мораторій на спеціальні економічні зони – через відміну пільг частка інвестиційних надходжень в місцевий бюджет скоротилась. І саме “гірський”статус відкривав можливості для залучення інвесторів в раніше безперспективні райони. Обласна влада підготувала пакет змін до вищевказаного Закону, які стосуються безпосередньо механізму виділення і використання коштів на розвиток соціально-виробничої інфраструктури населених пунктів, а також сприятливого режиму інвестування гірських територій. Проект направлений депутатам Верховної Ради України від Закарпаття, а також у сусідні області для коригування і підтримки.
Не секрет, що гірські райони Закарпаття належать до категорії депресивних. Коротко пояснюючи, це означає, що через свою віддаленість від адміністративно-промислових центрів та кліматичні умови ці населені пункти мають невеликі перспективи для розвитку, в першу чергу щодо зайнятості населення. В даному випадку основний акцент робиться на туризмі й рекреації та розвитку інфраструктури населених пунктів. Залучення інвесторів у туристично-рекреаційну та деревообробну галузь – це якраз найкращий вихід із “депресивної” ситуації. Таким чином, “гірський” статус тягне за собою обопільну вигоду – як для держави, так і для горян. З одного боку, гірські райони перестають бути лише пасивними споживачами державних дотацій і пільг (про це нещодавно говорив на засіданні Кабміну Прем’єр-міністр Віктор Янукович), бо починають самі на себе заробляти. З іншого боку, горяни отримують роботу, а значить, підвищують свій життєвий рівень, що, в свою чергу, знижує соціальну напругу.
Наразі вже зараз у гірських населених пунктах реалізується 5 інвестиційних проектів: модернізація швейного виробництва ТОВ “Тернотекст”, освоєння вироб-ництва клеєних плит з пиломатеріалів, реконструкція ТзОВ “СТЕН ЛТД”, виробни-цтво та розлив мінводи “Сойми” та реконструкція і модернізація філії Ужгородської швейної фабрики “Лютянка”. Якщо ж будуть прийняті запропоновані зміни до Зако-ну України “Про статус гірських населених пунктів в Україні”, список перспек-тивних інвестиційних проектів значно зросте. Адже обласна влада, зокрема, вно-сить пропозиції щодо збереження спеціального інвестиційного режиму в населених пунктах, що мають статус гірських. А також пропонує передбачити у Держбюджеті видатки на виплату компенсацій суб’єктам підприємницької діяльності всіх форм власності, які здійснюють свою діяльність на території населених пунктів, що мають вказаний статус, від втрат по додатковій виплаті заробітної плати.
Як ми вже зазначали, пакет з проектом змін до Закону “Про статус гірських населених пунктів в Україні” перебуває на розгляді в уряді. Судячи з усього, перспективи – обнадійливі. В разі прийняття цих змін матимемо ще один приклад державної підтримки ініціативи регіональної влади. А саме на необхідності зростання ролі регіональних органів влади, наданні їм більших повноважень наголошує глава уряду Віктор Янукович. Наталя МИГАЛИНА