Закарпатські підприємства беруть "канікули" та відправляють людей у відпустки

Вплив світової фінансової кризи економіка Закарпатської області, як і всієї країни, відчула вже в кінці минулого і особливо – на початку цього року.

Одне за одним підприємства почали брати «канікули», відправляти працівників у вимушені відпустки і відповідно – скорочувати обсяги виробництва. Як результат, у лютому в порівнянні з відповідним періодом минулого року темпи спаду виробництва в області сягнули 51,6 відсотка.
Впершу чергу це пов’язано зі значним скороченням виробництва на підприємствах машинобудівної галузі. Розвиток економіки області можна розділити на два періоди: з січня до вересня минулого року, коли стабільно працювали всі галузі і область займала четверте місце в країні за темпами соціально-економічного розвитку, та з жовтня до грудня, коли вплив світової фінансової кризи став відчутним в основних галузях економіки. На жаль, зниження темпів в економіці області, який спостерігався наприкінці минулого року, продовжується. Особливо це відчутно у машинобудівній, хімічній та легкій промисловості.
Та найбільш відчутний спад виробництва саме в машинобудівній галузі. За результатами 2008 року в загальному обсязі реалізованої продукції області доля лише одного підприємства «Єврокар» становила понад 43 відсотки. Тому суттєве скорочення виробництва на цьому заводі негативно вплинуло на рівень загальнообласного виробництва. Так, якщо за січень-лютий минулого року на «Єврокарі» випустили понад 5 тисяч автомобілів, то з початку цього року – трохи більше чотириста. У порівнянні з минулим роком обсяги виробництво на «Єврокарі» скорочено майже на 92 відсотки. Наполовину зменшилось виробництво ще на двох потужних підприємствах краю – ТОВ «Ядзакі» та ТОВ «Аутомотив-Україна», які теж працюють на автомобільну галузь. І це одразу вдарило по загальних показниках.
Падіння обсягів виробництва в області визначають два основні фактори: обмежений попит на продукцію та відсутність обігових коштів, в тому числі й кредитних ресурсів для розвитку бізнесу. Також в результаті девальвації гривні суттєво зросло обслуговування валютних кредитів підприємств, що обмежило їхні фінансові можливості і виступило додатковим стримуючим чинником розвитку. Відчутною для промислового комплексу області є також нестабільність банківської системи. Скорочення обсягів фінансування виробництва негативно позначилося на розвитку тих видів економічної діяльності, що орієнтовані переважно на внутрішній ринок, – будівництво, хімічна, деревообробна та харчова промисловість, що, відповідно, зменшило попит суміжних галузей.
Як говорилось вище, зменшили обсяги виробництва передусім підприємства з внутрішніми та іноземними інвестиціями. Щоб допомогти їм вийти з цієї ситуації, держава має створювати сприятливе інвестиційне середовище. Тим часом уряд займається більше демагогією, ніж робить реальні кроки в цьому напрямі. Майже на всіх підприємствах, які працюють в області, не вистачає обігових коштів на розвиток виробництва, і причин тут декілька – зростання обсягів неповернутого ПДВ, відсутність кредитування виробництва та споживачів. Складається враження, що уряду байдужі проблема підприємств.
На місцевому рівні не стали чекати, коли уряд візьметься за вирішення цих проблем, а почали застосовувати всі можливі важелі впливу. Було проведено цілу низку «антикризових» нарад, що стосувалися провідних галузей економіки, за результатами яких були розроблені механізми мінімізації наслідків кризи. І це вже дало свої результати: так, у лютому, в порівнянні з попереднім місяцем, в області зафіксовано 19-відсоткове зростання виробництва в інших, крім названих, галузях.
Разом з тим керівництво області неодноразово зверталося в уряд з конкретними пропозиціями щодо внесення змін до бюджету країни, адже нинішній основний фінансовий документ не враховує реальної економічної картини. Зміни до державного бюджету мають бути внесені якнайшвидше, адже чим пізніше це буде зроблено, тим важче буде долати проблеми в регіонах.