На Закарпатті конкурент Ізраїлю все-таки йде під землю
Курорт у селищі Солотвино Закарпатської області часто називають українським Мертвим морем. Спільного у них – солона ропа водойм, яка тримає на воді навіть тих, хто зовсім не вміє плавати, і лікувальні грязі.
Донедавна з’їжджалися до Солотвина люди із алергіями й астматики. Вони проходили курс лікування у соляній підземній оздоровниці. Проте через провали землі та затоплення шахт уже два роки вона не діє.
Бусиком - швидше, автобусом – без зайвого ризику
Відстань від Чернівців до Солотвина 250 кілометрів. Без пересадок можна доїхати тільки автомобільним транспортом. Поїздка власною машиною має дві переваги. По-перше, у дорозі можна будь-де зупинитися, оглянути мальовничі незнайомі місця. Друге, якщо стане нудно від одноманітного відпочинку у Солотвино, зможете поїхати на екскурсію у розміщений неподалік географічний центр Європи, у Хуст і Мукачеве, які славляться своїми замками-фортецями, чи на озеро Синевір. Зробити це в інший спосіб вряд чи вдасться. Екскурсійні буси їздять, якщо цілком заповнені, а такої нагоди часом доводиться чекати добрий тиждень.
Мінус поїздки своїм транспортом один, зате великий. Більшість шляху лежить через гірські перевали і стрімчаки, що потребує водійського досвіду й уважності. Альтернатива – приватні бусики, які "пролітають" 250 км за 4-5 годин (вартість поїздки 90 грн.), та великі автобуси, що у дорозі майже 7 годин, зате їдуть без зайвого ризику (квиток коштує 80 грн.).
Через зміління озера ціни впали вдвічі
Перше враження від Солотвина розчаровує. “Курорт” – доволі засмічене селище, в якому навіть не має власної автостанції. Є кілька магазинчиків і ринок (у сезон відпочинку ціни на овочі-фрукти тут на гривню-дві вищі, ніж у Чернівцях). Зате багато туристичних баз. У їх числі – бази “Чернівчанка” й “Буковина”, що, мабуть, свідчить про походження засновників. Після того, як торік у Солотвино сталися кілька великих провалів, внаслідок чого на два метри впав рівень води в озерах, потік туристів зменшився майже наполовину. Так само впали ціни. Якщо раніше вартість кімнати в дерев’яному будиночку на базі біля самого озера стартувала з 70 грн., то цього року – від 40. Ціна віпових і люксових апартаментів тепер починається із 90-150 грн.
Курортний сезон у Солотвино триває з початку травня майже до кінця вересня
Можна оселитися у приватному секторі. Тим паче, що вибір великий. Від звичайних будинків до дво- і трихповерхових віл із колонами, баштами, фонтанами на подвір’ї й мармуровими левами біля сходів.
За 20 грн. матимете чисту постіль та дах над головою, за 30 – плюс гарячий душ і кухню з холодильником та посудом, за 50, крім цього, телевізор і туалет у будинку, а за окрему плату нагодують господарі.
Базам віддають перевагу любителі розваг. Щоденні дискотеки з живою і ду-у-же гучною музикою тривають до перших півнів. Зате якщо база біля самого озера, за прохід до нього не доведеться платити. Для всіх інших плата складає 2-5 грн.
Вода брудна і каламутна від грязі на дні
Курорт Солотвино – це каскад озер, які утворилися на місці старих соляних штолень, а сіль у селищі добувають із XII століття. Найбільше озеро Кунігунда з’явилося 1903 року.
Площа озер невелика, тому коли на курорті збирається хмара відпочивальників, у воді й на березі яблуку ніде впасти. Для незвичного ока вода озер брудна й каламутна. Такою вона є через густу соляну ропу та грязь, шар якої лежить на дні. На мілкіших ділянках її можна дістати рукою. Цим користуються приїжджі, обмащуючись гряззю з ніг до голови. Хто не хоче витрачати час на грязедобування, може її купити. Місцеве населення має на ній і на солі вигідний бізнес. Солотвинці продають сіль шматками, подрібнену у пакетах та цілими брилами. Особливо популярні соляні лампи. Вони, кажуть, дезінфікують приміщення, вбивають хвороботворні мікроби та насичують повітря іонами солі. Залежно від розміру, ціна ламп від 100 до кількох тисяч(!) гривень. Шматки солі вартують від 5-30 грн. Півлітрова банка грязі коштує 10 грн., трилітрова – 25. Грязь має специфічний запах, але хто хоче оздоровитися, обмащуються і чекають, доки вона засохне. Після цього треба зануритися в озерну ропу. До нинішнього року вона була така густа, що коли людина виходила з води, її шкіра була вкрита дрібками солі. Після торішнього зміління озера цього немає.
Береги озер кам’яні, тому вибратися із води можна не скрізь. Глибина в озерах різна, та через дуже солону воду це не має значення: ніхто не тоне. Берег вкритий дрібними камінцями, босоніж до озера не пройти.
Курорт занедбують, щоб скупити за безцінь
Якщо набридне солона калабаня, можна скупатися у кришталево чистій Тисі. До річки від Солотвина зо п’ять кілометрів. Але позаяк нею проходить державний кордон із Румунією, відпочинку можуть завадити прикордонники. З іншої солотвинської екзотики – глибочезні провали штолень (відчайдухи, буває, спускаються у ці страшні вирви) та шахтарські башти, заввишки із хмарочос.
Шахти частково обвалилися, почасти затоплені й не працюють. Отож сфотографуватися із шахтарем уже не вдасться. Раніше про шахти дбали, з них викачували воду. Тепер цього не роблять, бо, як кажуть місцеві, хтось із найвищих посадовців, родом із Закарпаття, накинув оком на Солотвино. Через це його нібито зумисне занедбують, аби скупити за безцінь і перетворити на супердорогий курорт. Хтозна, чи це правда, та наразі Солотвино активно йде під землю. У зоні обвалу майже півселища, тому чи вціліють на наступний рік його славнозвісні лікувальні озера, вилами по воді писано.
Nota bene
Оскільки Солотвино на самому кордоні, обов’язково беріть із собою українські паспорти: дорогою їх перевіряють прикордонники
Ропа (соляний розчин) із солотвинських озер - це високомінералізована, слаболужна, хлоридно-натрієва лікувальна вода із високою концентрацією солі (до 33%) та іонів брому. У ній та у лікувальній грязі карстових озер є також рубідій, фтор, цезій, сіцілій. За складом та властивостями їх вважають ідентичними ропі та грязям Мертвого моря. Застосовують при лікуванні опорно-рухового апарату (переломи, остеохондроз, артрит, радикуліт), шкіри, при урологічних розладах, хворобах нервової, легеневої та серцево-судинної систем. Вони також підвищують опірність організму. До речі, засмага із Солотвина не поступається морській і не змивається цілий рік.
Анна ГАРГАЛЯ
UA-Reporter.com