ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Закарпатський поет Андрій Любка відповів на «Анкету Пруста»

    19 вересня 2020 субота
    Андрій Любка: Мені подобаються герої, які «мають яйця»

    Марсель Пруст двічі відповів на ці запитання. Вперше, – коли йому було лише чотирнадцять. Саме завдяки класику літературного модерну текстова забавка лондонських салонів часів вікторіанської епохи перетворилася у форму інтелектуальної сповіді…

    Андрію Любці нещодавно минуло двадцять два. У двадцять отримав премію «Дебют» за свою першу книжку, хоча, вочевидь, значно більшу вагу мали компліменти від патріарха української літератури Юрія Андрухович (Тривалий час навіть пліткували, що Андрій є його позашлюбним сином). Післямову до другої книжки Любки – писав інший представник сучасного укрліту, одне з облич «станіславського феномену» Тарас Прохасько.

    Проте бунтарська натура зробила відомим Любку ще до літературного тріумфу. Він організовував «наметові ночі» під час Помаранчевої революції, відсидів у білоруській в’язниці за участь в акціях протесту на боці опозиції. Якось поет зізнався, що ставиться до політики як і до жінок – з азартом. А ось текст – то справжня пристрасть. «Мені важливо відчувати творення, мистецьку провокацію», – каже він.

    На відміну від Пруста, Андрій Любка спеціалізується на римі – зазвичай епатажній та екзистенційній. Між людей таку часто називають «нотатками божевільного пияки».

    Дві його поетичні збірки – «Вісім місяців шизофренії» та «Тероризм» – просякнуті «тотальним запереченням», якого Любка, очевидно, ніколи не позбудеться. За його словами, це свідомий прийом аби виокремитися з української поетичної традиції. Свою місію як митця Андрій вбачає у «реформації поетичної мови», «свідомому та якісному розширенні її меж». Хоча останній його виклик – роман про післявоєнний Ужгород, який Любка пише у Варшаві. « Прозову книжку почав писати ще на торічній стипендії в Кракові, а "виношувати" її і потроху збирати матеріал почав взагалі три роки тому. Ужгород довоєнний і післявоєнний, чеський, мадярський, совєтський житиме в ній так само, як і живе зараз Ужгород український. Ті, котрі відбудовували після війни Варшаву, Прагу й Будапешт, бо не мали своєї столиці і ті, котрі в наш час змушені будувати чужі столиці, бо вдома роботи немає, – зустрінуться на сторінках роману», – ділиться планами автор.

    Перед заповненням анкети Любка пообіцяв дотриматися головної вимоги – відповідати правдиво. Зрештою, коли як не в молодості хизуватися відвертістю?.. Тим паче, якщо ти завжди прагнеш бути в центрі уваги. Молодий поет цього й не заперечує, хоча наполягає, що просто поспішає жити.

    1. Головна риса Вашого характеру?

    Цілеспрямованість, гордість.

    2. Які якості Ви найбільше цінуєте в чоловіках?

    Вміння дружити, впевненість у своїх силах, вміння швидко приймати рішення.

    3. Які якості Ви особливо цінуєте в жінках?

    Вміння любити, скромність, вишуканість і, як цене банально, - жіночність. Мені категорично не подобаються жінки, які курять. Може тому, що жінка, яка курить, кінчає раком :).

    4. Що Ви найбільше цінуєте у друзях?

    Вміння розуміти і вибачати. Бажання ділити разом щастя, а не горе.

    5. Ваш головний недолік?

    Недоліків у мене безліч, я лише з них і зітканий. Гордість, часом надмірна. Сумніви.

    6. Ваше улюблене заняття?

    Риболовля, повільна розмова при доброму алкоголі й сигаретах. Писати не люблю, люблю жити.

    7. Ваше уявлення про щастя?

    Це стан спокою, не заловолення, а саме спокою. Коли ти добре даєш раду з собою, коли нема внутрішніх протиріч. Коли ти впевнений у правильності того, що робиш.

    8. Що було б для Вас найбільшим горем?

    Втрата Україною незалежності. Смерть близьких людей, нова світова війна.

    9. Яким Ви хотіли би бути?

    Трохи більш врівноваженим, не таким емоційним і вразливим. Але я радію з того, що ніколи таким не стану, для поета така «товста шкіра» - смерть.

    10. Ким з відомих людей Ви хотіли би бути?

    Собою. Або – на дві-три години – героєм Жана Рено у фільмі «Леон (кілер)», коли в них щось там накльовується з Наталі Портман. Це ще один з моїх безконечних недоліків – коли бачу жінок типу Наталі Портман (саме такий тип обличчя і обов’язково підстрижені «під каре») – мені «башту зриває», я готовий йти за ними на нюх, на запах.

    11. В якій країні Ви б хотіли жити?

    В щасливій країні, в країні, на стороні якої фортуна. Хто б там що не говорив, фортуна останні років двадцять – на стороні України.

    12. Який колір Вам подобається?

    Думаю, чорний, хоча останнім часом надаю перевагу всьому кольоровому. Але – чорний.

    13. Улюблена квітка?

    Не знаю. Може, нарцис – він має якусь історію, пов’язану з собою, не дурну загалом історію. Або гіацинти – мені їхня назва подобається, хоча слабо уявляю, як вони виглядають. Але до мого характеру, певно, найбільше пасує таки кактус.

    14. Ваш улюблений птах?

    Журавель, мій перший вірш був про журавлів, які летять в далечінь, а на землі від них лиш тінь. Абсолютно дебільний він був – я про вірш, а не про журавля.

    15. Улюблені імена?

    Андрій, Тарас, Аскольд, Віктор, Ростик, Остап, Марко, - якщо йдеться про чоловічі; Уляна, Дзвінка, Млада, Квітослава, Світлана – жіночі.

    16. Ваші улюблені письменники-прозаїки?

    Кундера, Кутзее, Буковскі, Андрухович, Гессе, Еко, Кафка, Ремарк, Коцюбинський, Стефаник, Гемінґвей, Камю, Хвильовий, Маркес.

    17. Ваші улюблені поети?

    Овідій, Бродський, знову Андрухович, знову Буковскі, Тичина з Рильським, Стус, Лорка, Швєтліцький, Жадан, Чубай, Шевченко, Хіні, Ґінзберґ, Фрост, Рембо, Маяковський, Вітмен.

    18. Улюблений літературний герой?

    Не знаю, треба думати, але якщо так, з ходу – то Ґенрі Чінаскі («Жінки», Чарльз Буковскі), Хомський, («Рекреації», Юрій Андрухович).

    19. Улюблені літературні героїні?

    Ха, жінки з роману «Жінки» Буковскі.

    20. Ваші улюблені композитори?

    Моцарт, Барток, Гайдн, Шопен, Бреґовіч.

    21. Улюблені художники?

    Модільяні, Міро, Шаґал, Маґріт, ван Ґоґ, Ґойя, Рембрандт, Веласкес, Вермеєр.

    22. Який Ваш улюблені герої в реальному житті?

    Мені подобаються герої, які «мають яйця» - у всіх сенсах, насамперед сильні люди зі своєю думкою. Плюс люди, які вміють казати «ні».

    23. Жінка в історії, якою Ви захоплюєтесь?

    Нефертіті, дружина Ехнатона, мачуха Тутанхамона. Наскільки мені відомо, її ім’я перекладається як «красуня йде». Мені подобається те, що її називали «найкрасивішою усіх часів», її зображення прикрашали храми. Але вона зникла, як міраж, майже нічого історії про неї невідомо. Можливо, так і має йти жінка – зокрема, з життя чоловіка.

    24. Історичні персонажі, яких Ви зневажаєте?

    Мені часто подобаються погані історичні персонажі («погані» в сенсі badboys, а не якісь дебіли типу Сталіна чи Гітлера), в них більше шарму. Мені подобаються Воланд і Мефістофель. Мені не подобається Богдан Хмельницький за союз з Москвою («Якби-то ти , Богдане п´яний, Тепер на Переяслав глянув !» ), але думаю, що тоді в нього були інші аргументи, ніж у мене зараз, але все ж нічого не можу з собою зробити – не подобається і крапка. А ще, як каже мій приятель Сашко Бойченко, я не вважаю, що великий тупий предмет може бути президентом.

    25. Найбільш визначна історична подія?

    Винахід алкоголю. Цей фактор багато змінив у світовій історії, в мистецтві – ще більше.

    26. Реформа, яку б Ви відзначили?

    Радше це реформа, якої не сталося – те, що ми (українці) не перейшли на латиницю, а залишили для послуговування кирилицю. Хтозна, може це зіграло б з нами добрий жарт в історії, може, нас більше би розуміли і ми зараз не були «нейтральною» країною поза Европейським Союзом? Ех...

    27. Якими здібностями чи талантом Ви хотіли б володіти?

    Бути терпимішим до людей і навчитися легко вибачати, не брати до уваги багато чого. А ще хотів би навчитися довготривалому побуту в горах – призвичаїтися до рубання дров, необхідності вирощувати якісь овочі, ходити зимою по воду до потічка, робити бринзу, розпізнавати сліди звірів.

    28. Як би Ви хотіли померти?

    Героїчно. Або навпаки – спокійно, уві сні. Але конче так, аби я був задоволеним прожитим і зробленим. Колись мені подобалася ідея самогубства, така штука з поетами робить дивовижні речі. Але краще писати добре і увійти в історію, ніж писати так собі, вчинити самогубство і увійти в історію.

    29. Що для Вас означає потрапити у скрутне становище?

    Та ми всі від початку в скрутному становищі – у всіх нас попереду смерть. Хріновішої ситуації годі й уявити.

    30. Ваш душевний стан у даний момент?

    Не впевнений, що це можна назвати душевним станом, але – ентузіазм, бажання щось робити, екстаз пошуку.

    31. Помилки, до яких Ви схильні ставитися поблажливо?

    Коли людина експериментує і допускається помилки, коли вона ризикує заради виграшу, коли вона хоче перемогти.

    32. Що Ви ненавидите?

    Зраду у всіх проявах.

    33. Ваш девіз?

    У мене немає девізу, от ви поставили питання і я подумав, що треба б собі придумати. Хоча – навіщо? Адже девіз і так постійно би змінювався. Але о’кей, девіз, який мені зараз найбільше до вподоби – «якщо ти спіткнувся і впав, це ще не значить, що ти йдеш не туди».

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору

    Коментарі

    Картинка користувача Гость.

    Панове редактори сайту, підпишіть будь-ласка автора матеріалу, я вже не кажу про посилання, то вже таке.

    Пунктів: 0

    Похожие новости