Марія Грицищук: «Від нашої уваги, турботи, ласки, любові та виховання залежить доля дітей та щасливі роки їхнього дитинства…»

Кожний рік у перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей - чудове свято дитинства, радості, одвічної надії на сьогодення й на майбутнє. Саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх світлих мрій, задумів, сподівань та щасливого й мирного життя.

Заради їхнього щастя, сердечних щирих посмішок, ясних очей, ми робимо все, щоб вони не засмучувались, не почували себе самотніми без ласки, турботи та любові не тільки впродовж цілого навчального року, але й на канікулах.
У малечі не повинно бути нещасливого дитинства, і за це маємо
відповідати ми, дорослі, тому турбота про дітей, про їхнє здоров’я та відпочинок
має стати одним з найголовніших наших обов'язків.
Добре відомо, що здоров'я та відпочинок малюка – це невід’ємна частина дитинства, яка не дається тільки від самої матінки природи. Як батьки так і керівництво міста та області відповідальні за те, чи виросте дитя міцним, здоровим, мудрим, здатним легко переносити життєві навантаження, які неминучі у нинішньому світі.
Щоб діти мали змогу відпочити, оздоровитися, набратися сил і просто чудово провести час з ровесниками, 18 квітня під час засідання виконавчого комітету Ужгородської міської ради було погоджено організацію пришкільних таборів відпочинку з денним перебуванням в одну зміну. Табори діють з 28 травня по 14 червня на базі НВК „Гармонія” (60 дітей), НВК „Веселка” (20 дітей), НВК „Престиж” (20 дітей), НВК „Пролісок” (20 дітей), НВК „Ялинка” (20 дітей), НВК „Первоцвіт” (20 дітей), НВК „Дзвіночок” (20 дітей), ЗОШ №1 (60 дітей), АНВК (210 дітей), ЗОШ №3 (120 дітей), ЗОШ № 5 (258 дітей), ЗОШ № 6 (210 дітей), ЗОШ № 7 (180 дітей), ЗОШ № 8 (270 дітей), НВК „Ужгородський економічний ліцей” (120 дітей), ЗОШ № 10 (60 дітей), ліцей „Інтелект” (120 дітей), ЗОШ №12 (180 дітей), ЗОШ №15 ( 210 дітей), ЗОШ №16 (30 дітей) та БПЛ „Лідер” (180 дітей).

В першу чергу путівки у пришкільні літні табори отримали діти з соціально незахищених категорій. Міська влада виділила на організацію такого відпочинку 400 тис. грн. з бюджету, але додатково в рішенні виконкому значиться: «дозволити залучати спонсорські і батьківські кошти з інших джерел не заборонених законодавством у розмірі 600 тис. грн».
Норми харчування на одну дитину на цей час затвердили на рівні 11 грн.96 коп.
Для того, щоб побачити, як на канікулах учні шкіл обласного центру Закарпаття відпочивають в пришкільних таборах відпочинку з денним перебуванням в одну зміну, я завітала у «Сонечко», який діє на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 в Ужгороді. Тут мене зустріла директор табору Олена Володимирівна Амосова.
Як розповіла Олена Володимирівна, педагоги школи, які працюють в “Сонечку”, роблять усе можливе для того, щоб дозвілля учнів було різноманітним, змістовним, насиченим та корисним для здоров'я. Учителі працюють над тим, щоб дітки, які відпочивають у літньому таборі «Сонечко» почували себе добре, комфортно, природно, спокійно.
− Саме за час літнього відпочинку та оздоровлення дитини, ми педагоги бачимо, як розкривається особистість дитяти, його внутрішній світ і його бачення. У таких не формальних умовах, не під час уроків швидше помічається те, що у школі залишається інколи прихованим у поведінці та характері учня. Кращих та зручніших умов для того, щоб вивчити і зрозуміти психологію й поведінку дітей годі й шукати. Коли малюки є в умовах позашкільних занять, то це зовсім інші діти,− говорить пані Олена.
На сьогодні, у літньо-оздоровчому таборі «Сонечко» є 4 загони − 120 дітей. Відпочивають тут дітки 1-5 класів з різних шкіл Ужгорода. Фінансує відпочинок та оздоровлення дітей Ужгородська міська влада. Дітки приходять у табір із 9-ої години. Починається день у них із ранкової зарядки, яку проводить Павло Марусяк, вчитель фізкультури ЗОШ №3.
− Стимулюванню індивідуальних творчих здібностей і розумового розвитку дітей, ініціативи та кмітливості сприяють різні конкурси, активні ігри з вікторинами, екскурсії та прогулянки, спортивні змаганнями, які проводяться в «Сонечку» щодня. До прикладу, дітям надовго запам'ятаються цікаві екскурсії у дитячу бібліотеку, пожежну частину та театри на гарні й привабливі вистави. Окрім того, взаємопорозуміння, доброзичливе дружнє ставлення ровесників та вчителів до кожної дитини, допомагають у подальшому самоутвердженню й успіхам у навчанні тих учнів, які у шкільному житті називають “складними”, − зазначає Олена Амосова.
У літньому таборі відпочинку, який діє при ЗОШ №3, школярі завжди доглянуті, мають чим зайнятися і добре накормлені. Коли діти приходять після ранкової зарядки у їдальню, або ж повертаються із прогулянок чи екскурсій, на них вже чекає у шкільній їдальні смачний сніданок, обід, підвечірок. Праця кухаря, який готує їжу для школярів – не легка, але дуже потрібна. Ці люди не тільки створюють кулінарні дива, але й приносять користь, задоволення та хороший настрій. Про це можна пересвідчитись із слів Марії Грицищук, яка і зараз, під час літніх канікул разом із своїм колективом готують їжу для дітей в ЗОШ №3 та у ЗОШ №6 м. Ужгорода.
− Насамперед хочу сказати про те, що я разом із колективом досвідчених кухарок − Іриною Ільків, Марією Копча, Тетяною Поліщук та Федором Кирлик, який є моїм заступником та виконує обов’язки покладені на нього, у разі моєї відсутності, докладаємо багато зусиль для того, щоб наша праця задовольняла, як керівництво школи, вчителів, дітей, так і їхніх батьків. У сфері дитячого харчування обов’язково мають працювати ті люди, котрі люблять і поважають свою роботу, уміють і хочуть її виконувати та добре знають, що вони несуть велику відповідальність за здоров’я кожної дитини. Із 28 травня по 14 червня ми готуємо сніданки, обіди й підвечірок учням, які відпочивають у пришкільних таборах ЗОШ №3 (120 дітей) і ЗОШ №6 (210 дітей). Наразі норми харчування на одну дитину у шкільних таборах становить 11 грн.96 коп. У ці кошти входить сніданок, обід та підвечірок. До прикладу, на сніданок ми готуємо: оладі із маслом, або повидлом, макарони з творогом, бундаш кенєр ( хліб випечений у яйцеві), млинці з сиром, або маслом. Також до сніданку входять: какао з молоком, чай із лимоном, напиток із шипшини та бутерброди.
Обід у нас складається із якісного першого (супи, борщі), яке можна корегувати, враховуючи побажання учнів, їхніх батьків і вчителів, а також з другого, котре обов’язково є м’ясним, або рибним. До обіду входять й овочеві салати, компоти із свіжих фруктів (вишня, черешня, яблука) та шматочки хліба. Досить часто ми готуємо дітям й мучні страви. Зокрема, вареники домашні - власного виробництва.
На підвечірок у меню закладено: свіжі фрукти (мандарини, яблука, банани), смачні булочки власного виробництва, соки та напитки.
У моєму штаті також є лікар-дієтолог, який бере участь в розроблені меню та враховує статус наших учнів, що обідають в їдальнях. І тому, в меню є й дієтичні страви, − розповідає пані Марія.
Успіх роботи Марії Грицищук та її колективу, велика кількість позитивних відгуків з боку дітей та їхніх батьків — це, насамперед, результат організованої, добросовісної роботи.
− Ми беремо до уваги бажання учнів, їхніх батьків та вчителів. У нас є журнал задоволеного попиту та «скринька бажань». Вони цікаві тим, що дітки і батьки у цих журналах мають можливість написати, щоб вони хотіли аби ми їм готували. Це для мене особисто, є показником і стимулом в роботі. Їхні побажання, я обов’язково враховую під час складання меню. У такий спосіб я можу розумно і гарно поспілкуватися із школярами та батьками, − розповідає Марія Михайлівна.
Розмовляючи із Марією Грицищук, я побачила у їдальні прикріплені на стіні грамоти та подяки від директора Ужгородського комерційного технікому за плідну співпрацю та вагомий внесок в практичну підготовку молодих фахівців спеціальності «Виробництво харчової продукції».
− Скажу Вам, що я дійсно співпрацюю із Ужгородським комерційним технікумом (УКТ). Студенти, які навчаються за спеціальністю «Виробництво харчової продукції» проходять у мене практику. У 80-х роках я також його закінчила. Тоді він називався Ужгородський технікум радянської торгівлі. На сьогодні він є державним вищим навчальним закладом І рівня акредитації. Тепер у мене проходять практику двоє хлопців - студентів УКТ та працюють двоє дівчат випускників Ужгородського комерційного технікуму.
Зазначу, що ці молоді люди добре працюють. Вони старанні, енергійні й дуже відповідально відносяться до своїх обов’язків та до роботи. Хочу сказати також і про те, що мене запрошує дирекція технікуму, як спеціаліста і знавця кухарської справи на державні іспити їхніх студентів, − додає Марія Грицищук.
На прикінці нашої розмови, Марія Михайлівна щироседечно подякувала Ужгородській міській владі та управлінню освіти Ужгородської міської ради за те, що вона разом із своїм колективом мають змогу внести свій внесок в оздоровленні та відпочинку підростаючого покоління – наших діточок.
Напередодні Міжнародного дня захисту дітей, пані Марія побажала усім діткам міцного здоров'я, щастя, мирного неба, Божої ласки та благодаті, здійснення мрій та радісного, веселого відпочинку під час літніх канікул. А до нас, дорослих звернулася із такими словами: «Від нашої уваги, турботи, ласки, любові та виховання залежить доля дітей та щасливі роки їхнього дитинства. І якщо ми, дорослі будемо турбуватися за них, зігрівати теплом і любов'ю кожне дитяче серце, ростити їх у добрі, здоров’ї змалечку оточуючи їх ласкою, повагою та доброзичливістю, то вони також будуть про нас думати, дбати й відноситись до нас із повагою роблячи усе, щоб змінити наше життя на краще».
1 червня, Марія Грицищук приготувала для діток, які відпочивають у пришкільному таборі гарні солодкі подарунки. Адже вона, мудра, досвідчена , розумна, любляча й щиросердечна мама і знавець кухарської справи − добре знає, що ці подаруночки принесуть дітям радість, користь для здоров’я та наділять їм хорошого настрою й приємного спілкування під час відпочинку.
Побувавши у літньому таборі «Сонечко», який діє на базі ЗОШ №3 та поспілкувавшись із дітками та батька я побачила і зрозуміла , що пробування у цьому таборі їх не тільки влаштовує, але й подобається. Бо знайомство із новими друзями, екскурсії, прогулянки та різна повсякденна насичена програма у таборі набагато цікавіші, ніж нудьгування вдома, або ж просто тільки спілкування «по мобільному» чи «плавання» в Інтернеті.

Т. Горянка