Як на Закарпатті митники з контрабандою «борються»

14 січня на румунському боці українсько-румунського кордону затримали три автомобілі забиті контрабандними українськими цигарками. Причому, затримали контрабанду не румунські прикордонники, а працівники румунської податкової вже на території Румунії.

Для Європейського союзу - це кричущий факт, адже зрозуміло, що румунські митники свідомо пропустили контрабанду, а значить, вони є частиною схеми контрабанди, до якої належать українські митники та українські правоохоронці. В Румунії розгорівся величезний скандал і йде велика антикорупційна зачистка, адже в Європейському Союзі такі справи так просто не проходять.

На перший погляд, з українського боку кордону, на митному посту «Дяково» Закарпатської області все поки що спокійно і ніхто нікого звільняти, і тим більше, проводити зачистки не збирається. Таке враження, що контрабанда до Румунії пішла з Марсу, а не з України.

Проте розслідування ситуації саме на українському боці кордону дало відповіді на всі питання існування коридору контрабанди на українсько-румунському кордоні в Закарпатській області.

Зав’язка історії

В листопаді 2008 року на Закарпатті стався випадок, який можна назвати характерним для української митниці, – під прикриттям боротьби з корупцією на митниці представники підрозділу власної безпеки намагаються підставити «неугодних» митників та керівників митних постів, які не погоджуються на запропоновані їм корупційні схеми

15 листопада 2008 року на митний пост «Дяково» Виноградівської митниці, що на Закарпатті, заїхав автомобіль з двома працівниками підрозділу власної безпеки Виноградівської митниці панами Чундаком та Корпошем. Під приводом контрольної перевірки роботи митника Молнара вони провели його обшук, а потім просто його побили, як виявилось, довівши до серцевого нападу та струсу мозку. Під час «обшуку» у Молнара не знайшли ніяких компрометуючих і заборонених речей, окрім мобільного телефону.

Зрозуміло, що постраждалий митник почав шукати захисту у правоохоронних органах – звернувся з заявами до органів прокуратури та суду, а до керівництва митниці - з проханням провести службове розслідування задля з’ясування всіх обставин інциденту. Здавалося, проблем у постраждалого митника бути не може, адже судмедекспертиза чітко зафіксувала нанесенні тілесні ушкодження, свідками протиправних дій працівників підрозділу внутрішньої безпеки було кілька колег постраждалого.

Більше того, призначене керівником Держмитслужби Валерієм Хорошковським службове розслідування дало чітку відповідь про вину працівників власної безпеки. Проте справа пішла в зовсім в інше русло, і скерували її туди корупційні інтереси посадових осіб митниці і корупційні схеми контрабанди на Закарпатті.

Історія однієї корупційної схеми

На території Закарпаття діють три митниці – Ужгородська, Чопська та Виноградівська. На кожній митниці є по кілька митних переходів. На Виноградівській митниці є три переходи: два на кордоні з Угорщиною, і один – «Дяково», з Румунією. Це унікальне явище, коли одна митниця має переходи з двома країнами.

Після приходу Валерія Хорошковського на пост голови Державної митної служби, на всі ділянки роботи у відомстві він привів з собою власну команду. Свою людину він привів і на посаду керівника департаменту власної безпеки. Власна безпека - це підрозділ, який контролює роботу митників і є головним борцем з корупцією на митниці. Людина, яку призначили керівником департаменту власної безпеки, раніше працювала в податковій міліції. Звичайно, що за час своєї роботи на посаді він зумів замінити практично всіх керівників підрозділів власної безпеки на всіх митницях за рахунок людей, які раніше працювали в підрозділах податкової міліції.

Саме так і сталося на Виноградівській митниці. Там на роботу керівником відділу власної безпеки взяли колишнього працівника податкової міліції, який у молодому віці за «високі досягнення у праці» був дочасно відправлений на пенсію. Зрозуміло, що ця людина підібрала собі в підлеглі колишніх колег по роботі. Під виглядом «боротьби з контрабандою» ці люди робили на митному посту «Дяково» «раптові перевірки». В основі перевірок лежало дотримання наказу Валерія Хорошковського, згідно якого на робочому місці митнику заборонено мати при собі мобільний телефон і суму коштів понад 200 гривень.

Правова оцінка цього наказу заслуговує на окрему історію. Він, насправді, є незаконним, адже це є обмеженням конституційних прав громадян. З іншого боку, будь-який нормативно-правовий акт, яким є в даному випадку наказ голови Державної митної служби України, має бути зареєстрований в Міністерстві юстиції. Наказ щодо обмеження на наявність мобільного телефону і більше 200 гривень у працівника на митному посту, в Мін’юсті досі не зареєстрований.

В результаті виконання цього наказу в митних органах було звільнено дуже багато людей, в тому числі двох митників на митному посту «Дяково». Ці звільнення стали результатом двох перевірок протягом літа та осені 2008 року. На робочих місцях згаданих працівників були виявлені кошти більше 200 гривень, за що їх і звільнили з митних органів.

Боротьба з корупцією - добра справа, проте в цій ситуації проблема не в тому, що людей звільняють через порушення наказу Хорошковського, наводячи порядок на митному посту. Вся сіль в тому, що раніше Виноградівською митницею, керувала людина яка мала тісний зв’язок з правоохоронними органами Закарпаття і Києва та могла бути причетною до контрабанди сигарет на територію Румунії. За даними джерел «Главреда», відбувалося все це під прикриттям органів прокуратури та СБУ. На заваді цій схемі став новий начальник митного поста «Дяково» Леонід Рябець. Потік контрабанди почав перекриватися, а Рябець став поперек горла багатьом людям.

План, як прибрати керівника митного поста вибрали простий – шляхом проведення перевірок і виявлення порушення наказу Хорошковського. Двох людей з митного переходу вигнали, але транзит контрабанди так і не розпочався.

На початку осені 2008 року керівника департаменту власної безпеки Держмитслужби звільнили. Проти нього дав свідчення про корупцію високопоставлений чиновник Одеської митниці прямо на засіданні Колегії Державної митної служби. Він заявив, що поки начальник департаменту власної безпеки розповідає про боротьбу з корупцією, його підлеглих змушували возити в Київ у департамент власної безпеки хабарі з кожного контейнера.

Хоча керівника департаменту власної безпеки після цього звільнили, він все одно продовжує керувати процесом через своїх підлеглих, адже нового керівника цього підрозділу досі не призначили.

Тож не дивно, що співробітники власної безпеки Виноградівської митниці здійснили третю спробу «підкопати» на керівника митного переходу «Дяково». Начальник підрозділу власної безпеки Виноградівської митниці пан Чундак та співробітник підрозділу пан Корпош приїхали на митний пост «Дяково» і побили митника Молнара, намагаючись знайти заборонені речі.

Виявили вони у нього тільки мобільний телефон. Проте Молнар під час службового розслідування пояснив, що він йому був необхідний для крайньої потреби – зв’язку з сім’єю, адже має дитину – інваліда 1 групи, з яким має часто виходити на зв’язок. Перевірити, що Молнар телефонував тільки по сімейних справах було дуже легко, отримавши роздруківку вхідних та вихідних дзвінків.

Як розповідають очевидці, співробітники підрозділу власної безпеки перед візитом на митний пост відвідували ресторан, який знаходиться неподалік. Доказів, що вони дійсно були п’яними, не знайшли, проте вони безцеремонно надавали гарних стусанів Молнару, що засвідчила потім медична експертиза, та зухвало себе поводили у зоні митного контролю на очах багатьох працівників митниці та громадян, що перетинали державний кордон.

Як показують матеріали справи, Чундак і Корпош до того ж не мали права на контрольну перевірку. Кажуть, що відповідний дозвіл був підписаний начальником Виноградівської митниці заднім числом, що може наводити на думку, що і новий начальник Виноградівської митниці міг мати «у процесі» свою зацікавленість. Цікаво, що «перевіряючих» завіз на територію митниці громадянин України Сідей, який був за кермом автомобіля з румунськими номерами. Як відомо, українське законодавство забороняє українським громадянам управляти транспортними засобами з номерними знаками інших держав, але то вже дрібниці, хоча подібних у даній справі - безліч.

Далі замість того, щоб покарати людей у погонах, які порушили закон, почалася кругова порука їх прикриття. Прокуратура не порушила кримінальної справи, «не знайшовши» для цього підстав.

«Зіпсований телефон» Хорошковського

За наказом голови Державної митної служби України у зв’язку з побиттям співробітниками митного посту «Дяково» Молнара працівниками підрозділу власної безпеки було проведено службове розслідування. Комісія, що проводила службове розслідування, складалася з представників митних органів з різних регіонів України.

Розслідування показало, що представники відділу власної безпеки митниці грубо порушили Конституцію, низку законів і службових правил. Вердикт комісії – Чундака і Корпаша звільнити з митних органів. Молнара комісія визнала винним у зберіганні мобільного телефону на митному посту, тому йому рекомендували просто висловити зауваження. Спочатку «перевіряючі» намагалися «пришити» Молнару ще й зберігання на митному посту 2 тисяч гривень, проте комісія цього факту не підтвердила.

У свою чергу, пан Коломацький, який зараз фактично виконує обов’язки керівника департаменту власної безпеки Державної митної служби і є ставлеником звільненого колишнього керівника, спотворив факти, викладені в акті службового розслідування.

2 грудня 2008 року комісія вже закінчила роботу і всі її члени підписали відповідний акт без будь-яких зауважень. 12-го пан Коломацький подав Хорошковському доповідну записку щодо службового розслідування і пропозиції про накладення стягнень на учасників інциденту. Проте доповідну він написав так, що її суть повністю відрізняється від акту службового розслідування. Адвокати Молнара навіть з цього приводу зверталися потім до Хорошковського, щоб звернути увагу на ці розбіжності.

Як у нас часто буває, головне не те, що відбулося, а те, як інформацію донесуть до начальника. Справа Коломацького дала своє – за результатами його доповідної Валерій Хорошковський у той же день, 12 грудня, погодився з пропозиціями Коломацького, і згодом підписав наказ про неадекватні стягнення на учасників інциденту – «перевіряючим», які побили людину на митному пості, призначили винесення простого зауваження. На митника ж повісили «неповну службову відповідність». Як наслідок – більше постраждав той, кого побили. Співробітники власної безпеки, які порушили закон й зараз спокійно працюють на своїх посадах.

Логічно, що вони мали б оскаржити результати акту розслідування службової комісії, проте вони пішли іншим шляхом, і через керівника департаменту власної безпеки просто підсунули Хорошковському «липові» перекручені результати службового розслідування.

І що далі?

Адвокат постраждалого Молнара 15 січня 2009 року звернувся до Хорошковського з проханням відсторонити від виконання обов’язків Чундака та Корпаша у зв’язку з тим, що проти них порушено кримінальну справу Виноградівським районним судом. Проте, що покладуть на стіл керівнику Держмитниці цього разу – не відомо.

Керівництво митниці зараз намагається чинити спротив об’єктивному розслідуванні справи. Адвокати Молнара намагалися в офіційному порядку отримати акт службового розслідування інциденту, проте їм відмовили, посилаючись, що це таємниця. Тож за копією цього акту з відповідною скаргою 30 грудня 2008 року довелося звертатися до самого Валерія Хорошковського.

Звісно, цей акт потерпіла сторона таки мала змогу отримати через власні канали, і вже 17 грудня 2008 року Валерію Хорошковському було направлено звернення щодо спотворення паном Коломацьким фактів, викладених в Акті службового розслідування щодо інциденту на митному посту «Дяково». Проте реакції на це звернення досі немає...

Люди, які знаються на державній службі, розповідають, що керівники високого рангу часто самі читають тільки короткі резюме того чи іншого документа. І якби Хорошковський сам прочитав Акт службового розслідування, то рішення щодо панів Чундака і Корпоша було б абсолютно іншим.

На фоні всіх цих подій контрабандні схеми на Закарпатті поновлюються. 12 січня керівник митного переходу «Дяково» пішов на лікарняний через грип.

Джерела «Главреда» повідомили, що не пройшло і двох днів, як схема відновилася, і на румунському боці кордону на виїзді з митниці затримали три автомобілі, запаковані контрабандними цигарками, по 10 ящиків у кожному. Можемо припустити, що цього не могло відбутися без участі керівника Виноградівської митниці, й без його вказівок відповідальним представникам митного поста «Дяково». Як бачимо, випадок на румунській митниці став тільки наслідком перепитій в Державній митній службі.

Затримали контрабандні цигарки не румунські митники, а румунські податківці вже на території Румунії на виїзді з пункту пропуску. Румунські митники працюють в одній схемі з українськими колегами і отримують свою частку. Румуни вже почали гучне антикорупційне розслідування, адже є свідчення, що 14 січня через «Дяково» одна за одною проїхали 10 машин з контрабандними цигарками. А у зміні митників, які працювали під час проходу машин працювали саме люди, яких нещодавно призначив начальник Виноградівської митниці. До речі, наскільки нам відомо, про ці факти й досі в установленому порядку начальником митниці не поставлено до відома керівництво Держмитслужби.

Чому контрабанду так сильно хочуть здійснювати через митний пост «Дяково»? Та дуже просто: обізнані люди розповідають, що інші переходи Виноградівської митниці через угорський кордон не підходящі. Угорські прикордонники багатіші за румун й не такі охочі на корупційні схеми доставки контрабанди до ЄС. А от з румунами наші «правоохоронці» домовлятися вміють без проблем

За даними джерел «Главреда», проїзд однієї машини з 10 ящиками контрабандних цигарок приносить ділкам цього бізнесу чистого прибутку близько тисячі доларів. В такій ситуації абсолютно зрозуміло, скільки втрачає схема кожного дня, коли вона не працює. Люди втрачають шалені прибутки, а тому очікувати можна будь-яких дій з відновлення схеми.

Зараз з інцидентом на митному посту «Дяково» із побиттям працівника митниці розбирається Виноградівський суд, який таки відкрив кримінальну справу на підставі особистої заяви Молнара щодо його побиття, засвідченого судово-медичною експертизою й відповідним її Актом.

Те, що суд взяв справу до розгляду, – вже чималий успіх. Проте, яким буде рішення по справі, поки невідомо. Перше засідання суду було призначено на 12 січня 2009 року. Проте Чундак і Корпош на засідання не з’явилися, і все перенесли на 22 січня. Але й у цей день Чундак не з’явився на судове засідання, тому за клопотанням адвоката потерпілого, судом ухвалено рішення про застосування до нього примусового приводу до суду у разі, якщо він і далі не буде присутнім на слуханнях.

Сторона потерпілого впевнена, що до того часу, поки підсудні «не впевняться», що рішення суду буде на їх користь, приходити на засідання вони не збираються і розгляд справи навмисне затягують. Хоча більш ніж дивним видається те, що за одних і тих самих підстав і доказової бази обласна прокуратура і Виноградівський суд ухвалюють зовсім різні рішення щодо порушення чи не порушення кримінальної справи. Схоже на те, що прокуратура намагається прикрити «бандитів у погонах», сама Державна митна служба намагається приховати інформацію про службове розслідування і не вживає заходів, щоб притягнути до відповідальності винних осіб.

Другий фронт боротьби – Закарпатський окружний адміністративний суд, куди також подано позов проти працівників відділу власної безпеки. Проте й там засідання, заплановане на березень місяць, навряд чи принесе результати.

* * *

А поки що люди, які вчинили злочин прямо на території митного посту, продовжують працювати і далі, «змушуючи митників бути чесними».

Насправді, даний випадок на митниці не одинокий. Якщо змінити прізвища учасників подій, то подібну ситуацію можна спостерігати на дуже багатьох українських митницях. У нас ніби то чиняться спроби навести порядок на кордонах, але багато хто з керівників різних рівнів, як митних, так і правоохоронних органів, в цьому насправді, не зацікавлені. Навіть, коли керівник митних органів України й зацікавлений в боротьбі з корупцією, то деякі приведені ним на відповідальні посади люди, цього зовсім не прагнуть.

Іван Барнабаш, «Главред»