На зимовий відпочинок туристам радять їхати на Закарпаття!

А не зупинятись у Львові.

Закарпатці переконують співвітчизників, що зимові відпустки краще проводити саме у них - бо ж цікавіше, корисніше і навіть дешевше.

За два останні роки основними туристами на Закарпатті стали українці. Адже через те, що в країні нестабільна ситуація, багато європейських держав не радять своїм громадянам подорожувати Україною.

Але от халепа: українці, що збираються на відпочинок взимку, часто-густо на Закарпаття не доїжджають, розважаючись на Львівщині та Івано-Франківщині, бо ж ближче: будь-який потяг, що прямує на Закарпаття, зупиняється у Львові. Навіщо ж їхати далі? А от варто-таки, бо ніде більше в країні нема місця, де можна було б отримати стільки різноманітних туристичних послуг одразу, - переконують співвітчизників закарпатці. Й покататися на лижах, і побувати на дегустаціях, і попити мінеральної водички, й оздоровитися в термальних джерелах, і навіть - за наявності закордонного паспорта махнути на день-два до ЄС.

ВДЕНЬ - У ГОРИ, А ВВЕЧЕРІ - НА РАНДЕВУ В ЗАМОК

Світлана Чернова, представник одного із найбільших туроператорів на Закарпатті, розповіла, що взимку на Закарпаття їдуть ті, хто хоче чогось більшого ніж просто покататися на лижах.

- Ми в цьому плані у більш вигідному становищі, як львів'яни та івано-франківці, бо можемо запропонувати туристам комплекс заходів для розваг: це, звісно, й гори, але разом з тим і замки, й середньовічні міста, й термальні купелі, і мінеральні води. Сусіди не мають такої кількості туристичних принад. Але незважаючи на переваги, ми, закарпатці, мало себе лобіюємо. По-перше, недостатньо реклами на внутрішньому ринку туризму. По-друге, не продумані ходи додаткового залучення туристів. Наприклад, усі потяги з українських міст їдуть через Львів. Тобто, у людей набагато більше можливостей залишися там. А от із того ж Львова їхати на Закарпаття незручно - якщо раптом виникне таке бажання у людей, що там зупинилися. Курсують хіба електрички, про комфорт у яких мова не йде. Хоча влада могла би подумати про добротний швидкий поїзд "Львів-Ужгород" - хоча б один, хоча б на період гарячих днів у сезоні. Віднедавна маємо обласне управління туризму, то можливо робота хоч якось піде. Наразі можна говорити, що влада почула бізнес і відремонтувала найбільш проблемні ділянки доріг, які ведуть до популярних туристичних об'єктів.

Але нам потрібно створювати імідж Закарпаттю й за кордоном, каже пані Світлана.

- Знаю чимало італійців, ізраїльтян, що бажають приїхати сюди, - але річ у тім, що їхні уряди не радять їм Україну для відвідування. Тому наші чиновники зі свого боку мають пояснити, що тут війни нема, що тут можна відпочивати, що тут спокійно, й тим самим дозволити людям заробляти й поповнювати бюджет. Наразі обласна влада цим не займається - адже не проведена децентралізація, нема на це коштів. Тож логічно, що поки про нас за законом дбає центральна влада, на рівні Києва мали би цим займатися, бо в кінцевому рахунку, повторюсь, це сплачені податки в держбюджет.

НЕ ЛЮБИТЕ КОЛЯДУВАТИ? ТО ПОЇХАЛИ ДО БУДАПЕШТА

Туризмознавець Федір Шандор з Ужгорода каже, що незважаючи на невирішену поки проблему транспортного сполучення між Закарпаттям та найбільшими українськими містами, відпочинок тут значно кращий за аналогічну відпустку, проведену на Прикарпатті.

- По-перше, широкий спектр дегустаційних турів - винні зали, приватні пивоварні, шоколадні та кондитерські майстерні, зали меду, леквару (варення), народна кухня Закарпаття й інших нацменшин, що тут проживають… Плюс - сироварні та екзотичні ферми, як-от буйволяча, де частують гостей буйволячим молоком та продуктами із нього.

По-друге, зазначає пан Шандор, це термальні джерела та мінеральні води. По-третє, відпочинок для лижників на Закарпатті дешевший за аналогічний у Львівській області. Тут менше людей та нема міст-мільйонників з платоспроможним населенням. А от лижників, які їдуть на Великоберезнянщину (гірсько-лижний курорт Красія) приваблює те, що тут порівняно небагато людей на схилах, не треба стояти в черзі на підйомник по 30-40 хв.

Четверта перевага: саме Різдво на Закарпатті - справжнє, не театральне, тобто у селах можна побачити живі традиції колядування, вертепів, навіть взяти у цьому участь.

А от у дні, коли все Закарпаття колядує, туристи, які не надто полюбляють народні традиції, мають нагоду з'їздити до сусіднього Будапешта (це три години) або до Братислави а чи й навіть до Відня і Праги на день або у дводенний тур.

Для цього навіть не потрібна шенгенська віза - потрібно мати набір документів для виїзду за кордон, які туристи здаватимуть в консульстві в Ужгороді для отримання дводенної візи, також доведеться здавати відбитки пальців.

ФЕСТИ СТАЮТЬ ЄВРОПЕЙСЬКИМИ: ЗАБОРОНЯЮТЬ "СМУГАСТІ" НАМЕТИ ТА КИТАЙСЬКІ СУВЕНІРИ

Однією з центральних подій зимового туристичного сезону на Закарпатті є вуличний винний фестиваль "Червене вино". Проходить він у розпал лижного сезону (цього разу його проводитимуть 13-17 січня 2016-го). Цікавий тим, що презентують тут свій продукт місцеві винороби. Дегустаційна комісія щоразу визначає переможця, який, крім почесного диплома, отримує в подарунок від міста коня, породистих поросят чи овець.

21 рік поспіль цей фест проходив у центрі міста, що не дуже подобалося місцевим жителям, адже провінційне Мукачеве велелюдний фест просто-таки паралізував. Тому цьогоріч оргкомітет найбільшого винного фестивалю країни вирішив докорінно змінити "Червене вино": розваги перенесли в реставрований парк і заборонили "смугасті" намети. Для фестивалю місто збудувало дерев'яне містечко - у найкращих традиціях Європи.

- Вже є проект фестивального містечка, будиночки почали виготовляти закарпатські підприємці, - розповів у коментарі Укрінформу голова оргкомітету фестивалю "Червене вино" Віталій Гільтайчук. - Це буде інтегрована система із каналізацією та освітленням. На "Червеному вині-2016" буде близько 16 харчових, 18 сувенірних і від 40 до 60 винних будиночків, залежно від поданих заявок. Для учасників, які захочуть представити свої вина на цьогорічному мукачівському фесті, оголосили конкурс. Також цього року буде діяти мораторій на китайські сувеніри на "Червеному вині". Хочемо надати більше можливостей ремісникам Закарпаття.

Ярмаркове містечко облаштують коштом міста, зазначив Гільтайчук. На це, за його словами, потрібно близько 3 мільйонів гривень.

Відома закарпатська гід Олена Кудря каже, що цей фестиваль знаковий для багатьох українців, багато хто з її клієнтів спеціально підлаштовує під "Червене вино" свої відпустки.

- Чимало туристів спеціально приїздять з року в рік до своїх улюблених виноробів - покуштувати новинки, адже багато хто з виноробів старається представити на фест не тільки фірмові вина, а й новинки - нові купажі чи навіть вина з нових сортів. А ще серед моїх клієнтів, які з року в рік приїздять на Закарпаття саме на мукачівський винний фестиваль, багато виноробів-аматорів. Вони пробують вирощувати лозу, збирати з неї урожай у себе в Києві чи Харкові, наприклад, тому їм цікаво не тільки прийти скуштувати вина, а власне, поговорити про його виробництво в домашніх умовах, спитати порад у закарпатських виноробів. Цікаво, що наші винороби зовсім не сприймають їх за конкурентів і радо діляться секретами майстерності.

"Червене вино" дуже популярний фест серед колективів приватних фірм та корпорацій у країні, каже мукачівський гід Максим Адаменко.

- В народі є така думка, що домашнє вино краще за зроблене на заводі, бо в ньому менше "хімії", воно не порошкове. Тому багато фірм купують корпоративні тури для співробітників на "Червене вино", приїжджають сюди саме для того, аби попити домашнього вина.

За погарчик червеного вина на мукачівському фесті минулого року правили 10 грн, а літр коштував від 50 грн. А просто покуштувати закарпатські винороби дають задарма.

СКІЛЬКИ ЦЕ КОШТУЄ?

Цікаво, що Ужгород на ці новорічні свята потрапив до трійки українських міст-лідерів (за даними порталу Booking.com), де більшість українців хоче зустріти Новий рік. На перші числа грудня в готелях закарпатської столиці було заброньовано 77 % місць. У Львові та Чернівцях 95% та 85%, відповідно. Таким чином, цього року Ужгород обігнав Одесу та Київ. Разом з тим, найдешевше провести новорічні канікули саме на Закарпатті. Вартість оренди квартири на "пікові" дати з 31 грудня до 2 січня тут найнижча по країні та складає від 350 до 700 гривень за ніч.

Що стосується відпочинку на базах чи в міні-готелях, то економ-варіант складає 200-250 грн/день. Це проживання зі сніданком. Додаткова плата за обід - це в середньому 50-80 грн з людини.

Ми також вивчили ціни на основні розваги на Закарпатті. Так, термальні джерела - залежно від місця, вартують від 120 грн з людини за 2 години купелі. Купання в чанах - від 200 грн за 2-3-годинну процедуру. Катання на лижах: прокат спорядження - від 50 грн/день, підйомники - від 20 грн. Дегустація у приватних садибах (це винні підвали, сироварні, зали домашнього леквару) - від 50-60 з людини. А вартість екскурсії в закарпатських замках - біля 20 грн з особи.

А ВЛАДА СПІШИТЬ ЛАТАТИ ДОРОГИ…

Цікаво, що віднедавна до пропаганди області на турринку країни долучилася й закарпатська влада. У структурі Закарпатської ОДА цього року створили управління туризму та курортів. Його начальник Денис Ман розповів, що в ОДА мають стратегію із залучення туристів до зимового відпочинку на Закарпатті - аби місцеві суб'єкти туризму не залишися "з носом" після зимового сезону.

- Усі, хто відвідував Закарпаття раніше, відгукувалися, що у нас дуже погані дороги. Тому питання для вирішення "номер 1" - це ремонт доріг, зокрема, нагально - тих, що ведуть до відомих гірськолижних комплексів області, - каже Денис Ман. - Їх ремонт наразі завершують.

- Суб'єкти закарпатського турбізнесу нарікають, що нема зовнішньої рекламної стратегії закарпатських туристичних принад за межами області. Коли Закарпаття почнуть рекламувати всім українцям? - цікавлюся у чиновника.

- Тут чимало залежить, насамперед, від реклами, яку проводить менеджмент самих комплексів відпочинку. Свого часу конкурувати з великими європейськими брендами або навіть з українським Буковелем нам було важко, проте, як показує практика, у нас дуже сильний потенціал - і в Боржави, і у Вишки, і навіть у Драгобрата, єдиний гірськолижний курорт, де сніг лежить ще й у травні. Зі свого боку, управління туризму презентує зимовий потенціал Закарпаття на туристичних виставках. Під час останніх двох, зокрема в Києві та Львові, ми показали абсолютно всі наші зимові курортні зони. У світі в такі виставки туристичні підприємства вкладають великі кошти, бо розуміють важливість правильно підібраної рекламної стратегії. Наші ж підприємства самостійно мало беруть участь у подібних заходах. Тому на майбутнє - така спільна дія влади та бізнесу в просуванні туристичних брендів краю має бути одним із пріоритетів.

А на наступний рік у бюджеті області закладено близько 50 тис. грн на зовнішню рекламу краю в інших регіонах, поінформував Денис Ман.

Тетяна Когутич, Ужгород, Укрінформ