Дії України щодо визнання русинської національності залишаються суперечливими!

Відбувся прийом голови Світового конгресу русинів проф. Павла Роберта Маґочія у посольстві України у Вашинґтоні. Делегація також відвідала дипломатичні представництва Румунії, Сербії та Хорватії.

Состоялся Первый Европейский Конгресс Подкарпатских Русинов

Вашинґтон, США. 4-5 червня 2008 року голова Світового конгресу русинів професор Павло Роберт Маґочій разом з делегацією американців русинського походження відвідав посольства Румунії, Хорватії, України та Сербії. Ці відвідини є четвертими у низці візитів делегатів Світового конгресу до дипломатичних представництв (попередні відбулися у Вашиґтоні та Києві) і були організовані столичною (вашинґтонською) філією «Карпаторусинського товариства в Сполучених Штатах». Професора Маґочія супроводжували Джон (Іван) Ріґетті, Президент «Карпаторусинського товариства» та члени столичної філії організації: Ларрі Бріндза, професор Елейн Русинко та Крісті Сліфкей.

У Посольстві Румунії карпаторусинська делегація була прийнята Послом Косміном Вєрітою. Професор Маґочій поінформував Посла про успіх Дев'ятого світового конгресу русинів, що відбувся в м. Сиґет, Румунія 21-24 червня 2007 р., а також про тепле прийняття представників Світової ради русинів у Парламенті Румунії у лютому 2008 року. Однак, делегація американців русинського походження висловила своє невдоволення з приводу однієї проблеми, а саме відмови з боку місцевих властей Сиґета встановити меморіальні дошки (русинською та румунською мовами) на стіні колишнього окружного суду (нині приміщення міської управи) на пам'ять про переслідування православних русинів у 1913-1914 роках. Посол Вєріта запевнив делегацію, що він особисто зв'яжеться з властями в Бухаресті, аби зробити усе можливе для вирішення проблеми.

У Посольстві Хорватії карпаторусинська делегація зустрілася з Першим Секретарем Сандрою Штетіч. Професор Маґочій поінформував Першого Секретаря про те, що вперше за свою історію майбутній Десятий світовий конгрес русинів відбуватиметься частково і в Хорватії, в селі Петровці, 6 червня 2009 року. Голова Світового конгресу також подав офіційний запит стосовно визначення національної меншини Конституцією Хорватії, а саме чи є визначальним фактором цього визначення наявність у народу «материнської країни» (matična zemlja) за межами Хорватії. Особливе занепокоєння викликає статус Товариства «Руснак» (Дружтво Руснак), що репрезентує русинів (руснаків) Хорватії і є організацією-гостем Десятого світовго конгресу в цій державі. Професор Маґочій поставив вимогу офіційного вияснення причин урядової політики, яка передбачає, що Товариство «Руснак» не має права отримувати кошти безпосередньо від Ради національностей Хорватії, а натомість фінансування повинно надходити до нього через україноорієнтоване Дружтво русинів та українців Хорватії.

У Посольстві України делегація була прийнята Радником Посольства Олександром Александровичем. За останні три роки це треті відвідини американцями русинського походження української амбасади у Сполучених Штатах. Делегація висловила невдоволення фактом неотримання відповіді на питання чи «План заходів щодо вирішення проблеми українців-русинів» 1996 року все ще залишається в силі. Відбулася також досить інтенсивна розмова з приводу недавніх суперечливих дій України у справі визнання русинів окремою національністю. Професор Маґочій подав меморандум на цю тему під назвою «Нерішучість України призводить до екстремізму» (від 3 червня 2008 р.).

У Посольстві Сербії Голова Світового конгресу та делегація американців русинського походження були прийняті Керуючим Справами (Chargé d`Affaires) Владіміром Петровічем та Першим Радником Посольства Дєрдьом Матковічем. Делегація поінформувала Посольство про те, що майбутній Десятий конгрес русинів, запланований на наступний рік, відбуватиметься вже вдруге в Рускому Керестурі, але вперше в незалежній державі Сербія. Пан Петровіч висловив надзвичайну вдячність за цю інформацію, а також пообіцяв усе можливе сприяння з боку Посольства, аби конгрес відбувся успішно. Зокрема він пообіцяв забезпечення отримання візи делегатами країн, які потребують візу для в'їзду до Сербії (йдеться про делегатів України). Професор Маґочій також поставив вимогу про відповідь на попередній запит стосовно визначення національності (народност) у сучасній Сербії і чи потребує народ мати «материнську землю» (матична земля) аби мати право на статус національності.

НЕРІШУЧІСТЬ УКРАЇНИ ПРИЗВОДИТЬ ДО ЕКСТРЕМІЗМУ

Голова Світового конгресу русинів проф. Павел Роберт Маґочій 5 червня відвідав посольствоУкраїни у Вашинґтоні та подав Меморандум під назвою „НЕРІШУЧІСТЬ УКРАЇНИ ПРИЗВОДИТЬ ДО ЕКСТРЕМІЗМУ” щодо суперечливих дій України у справі визнання русинів окремою національністю. За останні три роки це вже третій візит русинської делегації української амбасади у США.

Протягом останніх сімнадцяти років Україна є незалежною державою. За цей час вона запровадила багато демократичних перетворень, що принесли в Центральну та Східну Європу Революцію 1989 року та розпад Радянського Союзу. Одне питання є болючою суперечністю цим демократичним процесам. На противагу своїм сусідам – Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії, а також Чеській Республіці та Сербії – Україна відмовляється визнати русинів (карпаторусинів) окремим народом. Така політика являє собою елементарне порушення прав людини.

Протягом усіх сімнадцяти років уряд України відкидає усі вимоги визнання русинів (карпаторусинів). Ці вимоги здійснювалися в різних формах, а саме: (1) численні запити русинських громадсько-культурних організацій Закарпаття, що надсилалися на адресу Верховної Ради та Уряду України; (2) кілька запитів демократично обраної обласної ради Закарпаття, включаючи прийняття 7 березня 2007 року абсолютною більшістю голосів (71 проти 2) рішення про визнання русинів національністю на території Закарпаття; (3) Подання Уповноваженої з прав людини в Україні Н. Карпачової від 17 січня 2007 року про відновлення національної категорії «русин». Уряд України та Верховна Рада не прийняли до уваги жодної з цих законних вимог, натомість доручивши Міністерству юстиції України знайти «юридичні» підстави для своїх дій.

Востаннє Міністерство юстиції висловило свою позицію в листі до Секретаріату Президента України В. Ющенка від 6 березня 2008 року, що рясніє внутрішніми суперечностями. Наприклад, у листі стверджується, що кожен громадянин України має право на свою власну національну самоідентифікацію. У листі також стверджується, що існування нації (лист сплутує терміни «нація», «національність» та «національна меншина») не може диктуватися органами влади, ні державними, ні місцевими.

Тут починається низка суперечностей. Міністерство юстиції стверджує, що Україна ніколи не відкидала існування етнічної групи під назвою русини, уважно уникаючи самого питання про русинів як окрему національність. Незважаючи на те, що органи влади не можуть вирішувати питання існування національностей, Міністерство юстиції знаходить підстави для державної політики, цитуючи листа Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Національної академії наук України, який знаходиться на бюджеті держави. У листі інституту, датованому 29 лютого 2008 року, стверджується, що «русини є органічною складовою української нації», тобто її «субетнос», або «етнографічна група».

Міністерство юстиції також вказує на те, що не існує «офіційного переліку національностей України». Однак воно погоджується з фактом існування такого переліку для перепису населення 2001 року. Оскільки русини класифікуються державним органом (Національною академією наук України) як етнографічна група, то вони не ввійшли до переліку 130 національностей та народностей, опублікованому Державним комітетом статистики України. Таким чином, всупереч праву кожного громадянина визначати свою національну самоідентифікацію, владні структури України класифікують русинів таким чином, що вони не існують.

І що ми маємо в результаті відмови України визнати русинів окремою національністю на основі таких суперечливих «юридичних» доказів? Одним з наслідків такої політики є відчай з боку деяких русинських організацій Закарпаття, які недавно відновили вимоги не лише про автономію, а навіть «суверенну державу».

Ми підтримуємо територіальну цілісність України, та її безперестанні зусилля на шляху до демократизації та зближення з Європою. Проте як Україна очікує бути членом Європейського Союзу, якщо її влада, чи то через ідеологічну заскорузлість, чи через зволікання, відмовляється визнати карпаторусинів окремою національністю? У 19 столітті царська Росія класифікувала українців (яких вона називала малоросами) не як національність, а як етнографічну групу росіян. Ми думаємо, у 21 столітті для України та етнічних українців немає сенсу повторювати ті самі аргументи проти карпаторусинів, які росіяни в минулому вживали супроти українців.

Сучасна Україна повинна діяти як майбутній член Європейського Союзу, а не як царська Росія чи Радянський Союз. Визнання карпаторусинів окремою національністю задовольнить елементарні людські права карпаторусинів і стане важливим кроком України на шляху її інтеграції з рештою Європи.

Павло Роберт Маґочій,

Голова Світового конгресу русинів

професор, доктор, академік Канадського королівського товариства – Канадських академій мистецтв, гуманітарних та природничих наук, академік Міжнародної слов'янської академії наук (Київ).

Повідомили UA-Reporter.com у прес-центрі Ужгородського Общества ім.А.Духновича.

Первый Европейский Конгресс Русинов ВЫЗВАЛ НЕБЫВАЛЫЙ АЖИОТАЖ
Русинской легитимацией - по мифическому этногенезу развития украинской нации!