Західна Україна: Аби не вступити двічі в одну воду

У справі ліквідації наслідків повені в областях Західної України великий обсяг робіт випав на долю працівників житлово-комунального господарства. Про те, як у галузі впоралися з першочерговими, нагальними завданнями життєзабезпечення постраждалих регіонів, про уроки, винесені з тих подій, кореспондентові Укрінформу розповів перший заступник міністра з питань ЖКГ Олександр Мазурчак:

- Олександре Володимировичу, наскільки масштабними були руйнації об'єктів інфраструктури життєзабезпечення?
- Загалом було пошкоджено 1507 об'єктів, які підпадають під юрисдикцію нашого міністерства. Зокрема, це багатоквартирні житлові будинки - 236 (найбільше в Івано-Франківській області та Могилеві-Подільскому на Вінниччині); об'єкти водопостачання та водовідведення - 258; водопровідно-каналізаційні мережі - понад 20 кілометрів; мостові переходи - 192; комунальні дороги - понад 635 кілометрів; об'єкти теплопостачання - 4.
Найпершим завданням для наших служб було відновлення централізованого водопостачання і водовідведення, інакше постраждалим регіонам загрожували епідемії і хвороби.
Особливо непокоїла ситуація в Івано-Франківську, де внаслідок пошкодження станції водовідведення близько 90 тисяч кубометрів стоків щодоби потрапляли в річку. Проблема ускладнювалася і тим, що тут повністю вийшло з ладу все електрообладнання, двигуни, насоси. Для відновлення процесів очистки стоків, передовсім біологічної, доводилося навіть завозити з інших районів так званий активний мул. У Чернівцях виявився пошкодженим каналізаційний дюкер, який ішов по дну річки - зараз вирішені всі питання, в тому числі і фінансові, для будівництва нового дюкера.
- А як нині населення постраждалих регіонів забезпечується питною водою?
- Можу сказати, що станом на сьогодні всі очисні споруди працюють, централізоване водопостачання відновлене скрізь. У багатьох районах також було проведено очистку і знезараження криниць.
Загалом зусилля комунальників, які швидко ліквідували аварії на підприємствах водопостачання, очисних спорудах і відновили їхню роботу, заслуговують найвищих оцінок.
Треба відмітити і нашу співпрацю з службами МНС, з якими разом підвозили питну воду у цистернах, відновлювали постачання та водовідведення за тимчасовими схемами, потім бралися за ремонт і реконструкцію всіх аварійних об'єктів.
- Відомо, що великий обсяг ремонтних робіт здійснюється і в багатоквартирних будинках...
-Так, особливо значні пошкодження сталися у Могилеві-Подільському, але зараз ремонтні роботи йдуть у повному обсязі скрізь, де це необхідно.
Найбільша проблема у нас виявилася з мостовими переходами, адже для їх відновлення треба було спочатку виконати значні проектні роботи. Для цього ми задіяли проектні організації з багатьох областей, також наш галузевий науково-проектний інститут, і на сьогодні ми одночасно проводимо і ремонт, і проектування мостів.
На відновленні дорожньої інфраструктури багато працюємо разом з фахівцями «Укравтодору», тут досягнуто домовленості не розмежовувати об'єкти за типом власності - державної чи комунальної, а об'єднувати зусилля.
- Не за горами початок опалювального сезону. Чи буде тепло в помешканнях будинків, пошкоджених під час повені?
- Так, у цьому немає сумнівів - у всіх багатоквартирних будинках з теплопостачанням проблем не буде, тут проведені всі ремонтні роботи, включаючи котельні, підвали і навіть покрівлі.
Водночас є проблеми у приватному секторі, адже багато хто з жителів, будинки яких сильно пошкоджені або взагалі зруйновані, хочуть будувати нове, краще житло, а це, зрозуміло, справа не одного місяця.
- Якою є участь фахівців Мінжитлокомунгоспу у ліквідації наслідків стихійного лиха, якою мірою до цього залучався науково-технічний потенціал галузі?
- Передовсім, доводилося здійснювати координацію дій місцевих органів влади щодо відновлення зруйнованих та пошкоджених об'єктів ЖКГ.
У міністерстві було створено штаб з ліквідації наслідків повені, всі начальники управлінь були закріплені за областями. Нині ведеться щоденний цілодобовий моніторинг за ходом відновлення об'єктів у регіонах, і він буде здійснюватися до повного завершення робіт. Провідні фахівці і я особисто виїжджали на місця, надавали практичну і методологічну допомогу. Зокрема, разом з Мінрегіонбудом було розроблено порядок обстеження та обліку пошкоджених об'єктів, визначення категорійності об'єктів та проведено відповідну інформаційно-методичну роботу.
Крім наших проектантів, про що я вже говорив, ми залучали також спеціалістів з харківського підприємства «ВТП «Вода» з новітньою портативною лабораторією, обладнаною для визначення якісних показників питної води з різних джерел, зокрема після її знезараження.
- Які, на Вашу оцінку, проблеми найбільше дошкуляють мешканцям постраждалих регіонів, що ви можете їм порадити зараз, коли йдуть відновлювальні роботи?
- Звичайно, усіх проблем не перелічити, але головне було визначитися з обсягами допомоги тим, у кого житло виявилося пошкодженим або взагалі втраченим, якнайшвидше надати таку допомогу.
Траплялися випадки, коли місцеві комісії з обстеження житла неправильно визначали категорії. Вода тільки-но зійшла і спочатку здавалося, що обсяг пошкоджень незначний і розмір компенсації потрібен також невеликий. Але потім виявлялося, що ситуація насправді є гіршою, і доводилося втручатися, щоб збитки мешканців були компенсовані повністю. Водночас траплялися і факти завищення категорій, на це також треба було оперативно реагувати.
Загалом же люди, які постраждали від удару стихії, мають володіти повною інформацією про розміри і види допомоги, яку надає їм держава. Урядовими рішеннями чітко визначені всі положення і порядки відшкодування, і місцева влада має виконувати їх у повному обсязі. У випадку порушення своїх прав люди можуть звертатися до органів влади, до нашого міністерства також, і ми зробимо все, що від нас належить, аби справедливість була відновлена. У цьому немає жодних сумнівів.
- Які висновки ви зробили особисто для себе, у галузі загалом з тих подій, які сталися внаслідок повені?
- Передовсім це те, що треба виконувати власні рішення. Адже попередні уряди приймали чимало програм щодо протиповеневих, протизсувних робіт, забезпечення населення якісною питною водою тощо, але фінансуються вони або не у повному обсязі, або й взагалі залишилися невиконаними. Вважаю, що, якби подібні програми і заходи здійснювалися у повному обсязі, наслідки повені були б не такими масштабними.
Стихія виявила і багато вад у системах життєзабезпечення наших міст і сіл. Наприклад, на мою думку, Могилів-Подільський просто не був би підтоплений, якби на зливну каналізацію були поставлені засувки або зворотні клапани. Адже вода у місто прийшла фактично через зливну каналізацію. Захисна дамба воду утримала, але вона пройшла знизу. А витратили б своєчасно 30-40 тисяч гривень, зберегли б нинішні десятки мільйонів, які йдуть на ліквідацію наслідків.
Зараз фахівці аналізують усі подібні випадки, ми знову перевіряємо висоту дамб, розміщення всіх систем і механізмів, обладнання, визначаємо обсяги його заміни, модернізації з тим, щоб у майбутньому не допустити такого розгулу стихії.
Усі об'єкти ЖКГ у постраждалих регіонах пройдуть особливу перевірку, тим паче, що розпочинає свою діяльність новостворена Житлово-комунальна інспекція, керівником якої я призначений.
Насамперед необхідно створити лабораторію, де можна буде інструментальними методами, оперативно і точно визначати стан систем водо- і теплопостачання, енергетичні витрати тощо. Для цього ми, зокрема, вже використовуємо перші зразки портативних приладів для контролю за якістю води, термотестерів, пірометрів для визначення обігріву наших квартир, тепловізорів, які визначають ступінь енергоефективності житлових будинків, систем подачі тепла тощо.
- Дивно, але в Україні, енергетично залежній державі, і досі витрати енергоресурсів на одного мешканця житлового фонду в 2,5 - 3 рази вищі, ніж у країнах Європи. Чи можливо тут досягти якихось зрушень на краще?
- Зробити це просто вкрай необхідно, тож відповідно, економія паливно-енергетичних ресурсів у житлово-комунальному господарстві є одним із приоритетних завдань реформування галузі.
Зокрема, ще 2006 року міністерство видало наказ про розробку для кожного міста схем теплозабезпечення. Нині при розподілі коштів державного бюджету на ремонт об'єктів ЖКГ ми поставили вимогу про реальну наявність такої оптимальної схеми, налагодження енергоменеджменту.
Також ми ставимо завдання за півтора року досягти забезпечення усіх багатоквартирних будинків системами обліку води і тепла. Лише в цьому випадку ми зможемо провести ефективну модернізацію систем опалювання.
- Хто фінансуватиме встановлення таких лічильників?
- У проекті закону це передбачено робити за рахунок підприємств, які постачають воду і тепло (адже, наприклад, у магазині нам відпускають товар за допомогою ваг, встановлених підприємством торгівлі). Так, це може призвести до певного збільшення тарифів (на вартість лічильника), але давайте визначимося, що ж важливіше: розмір тарифу чи справжній, реальний обсяг спожитої послуги, її якість.
Звичайно, не скрізь виявляють готовність до таких змін. В Ужгороді, наприклад, у комунальних будинках взагалі немає теплолічильників, у Києві їх маємо у 20 відсотках будинків (минулого року, до слова, тут відмовилися від 20 мільйонів гривень бюджетних коштів, виділених на їх встановлення).
Для законодавчого врегулювання цієї ситуації міністерством розроблено пакет документів, які знаходяться на розгляді у Кабінеті Міністрів, частина з них пройшла обговорення у комітетах Верховної Ради.

Розмову вів Олег Олійник, Укрінформ