Микола Вегеш: Закарпаття є багатим на цеоліти, буре вугілля, "біле золото"...

Географічний факультет УжНУ на чолі із деканом, академіком Степаном Попом відкрив Мінералогічний музей. Тут проводяться лабораторні та практичні заняття студентів, екскурсії для всіх бажаючих. Його фонди - понад 600 зразків, які постійно поповнюються. Про це – у розмові з ректором УжНУ, депутатом облради Миколою Вегешом.

– Історія створення музею тісно пов’’язана із відкриттям, становленням географічного факультету, який успішно розвивається з 2005 року, та із його співпрацею з Закарпатським відділом Українського географічного товариства і Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області.
Ідею створення такого музею, запропоновану засновником факультету, заслуженим діячем науки і техніки України, професором Степаном Попом, вдалося реалізувати за сприяння геолога за фахом і покликанням, відмінника освіти України В. Стрюкової та завдяки самовідданій праці студентів університету і його викладачів. Серед них – А. Капчук, М.Микита, І.Попович, Р. Славіка, П. Таловирі та ін.
У мінералогічному музеї діють такі відділи: „Систематична колекція мінералів і гірських порід”, „Корисні копалини України”, „Корисні копалини Закарпаття”, в стадії формування відділ штучно вирощених мінералів.
Відділ „Систематична колекція мінералів і гірських порід” знайомить зі зразками кристалів мінералів, осадовими, магматичними та метаморфічними гірськими породами. Він важливий для навчального процесу.
В експозиції „Кристали мінералів” особливої уваги заслуговують зразки чорного кварцу - маріону, друзи піриту, кристалів аметисту й польового шпату.
Систематична колекція осадових відкладів експонує численні породи, серед яких - каолін озалізнений, кварц, кремнистий сланець, вапняк-ракушняк.
Породи магматичного походження представлені цікавими зразками андезиту, ліпариту, вулканічного туфу із Закарпаття, базальту з Рівненщини, лабрадориту та рожевого граніту з Житомирщини, яшми з Криму та Алтаю.
Складний процес метаморфізації порід призводить до перетворення глин у гнейси, вапняків - у розкішний мармур, пісків - у кварцити. Ці зразки експонуються у вітрині „Метаморфічні породи”.
Надзвичайно захоплюючою і красивою в цьому відділі є колекція самоцвітів Забайкалля. Серед них - берил з його величчю, гранат з прекрасним природним огранюванням, топаз із загадковою структурою тощо.
У відділі „Корисні копалини України” подані зразки руд і різнобарвних каменів, які частково відображають геологічну будову території України різних геологічних епох від найдревніших - архейських до сучасних - четвертинних. Це - гнейси, граніти, цеоліти, гіпси, мергелі, вапняки, вугілля. Зацікавлення викликають червоно-смугастий джеспіліт із Криворізького басейну оксидо-карбонатно-марганцева руда з Нікопольського родовища, лабрадорит з Волині, цеоліти, родоніти, білі та рожеві мармури Закарпаття, агати Криму та крупнокристалічна сірка із Прикарпаття.
Особливої уваги заслуговує найповніше зібрання колекції мінералів та гірських порід Закарпатської області, яка розміщена у відділі „Корисні копалини Закарпаття”. У вітринах експонуються зразки мінералів і гірських порід багатьох родовищ Закарпаття: золото-поліметалічні руди, алуніти, барити, кіновар, мармур, каоліни, перліти, мармурові онікси тощо. Багатим Закарпаття є на цеоліти, свинцево-цинкові руди, буре вугілля, бентонітові глини, кам’’яну сіль - „біле золото Закарпаття”, які представлені у вітринах. Вдало зібрано в експозиції породи, що утворилися активним вулканізмом, який відбувся на Закарпатті в неогені, супроводжуючись виливом магми, утворивши красиві текстури ліпаритів, андезитів, базальтів, дацитів та різновидів кольорових туфів, які використовуються як облицювальне каміння.
Експозиції музею поновлюватимуться новими знахідками. Познайомитись з ними можуть усі студенти нашого університету, а також учні шкіл області, і просто зацікавлені особи.

Анна Романенчук, Закарпатська обласна рада

В Ужгороді відкрили мінералогічний кабінет-музей