Чи виправдала "мирна революція" сподівання закарпатців?

...Мітинги на Народній в Ужгороді, кількаметрові барикади й намети, інформація про львівських екстремістів, створення Народної ради та опротестування рішення облради – за тиждень Закарпаття пережило стільки, що шпальти для висвітлення замало. Найголовніше – що в підсумку плоди революції дадуть?

Мирна революція в Україні, що почалася на підтримку євроінтеграції та переросла в протест проти влади, за два місяці перетворилася в какофонію підстав, штучних загострень, ненависті, а найстрашніше – безглуздих смертей. Радикальні прояви вкотре підтвердили – лідери опозиції, які взяли на себе відповідальність, виявилися неспроможними керувати барикадами.

Аби врегулювати ситуацію, влада й опозиція сіли за стіл переговорів. У результаті прем’єр-міністр Микола Азаров подав у відставку, Верховна Рада скасувала 9 із 11 скандальних законів від 16 січня, ухвалила закон про амністію учасників останніх протистоянь в Україні. 30 січня Президент Віктор Янукович звернувся до громадян України з заявою, що влада виконала всі зобов’язання, які взяла на себе під час переговорів із опозицією. «Опозиція продовжує нагнітати ситуацію, закликає людей стояти на морозі задля політичних амбіцій кількох лідерів. Я думаю, це неправильно», – додав Президент і попросив українців «зробити все задля миру й спокою».

Опозиція й справді похвалитися виконанням обіцянок наразі не може. Ба більше – ховає очі при трансляції жахливих результатів протистояння, розбитих будівель, вулиць, понівечених фасадів, які тепер відновлюватимуть за кошт платників податків, тобто нас із вами. Та найголовніше – люди з майдану не розходяться. Більше того, опозиція взагалі втрачає найменший контроль над процесами. Приклад цьому – сусідня Львівщина: там вчорашні спільники за допомогою сили ділять будівлю ОДА. Чи цього хотів мирний майдан?

«У своїй хижі розберемося самі»
Коротка хронологія подій на Закарпатті. 25 січня активісти ужгородського майдану спробували повторити сценарій більшості областей Західної України – блокувати будівлю облдержадміністрації. Перед нею поставили барикади з мішків зі снігом, намети.

Власне сам штурм планували на суботу. Та зранку на анонсований активістами мітинг зібралися… два табори протестувальників: перед самим входом в ОДА понад сотня людей скандували «Закарпатці – за мир» та «Львів – геть», поряд інший натовп кричав «Слава Україні», між ними стояла міліція та журналісти. Виявилося, що в ніч перед цими подіями з’явилася інформація: до Закарпаття приїхали свободівці-«екстремісти» зі Львівщини та Івано-Франківщини, мовляв, аби допомогти штурмувати й трощити будівлю Закарпатської ОДА. На її захист вийшли ті, хто підтримує владу, хто проти нівечення народного майна. Що важливо, категорично проти «допомоги» з будь-якого боку висловилися й самі лідери ужгородського євромайдану, один із них у розмові з журналістом «Закарпатки» заявив: «У своїй хижі розберемося самі».

У суботу під час мітингу перед протестувальниками виступив голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида, він закликав краян до спокою та мирного врегулювання конфлікту.

Народну створили, повноважень поки що не надали
Уже понеділкові події засвідчили кардинальні зміни на мапі протесту: на Народну прийшли нардепи Балога й Лунченко, і стало зрозуміло, в котрого бока повіяв вітер. На питання журналістів, чи не намагаються окремі політичні сили підім’яти під себе акції протесту, окремі активісти зізналися: «Ми відчули, що більше не впливаємо на ситуацію, що пливемо за течією, бо в нашу справу втрутилися окремі місцеві політики й підминають усе під себе…»

У вівторок, 28 січня, відбулася сесія Закарпатської обласної ради, на порядку денному якої стояло одне питання: «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні». Певній кількості мітингувальників навіть дозволили увійти до зали засідання. 55 голосів для голосування за створення Народної ради з листка (проекту не дали нікому, все читав Іван Балога) знайшлося, слова одного з ЄЦівців, мовляв, «Чим займатиметься Народна рада, де її повноваження?» зам’яли. Окрім створення Народної ради, депутати проголосували й за її кількісний склад (30 чоловік, із них 15 від опозиційних фракцій облради та 15 від громадськості), за виведення міліції з будівлі ОДА тощо.

А вже до кінця того ж дня прокуратура Закарпатської області опротестувала це рішення, вказавши, що в законодавстві України створення подібного органу не передбачене…

Замість висновків
Усі ці події та ще кілька фактів, які стали відомими після голосувань-засідань, викликають низку питань. Відповідей на них поки що немає, а якщо є, то це лише припущення.

Так, перше й основне: кого представляє створена Народна рада – майдан, чисельність якого менше 0,1 % населення області (мільйон двісті тисяч) чи людей? Якщо всіх закарпатців, то чому тоді не входять до неї представники різних районів краю, галузей, національних меншин? Якщо ми говоримо про демократичну побудову суспільства, то чому в Народній раді не забезпечено партійної пропорційності – в ній немає жодного представника провладної партії, а за неї, як би не було, на останніх виборах голосував кожен третій закарпатець! Отже, в даному випадку інтереси третини закарпатців проігноровані – хіба це демократія? Зрештою, угорців у краї понад 150 тисяч, але, як стало відомо, угорські партії відмовилися брати участь у формуванні НР через ідейну несумісність із окремими представниками...

Інше питання – якими будуть повноваження Народної ради, чи вона буде законодавчим органом краю чи виконуватиме роль консультанта?

Власне, поки громадськість думала, напередодні виходу газети висловився з цього приводу заступник голови Закарпатської облради Андрій Сербайло. Так, в інтерв’ю телеканалу УТ-1 він сказав, що Народна рада працюватиме як дорадчо-консультативний орган при Закарпатській обласній раді. Чиновник знає, про що говорить, адже якщо наділити Народну раду справжніми повноваженнями, то Закарпатську облраду треба розпускати. Бо нащо нам на рівні краю два законодавчі органи? А якщо розпускати, то яким чином: чи це має бути одноосібне рішення голови облради (чи таке передбачене чинним законодавством?), чи всі нинішні депутати повинні водночас написати заяви про складання повноважень? А як же тоді інтере-си тих людей, які делегували саме цим обранцям захист своїх прав і свобод?

У другому випадку – чи на щось реально впливатиме Народна рада, якщо їй відвели роль консультанта? Та й загалом, наскільки громадськість зможе впливати на рішення, які ухвалюватиме новостсворений орган? Зважаючи на його конфігурацію – 15 депутатів від опозиційних фракцій та 15 активістів – виглядає так, що відома закарпатська політична сила просто підібгала під себе Народну раду. Чи не так?

Зрештою, наступний тиждень розкладе чимало крапочок над «і», залишилося трішки почекати. І сподіватися, що конфлікт у країні таки сходитиме нанівець, бо це єдине, чого справді хоче вже тотальна більшість українців.

Далі буде...

Політвідділ «Закарпатської Правди»