Закарпатський композитор-пісняр, поет та фольклорист святкує 70 літ

ВІХИ БІОГРАФІЇ Василя Васильовича КОБАЛЯ (композитора-пісняра, поета, фольклориста), Заслуженого працівника культури України, члена Національної спілки діячів естрадного мистецтва України, члена Національної ліги українських композиторів, члена Національної спілки журналістів України, члена Національної спілки театральних діячів України.

Кобаль Василь Васильович народився 13 червня 1943 року в мальовничому селі Арданово, Іршавського району, Закарпатської області, в селянській родині. Він ріс в оточенні чарівної природи Карпат, виховувався на прикладах пошани до народної творчості, звичаїв та обрядів рідного села, рано проявив любов до читання та літературної творчості, а також здібності до музики та співу, добре грав на гармошці, а згодом – на баяні. З 9 років пробує писати вірші, які часто поміщалися в стінгазеті школи, а вірш "Весна" у 1954 р. було надруковано в республіканській газеті ''Зірка".
Навчався Кобаль В.В. спочатку в Арданівській семирічній школі, а в 1959 р. успішно закінчив Доробратівську середню школу Іршавського району. В період навчання у школі був активним учасником художньої самодіяльності, солістом хору, а потім акомпанував шкільному хорові на баяні. Не володіючи нотною грамотою, почав скла¬дати перші мелодії на власні слова, а також на слова сучасних поетів.
У 1959 р. В.Кобаль поступив на навчання в Мукачівське педучилище, музичний відділ якого успішно закін¬чив у 1962 році. Навчаючись в педучилищі, успішно керував художніми колективами Мукачівського профтехучилища № 2, молодіжним хором села Арданово, акомпанував на баяні колективам кооптехнікуму та спиртзаводу міста Мукачева, а також хору села Залуж. Був учасником народної чоловічої капели вчителів Мукачівського району. Дипломний іспит з диригування в 1962 році складав із студентським хором педучилища, який виконував пісню "Студентська прощальна" (сл. і муз. В.Ко¬баля).
Після закінчення училища за власним бажанням поїхав працювати вчителем музики і співів у Зубанівську середню школу Глобинського району Полтавської області. При Зубанівській середній школі створив власну музичну студію гри на баяні, а також хор і вокальний ансамбль. Після роботи в Полтавській області і до призову в армію працював вчителем музики та співів Кам`янської середньої та Арданівської восьмирічних шкіл.Після армії працює знову вчителем співу Загатської середньої та Дубрівської восьмирічної шкіл.
З 1969 р. Кобаль В.В. призначається на посаду директора районного будинку культури, а згодом і завідувачем відділу культури Іршавського райвиконкому.
У 1975 році він заочно закінчив Київський державний інститут культури ім. О.Є.Корнійчука. Під час навчання, а також за всі роки культурно-освітньої діяльності написав чимало сценаріїв для проведення різних свят, фестивалів та інших урочистостей, багато з них сам поставив як режисер. Підготував також чимало методичних розробок для культпрацівників Закарпаття, опублікував понад 300 статей та інших матеріалів на сторінках обласних та респуб¬ліканських газет і журналів з питань культурно-освітньої роботи.
З 1978 року працює в Ужгороді директором Закарпатської обласної філармонії, згодом майже двадцять років - директором Обласного будинку народ¬ної творчості, з 2001 по 2005 роки - заступник начальника управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації, а з січня 2006 року по теперішній час – керівник літературно-драматичної частини Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв.

В.Кобаль видав багато книг: „Приспані тривоги” (2002), „Хай годинник одлічує час” (2006 ), „Смерековий камінь” (2010 ), „Славну вісточку почуте”; „Співанки Карпат”(1989),"Струни серця" (1993), „Душі криниця” (2003), "Стань, послухай... " (2000 ), "Через плин років..." (2001), один із авторів книги творчих портретів аматорських художніх колективів Закарпатської області "Овиди дивосвітів" (2000) та один з трьох авторів книги нарисів про культуру Іршавщини (Ю.Глеба, В.Кобаль, В.Сможаник ) - „І проросли зерна духовності...”(2010). Упорядкував народнопісенний збірник: "Ой там горі, на вершечку" (1991), "Росте терен, росте... ", (2000), „Ой видно село” (2003) та „Пісні Іршавщини” (2005 ). У 2005 році в м.Ужгороді видало книгу «Доля-лелітка» (сл.В.Кобаля, муз.В.Поповича ), а в 2010 році - книгу нарисів з історії та сьогодення театру Срібної Землі під назвою „Любов глядача – найвища нагорода” , яка отримала обласну премію імені братів Шерегіїв за 2011 рік в номінації „Театрознавство”, а в кінці 2011року випустила в світ книгу «Батя» (нариси про життя і творчий шлях балетмейстера Срібної Землі народного артиста України Михайла Суслікова.
У творчому доробку В.Кобаля понад 200 пісень, а також близько 300 віршованих творів, три окремі драматичні твори („Відлуння Красного поля” – 2007 р. , „Іде Святий Миколай” – 2008 р. , „Новорічні притрафунки Пинті” – 2010 р., він випустив понад 300 газетних та журнальних статей, рецензій, журналістських розвідок, а також чимало різних інших публікацій. Пісні В.Кобаля дру¬кувались у збірниках поетів Ю.Шипа, М.Гнатюка, С.Жупанина, В.Галаса. На сло¬ва В.Кобаля написали пісні А.Мункачі, М.Попенко,П.Матій, І.Ярина, С.Гіга, В.Циганин, В.Панцо, М.Керецман, В.Попович, В.Сентипал, С.Соболь, О.Ухач, А.Червеняк та інші композитори.
Пісенні твори В.Кобаля виконуються нині багатьма художніми колективами Закарпаття та деяких інших областей України. Окремі авторські музичні та віршовані твори В.В.Кобаля були успішно виконані зведеними хорами та солістами на звітних концертах Закарпатської області в м. Києві.
В.В.Кобаль - автор музики до вистав Закарпатського українського музично-драматичного театру „Судний час” - І. Козака (2008) та Д.Кешелі „Дорога до раю” – Д.Кешелі (2010).
У 2004 році рішенням сесії Арданівської сільської ради Іршавського району Кобалю В.В. було присвоєно звання - „почесний громадянин села Арданово”.
За всі роки свого життя В.Кобаль працював для людей і для рідного Закарпаття. Відрадно, що, наша Срібна Земля може народжувати справних фахівців своєї справи, яким за майже 50 років творчої діяльності був, і є, сподіваємось, таким і надалі буде наш ветеран культурно-освітньої ниви, знаний у край фольклорист, поет, композитор, нарешті просто щира людина Василь Васильович Кобаль.
Мира та добра Вам, наш дорогий ювіляре.

Олег Зайцев,
лауреат премії ім. бр. Шерегіїв
лауреат премії Й.Бокшая та А.Ерделі