Позиція Крайового ТПР

НЕ ПІДТРИМУЮ ЖОДНОГО З КАНДИДАТІВШановні виборці Закарпатської області! З 1 грудня 1991 р., відколи Україна стала незалежною, минуло 18 років. Відбулося вже чимало виборів, нами правили три Президенти. Кожний обіцяв, що покращить нам життя. Багато з нас прозріло після грандіозного, але безплідного спектаклю на Майдані незалежності в Києві, котрий влада нарекла «помаранчевою революцією». Правду сказала одна жінка із АР Крим: «Ющенко и Тимошенко делают вид, будто они в ссоре». Так само «робили вигляд» Кравчук і Кучма, Кучма і Ющенко, тепер – те ж саме. Всі вони – представники олігархічних кланів, котрі борються не за розвиток держави, а за владу. Памятаєте гасло: «Бандити сидітимуть в тюрмах!»? Показово, що це гасло звучало лише на самому початку псевдореволюції , щоб зібрати більше людей. Владоможці повторюють один прийом: Кучма «постраждав» від Кравчука, бо той звільнив його з крісла Прем’єра, Кучма «скривдив» Ющенка. Потрапляли «в немилість» Янукович, Яценюк, Тимошенко та ін. Останню навіть ув’язнювали. Розрахунок на те, щоб викликати співчуття і спонукати виборців заступитися за «жертву», голосуючи за неї. Демонстрація «сварок» є спроба обдурити довірливих людей. Але «воюють» вони між собою лише перед телекамерами. І «вето» Ющенка на Закони почастішали саме перед виборами. Чому? Для створення ілюзії розбіжностей в поглядах кандидатів на президентський пост. Але щодо політики відносно Закарпаття всі вони однодумці. Ми не можемо шляхом виборів вплинути на розвиток держави і на на нашу долю під Карпатами, бо ніхто з нинішних «прохідних» кандидатів, як би він не «співав», не заслуговує на довіру. Можливо, після президентських будуть вибори до Верховної Ради. Дехто не хоче йти на вибори, але тоді наш бюлетень може бути використаний і без нас. На вибори треба йти обов’язково і в першому, і в другому, і в третьому турах і щоразу ставити позначку-«галочку» чи «хрестик-плюс» в останньому рядку «Не підтримую жодного з кандидатів» + «Не підтримую жодну з партій» + Якщо такої строки не буде, тоді треба зробити бюлетень не дійсним – перекреслити його хрест-навхрест. Це буде нашою відповіддю на пограбування народу аморальними, брехливими, безбожними владоможцями. Голосувати за таких – гріх. Критично сприймайте агітацію, яка ріками ллється із телеекранів, радіо, «Інтернету», з газет, із уст платних агітаторів. Всі вони раді грошам. Вибори для засобів одурачення людей, як щедра осінь для селян. Вони хай показують, говорять, пишуть, брешучи переконують, а ми знаймо своє: «Не підтримую жодного з кандидатів» +. Владою невдоволена переважна більшість громадян України, але у жителів Закарпатської області є свої особливі претензії до столичних панів. 1 грудня 1991 р. ми проголосували за повернення нашому краю автономного статусу в складі незалежної України. Обласна рада затвердила результати референдуму, Конституційний суд роз’яснив, що рішення референдуму повинні бути втілені в життя. Але упродовж 18 років закарпатцям нахабно плюють в обличчя. Під прикриттям столичного панства грабуються природні багатства, нищиться природа, завозяться отрути, хочуть вернути в густо населену область пункти утримання нелегалів. І це при тому, що багато працездатного населення змушено працювати далеко від рідних Карпат. Від такої політики Києва потерпає переважна більшість населення нашого краю, насамперед - корінні народи – русини, мадяри, румуни та інші, а також всі, для кого Закарпаття стало домівкою – українці, росіяни, роми, євреї, армяни та людей інших національностей. Наводимо деякі факти дискримінації, утисків, обкрадання, небаченого в історії грабування закарпатців за 65 років перебування в складі СРСР та вільній Україні: -ліквідувано автономний статус Подкарпатської Руси, який вона мала в Чехословаччині, позбавлено самоназви основну масу корінного населення – русинів, їх названо українцями, проводилися репресії, від котрих найбільше постраждали мадяри та німці; ігнорується рекомендація ООН визнати русинську національність; Кабмін в 1996 р. прийняв антирусинський «План заходів…», щоб хазяйнувати тут, ігноруються результати референдуму 01.12.1991 р. про повернення області автономного статусу в складі України; -без компенсації відібрано землю від усього корінного населення; -знецінено Облігації державних позик і люди втратили значні суми грошей; -в 1961-1965 рр., доки область перебувала в складі Львівського Раднаргоспу, відібрано і передано до Львова Мукачівську тютюнову фабрику і тисячі людей позбавлено роботи; -демонтовано всі вузькоколійки і пущено на переплав для Львівських автобусів; -в 80-х роках Ужгородський лікеро-горілчаний завод, який саме тоді відремонтували і завезли оснащення із Голландії, переданий Львову. Тоді ж були зруйновані підприємства первинної переробки винограду і плодів, ліквідовано пивоварне і винне виробництво в м. Мукачево та в цехах колгоспів та радгоспів; -з розпадом СРСР відібрано у людей величезну суму заощаджень в «Сберегательных кассах СССР»; -за майнові сертифікати вартістю 500 грн. акцій давали лише на 10, 5 грн.; -в 90-х роках 20 ст. адміністрація Львівської залізниці ліквідувала Ужгородський відділок і вся прибуткова частина відділку наповнює не наш бюджет, а Львівський; -в 90-х роках минулого сторіччя київські профспілкові функціонери присвоїли закарпатські санаторії, турбази, будинки відпочинку, оголосивши їх «дочірніми»; -наказом «Укравтодору» все майно «Закарпатавтодору» передається до Львова, втрачають роботу тисячі закарпатців; -із Закарпаття прибираються управлінські структури - ліквідована Міжрегіональна митниця, курси митників переведено до Хмельницька, до Львова -відділення Нацбанку України, Суддівську колегію, Апеляційний господарський суд. І це лише дещо з прикладів дискримінації. Кожна акція обкрадання області розширює прірву між закарпатцями і центральною владою; Область густо населена, гірська, малоземельна, але і з цього половина території покрита лісом, котрий не наш, а загальнодержавний. Гектар лісу дає прибутку не менше, ніж 1 га пшениці. Але ціну деревини «на пні» встановлюють у Києві і вирішують, скільки рубати лісу. Мінеральні води, сіль, інші корисні копалини, нафто-, газо-, продуктопроводи, високовольтні лінії електропередач, залізниця, автодороги дають прибутки, але все це також не наше, а загальнодержавне. Тому й область наша «дотаційна», бо всі кошти йдуть за перевал. Зрозуміло, що ми всі мусимо домагатися повернення нашому краю автономного статусу і, звичайно, не підтримувати жодного з кандидатів на президентський пост і жодну з партій. Ми звертаємося до всіх виборців, до керівництва області, районів, міст, сіл, партійних активістів: давайте хоч зараз, коли нас, використовуючи важелі влади, нахабно загнали в глухий кут, дружно дамо відсіч аморальній олігархічній владі! ГОЛОСУЄМО ВСІ! ДРУЖНО СТАВИМО ПОЗНАЧКИ В СТРОЧЦІ «НЕ ПІДТРИМУЮ ЖОДНОГО З КАНДИДАТІВ» ! Крайове Товариство Підкарпатських русинів.