Майстри навчатимуть закарпатських дітей писанкарству (фото)

Щоб з яєчка вийшла гарна великодня писанка, його консервують. Майстер клас з розпису та вакуумної консервації великодніх писанок проведуть у Закарпатті спеціалісти єдиного у світі Музею Писанки з Коломиї.

У міській галереї не має де й яблуку впасти. На дива світового писанкарства прийшло подивитися чимало людей. Окрім закарпатців у залі гості з Угорщини, Словаччини та Румунії, утім найбільше – дітей. Вони роздивляються

У фондах музею тисячі рідкісних писанок, мальованок і дряпанок. Експозиція прямує до Закарпаття.

“Писанка – унікальний дрібний живопис, це -- малюнок від руки на око, утім орнамент кожної має свою історію та глибокий зміст. У кожній писанці, дряпанці, мальованці свій код, шифр, молитва”, -- розповідає кореспонденту UA-Reporter.com науковий працівник музею Гуцульщини Ольга Антохій.

Пані Оля сідає за стіл, запалює свічку. На ній розігріває писачок з воском. Бере звичайне куряче яєчко й починає розпис. Біля майстрині з Коломиї юрбляться дітлахи. Учні уважно спостерігають за кожним її рухом. Жінка тоненьким кінцем писачка наносить візерунки.

“Спочатку малюємо ті лінії що залишаться на писанці білим кольором, це звичайний батіковий розпис, -- каже пані Ольга. – Після занурюємо яйце у стакан з жовтою фарбою. Так наносимо воском орнамент із розрахунку від світлішого тону до темнішого. Після писанку залишаємо на добу сохнути”

Вправна рука майстра робить точні рухи. А дівчаткам кортить спробувати. Жінка дає одній з них яєчко й писачок, задоволене дівча наносить кілька рисок. Працювати слід обережно, адже куряче яйце може тріснути й у руці писанкарки. Закарпатські майстрині після розпису яйце протикали з обох боків товстою голкою та видували. Утім тонка скоринка швидко висихає та кришиться, тож таким методом яйце можна зберігати лише кількох років.

“Метод консервації сирого яйця винайшли у Коломиї, -- каже пані Антохій. -- Розмальовану писанку розбивають на дві половинки, вишкрібають залишки яйця та плівку, а після обклеюють дрібними клаптиками пап’є моше і з’єднують половинки”.

Жінка зізнається щоб опанувати цю техніку потрібно розбити не одне яєчко. За 23 роки, Ольга Антохій зробила майже 15 тисяч писанок. Довелося розмальовувати й яйце страуса, вагою майже 4 кілограми. А розбивала його великим молотком, бо скоринка цієї писанки - велетня -- завтовшки з пів сантиметру.

“Як розбити яєчко, щоб не пошкодити крихку скоринку”, -- запитую.

Майстриня бере розмальоване яєчко у руку у іншій – медичний скальпель. Обережно б’є гострим лезом по середині яйця, чути як розбивається шкарлупка. Пані Ольга повертає яйце й знов б’є по середині. Здається що яєчко тріснуло по “екватору”.

“Коли з’явилася тріщина, над тацею розділяю яєчко на дві половинки, -- майстриня виливає білок та жовток і вишкрібає тоненьку білу плівку. – Чистеньке яєчко обклеюємо з середини папером”.

Жінка наносить тоненький шар клею, на нього кладе дрібні клаптики газетного паперу. На одній з половинок яйця залишає паперову кромку, що виступає на сантиметр. Обмащує папір клеєм й вставляє у іншу половинку яйця так, щоб зійшлися лінії орнаменту.

“А тепер цілуймо писанку, -- сміється майстриня. – Щоб забрати з яйця повітря і міцно склеїти його половинки, лінію поділу прикладаю до рота й губами висмоктую повітря з писанки”.

За мить вакуумне яйце готово. Така писанка простоїть неушкодженою й кілька століть.