Усе своє життя олімпійська чемпіонка Монреалю-76 Ніна Гецко присвятила спорту

І завжди бачила, як до спорту відносяться перші особи того чи іншого міста, краю, регіону.

Коли закарпатській гадболістці, володарці золотої олімпійської медалі у Монреалі-76 Ніні Гецко надійшла пропозиція висловити свою точку зору з приводу виборів міського голови Берегова, жінка погодилася без вагань.
- Скажу чесно: своє рішення «оголосила» ще тоді, коли довідалася, що у мери йде чинний голова міськради Золтан Бабяк. Не хочу нікого образити, але нехай би було сто претендентів на цю посаду, я все рівно проголосую за цю діяльну, впливову, ініціативну постать. Уважна слідкую за діяльністю мера з часу його обрання позаминулого року – всі його та рішення команди грамотні, нехай це буде економіка, соціальна сфера, освіта, спорт тощо. Можливо, що десь щось і «пробуксовувало», але «гальма» слід шукати не в мерії, а в діях верхів – уряду та ВРУ тощо. Але це вже тема іншої розмови.
Усе своє життя я присвятила спорту: спершу виступала за берегівську гандбольну команду «Колос» («Бактянка»), яка підносила, прославляла наше прикордонне містечко у світі. Відтак грала й водночас тренувала гандболісток за кордоном. Завжди бачила, як до спорту відносяться перші особи того чи іншого міста, краю, регіону. І в Угорщині, і в колишній Югославії, у Ісландії, інших країнах місцева влада не тільки цікавиться, але й підтримує фізкультурний рух, бо це – запорука здорового способу життя. Знаю: Золтан Бабяк, який є кандидатом на крісло міського голови, також зацікавлений у розвитку спорту. Його ініціатива стосовно відкриття на базі колишньої середньої школи № 2 футбольної Академії – це чудово, це фантастична ідея! Я обома руками за такий проект, але у місті повинна існувати також гандбольна школа! Отже, варто у перспективі подумати про створення класу з ручного м‘яча.
І насправді, берегівський ручний м‘яч – це, без перебільшення, багатюща історія, спадщина, яку ні в якому разі не можна забувати. Бо що не імена – то колоритні постаті, які мають що розказати, показати своїм нащадкам. Ми й надалі повинні пам‘ятати тренера Йосипа Зупка, який досить рано пішов із життя, але без зусиль якого не було б місцевої гандбольної школи. Та, мабуть, і я не стала б Олімпійською чемпіонкою, якби не він, бо у шкільному віці привів мене на майданчик і уперше поклав у руки м‘яча. І дав, кажучи образно, напуття у великий спорт. Але ж іще є ім‘я колишнього директора спортбази «Закарпаття» Ігнаца Міттельмана (на жаль, уже покійного), який також заслужив меморіальної дошки у нашому місті.
Гадаю, що майбутній мер повинен ініціювати створення музею спортивної слави. Бо й футбол, бокс, боротьба, теніс тощо у нас також ніколи не були у загоні, їхні досягнення теж заслуговують на увагу. Приємно, що З. Бабяк особисто опікується футбольною командою «Берегово», він завжди на турнірах, серед юні – вручає їм грамоти, призи, нагороди. А ще пам‘ятає ветеранів! Не всі здатні мати такий широкий обшир, аби пам‘ятати імена, вшановувати гідних і достойних, організовувати цікаві турніри змаганя, а коли точніше, то проявляти увагу до такої сфери, як спортивне життя міста. І зараз, наскільки мені відомо, ініціює спорудження у ЗОШ № 1 найсучаснішого спортмайданчика. Вірю; задумане кандидатом – це не просто дешевенький прожект, це реальна та у ближчому майбутньому здійсненна мрія. Загалом, потрібно й надалі перейматися спортом, споруджувати футбольні, гандбольні, волейбольні, тенісні плацики тощо.
Отже, друзі, зробімо вірний крок, бо у особі Золтана Бабяка особисто я бачу гідного та солідного кандидата на посаду міського голови.

НІНА ГЕЦКО, Олімпійська чемпіонка Монреалю-76, почесна громадянка Берегова, голова обласної федерації з гандболу.