Закарпатці відзначили 770-річницю гірського села Грушово (ФОТО)

25 вересня у селі Грушово на Тящівщині відбулися дві знаменні події. Уперше в історії Закарпаття, у цьому селі відзначали його День народження — 770 річницю та підписали договір про співпрацю голови двох сіл — Грушова — Опріш Василь і Верхня Рона з Румунії- Іван Романюк.

Про початок свята сповістили дзвінкі та мелодійні дзвони Свято-Благовіщенського Михайлівського храму.
За традицією, торжество розпочалося святковою ходою колони мешканців Грушова та запрошених гостей від селищної ради до стадіонну де і проходило святкування.
Ведучий свята – Михайло Рудик, запросив на сцену Опріша Василя – Грушівського сільського голову, Продана Олександра та Стана Федіра – заступників голови Тячівської РДА, Крічфалушія Юрія – заступника керівника апарату РДА, Грабаря Ігоря – заступника голови районної ради, Немеша Михайла– начальника Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області, Гудака Василя – начальника відділу культури РДА, Івана Романюка – голову села Верхня Рона з Румунії, Кустрьо Валерія – кандидата медичних наук, хірурга Берегівської районної лікарні, Юрія Данильця – історика та письменника, Мельника Василя – заступника голови виконкому Грушівської сільради, Продана Юрія – секретаря сільської ради, Половко Надію– вчительку Грушівської ЗОШ І-ІІІ ст., архімандрита Стратоніка настоятеля Свято-Михайлівського монастиря, отця Михаіла – настоятеля Свято-Благовіщенського Михайлівського храму.
Запрошені були на цю видатну історичну подію й візитери із сусідніх сіл та представники ЗМІ.
За давньою українською традицією гостей свята зустрічали хлібом-сіллю. У ці хвилини зі сцени прозвучало чимало теплих слів вітань мешканцям цього прекрасного села з нагоди іменин.
Не обійшлося святкування і без відзнак та подарунків, які отримали у той день активісти села, найстарші його мешканці, наймолодша та найстарша подружня пара цього прекрасного, мальовничого села. До речі старожилам - Москаль Юлії , Грицан Юрію, Фурман Марії, Мацола Юлії, Тиводар Гафії — вже за дев’яносто. А наймолодша громадянка Грушова - Начінкіна Крістінка – народилася напередодні свята - 22 вересня.
Рівно 66 років прожили у шлюбі Юрій Михайлович та Марія Юріївна Микуляничі. Вони разом виховали 5 дітей. Також у мирі, любові та злагоді провели спільно 65 років подружнього життя – Василь та Олена Гусар.
Молоде подружжя, яке взяло шлюб 18 вересня цього року - Половко Микола та Діана отримала від імені голови РДА М.Шелевера цінний подарунок. Його їм віддав на святі О. Продан. Також за дорученням Михайла Івановича, начальник райвідділу міліції М. Немеш вручив нагрудний значок «За розвиток регіону» заступнику голови РДА, почесному громадянину села Грушово – Олександру Продану.
Відзначив у цей святковий день нагородами сільський голова - і багатодітні сім’ї та багатодітних матерів: подружжя Миколи та Марії Кубинець, сім’ю Варга Василя та його дружину Надію, які всиновили 2 дітей та мають 4 –ох спільних, Моцола Олену, яка народила 10 дітей, Горничар Олену, яка народила і сама виховала 7 дітей та ін.
За вагомий особистий внесок у розбудову села почесними грамотами були нагороджені – Форкош Михайло, Кустрьо Валерій, Москаль Микола, Крегул Микола та Іванцьо Микола.
У цю урочисту мить привітали з Днем народження іменинницю Тегза Людмилу Миколаївну, власника історико - краєзнавчого народного музею «Сріберна земля» ім. Василя Тегзи, якій у день 770 річчя села Грушово виповнилося – 50 років.
З нагоди святкування Дня села, було підготовлено виставку робіт майстрів декоративно-прикладного мистецтва с. Грушова, Бедевлі, нижньої Апші смт. Тересви та Солотвина. Всі ті роботи дуже гарні і заслуговують тільки на похвалу.
Після урочистої частини торжества розпочалися концертні виступи вихованців Грушівського ДНЗ ( завідуюча Фальчук Наталія), Грушівської ЗОШ І-ІІІ ст.,( директор Драч Василь), Тересвянської ДМШ та кращих колективів художньої самодіяльності району. Серед славнозвісностей на святі для всіх присутніх співали народна артистка Румунії Марія Тріпон та заслужені артисти України брати Назарій та Дмитро Яремчуки. Завершилося свято феєрверком та молодіжною дискотекою.
До всього вищесказаного хочу додати - святкування 770 річниці села вдалося на славу.

Коротка історія села
Грушово розташоване на правому узбережжі р. Апшиці, що є правою притокою р. Тиси. Коли виникло село і звідки походить його назва, невідомо. Село Грушово та Грушівський монастир на його території вперше згадуються в історичних хроніках як спалені золотоординськими нападниками у ХІІІ столітті, а в 1307 році - як відроджені. Впродовж ХІV століття Грушово належало мармароським воєводам, а від 1404 р. - Грушівському православному монастирю (в 1390 році засновано Грушівське абатство). На думку окремих вчених, монастир у Грушові міг бути заснований ще в ХІ ст. - після відходу монголо-татар з Угорщини грушівські монахи скаржилися угорському королю про втрату дарчих грамот (1240 рік). Таким чином, з ХІІІ століття існує письмова згадка. У ХVІІ столітті монастир перетворився на центр першодрукарства "руською" мовою на Закарпатті, але наприкінці століття був знищений єзуїтами. Відродили монастир лише у наш час. З 2006 року в Грушові постійно проживають монахи. Після знищення Грушівського монастиря єзуїтами село перейшло у власність феодалів Довгаїв.
У січні-грудні 1919 року Грушово перебувало у складі Румунії, з грудня 1919 року - Чехословаччини. Від 1945 року - у складі України.
В селі Грушово був один із центрів культури та духовності, в якому колись було започатковано книгодрукарство в Україні (цей факт довели історики); із Грушівського монастиря поширювалась справа, заснована Кирилом і Мефодієм. Всі експонати збиралися протягом багатьох років, а їх кількості вистачило б, мабуть, на десятки виставкових зал. Деякі з них - унікальні та могли б стати прикрасою будь-якого столичного музею. Серед них: рукопис "Євангеліє" 600-річної давнини, старовинна церковна чаша, ікона закарпатської школи живопису, перші українські гривні, рідкісні марки різних країн тощо. Крім того, в музеї зібрано більше 200 зразків одягу, в основному гуцульського, 250 рушників ручної роботи, прялки, більшість предметів побуту (бочки, кувшини, розписний посуд). Та кожна з цих речей унікальна, орнаменти та вишиті мотиви не повторюються. В цілому експонати розділено на 12 груп - в залежності від тематики.
На сьогодні, в Грушові проживає 6 тис. чоловік. Більша частина населення, а це майже 70% виїжджає на заробітки за кордон. У селі люди займаються вівчарством та меблевим виробництвом. Є в Грушові і 270 приватних підприємців. Гордість села — історико – краєзнавчий народний музей «Сріберна Земля» ім. Василя Тегзи.
А вже про цей диво - музей читайте у наступній публікації. Команда журналістів, вчора побувала у історії далекого минулого нашої культури, звичаїв та побуту багатьох поколінь, які жили на Срібній Землі декілька століть тому назад й побачила там…
Далі буде

Т. Горянка