ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Закарпаття: дискусія про те, якою повинна бути нова Конституція держави, дедалі посилюється

    26 січня 2022 середа
    Ідея самоврядності знаходять у регіоні як прибічників, так і опонентів.

    Ідея самоврядності та назва «Закарпатський край» знаходять у регіоні як прибічників, так і опонентів.

    Попри те, що з проектом Основного Закону Президент України, здається, визначився і вже передав текст на затвердження Верховній Раді, експерти й представники громадського суспільства закликають не поспішати з висновками. Вважають, що майбутній основоположний документ має пройти «народну експертизу».

    Одноголосся, схожості думок немає. Сьогодні надаємо слово науковцям, лідерам громадських організацій, представникам творчої інтелігенції. Запитання до всіх одне: «Які зміни доцільні, щоб новий Основний Закон відповідав інтересам закарпатців?». Ось їхні відповіді.

    Михайло Бабидорич, голова Народної екологічної партії України у Закарпатській області:

    —    Я двадцять років пропрацював у Берегівському районі, в науково-дослідній установі. Тісно контактую з представниками багатьох національностей, які проживають у Закарпатті. Всі вони заявляють, що назва «національні меншини» ображає представників етнічних груп Закарпаття. Вимагають замінити це поняття в Конституції іншим — «корінні народи України». У нас такими є угорці, словаки, румуни. Про русинів нема чого й говорити, бо це — автохтонне населення, яке споконвіку проживає на південних схилах Карпат. Через ігнорування русинів, які, крім України, визнані повсюди, наше законодавство не відповідає світовим стандартам.

    Генеральна асамблея ООН у 2007 році прийняла Декларацію, яка захищає корінні народи. За даними ООН, у світі ці народи становлять 370 млн людей у більш ніж 70 країнах. На жаль, серед них значаться і русини.

    Тож цей етнос повинен здобути повні права на своїй землі. Право розпоряджатися цими багатствами має бути закріплене в Конституції! Відтак русини та інші корінні народи матимуть можливість самим розпоряджатися природними ресурсами, що є на їхній території. Поки що всі прибутки йдуть у Київ, а місцевий люд у більшості ледве зводить кінці з кінцями.

    Микола Бурак, лідер громадської організації «Субкарпатія»:

    —    У Конституції держави слід обов’язково закріпити результати проведеного в 1991 році референдуму про адміністративну самоврядну територію. Воля закарпатців, підкріплена 78 відсотками голосів «з», є актом прямої дії.

    Закарпатці вимагають від екс-президента України Леоніда Кравчука як голови Конституційної комісії впровадити, нарешті, рішення закарпатського референдуму 1991-го року. Саме на цьому наголошується в листі Леоніду Макаровичу від нашої організації. На цій юдині лежить моральний обов’язок виконати волевиявлення наших краян. Приїхавши в область, тодішній глава держави зініціював зміну в запитанні на місцевому референдумі: слово «автономна» поміняли на «самоврядна територія».

    Оновлений Основний Закон держави мав би забезпечити закарпатцям самоврядність. При цьому, врахвуючи негативний приклад Донбасу, не скочуємося до сепаратизму. Тобто, бачимо себе лише в складі України!

    Михайло Савчин, доктор юридичних наук, професор Ужгородського національного університету:

    — Нас зараз найбільше цікавить, як Основний Закон відображатиме інтереси мешканців Закарпаття, як до речі, і решти регіонів. У цьому сенсі найбільша вада діючої нині Конституції — недооцінка ролі місцевого самоврядування. В ній також не втілено базового принципу повсюдності місцевого самоврядування. Нині громади не мають повних прав розпоряджатися землею, як це прийнято у інших розвинених країнах. Слід ліквідувати таку структуру як районні державні адміністрації.

    У майбутній Конституції слід передбачити можливість для територіальних громад звертатися за захистом їхніх прав до Конституційного суду. Таке право є в багатьох країнах, і це цілком виправдано.

    Василь Захарець, заступник голови Закарпатської обласної ради професійних спілок:

    —    Нинішня Конституції не знімає з держави обов’язку піклуватися про безоплатну освіту, охорону здоров’я громадян, відпочинок. Ознайомившись із президентським проектом Конституції, я зрозумів, що надалі держава збирається самоусунутися.

    Але діючі права і свободи, тим більше закріплені конституційно, не повинні звужуватися. Це — світова практика. Тому профспілки категорично проти тих змін, які запропонував глава держави у цій частині. Звужувати права своїх громадян не можна, це призведе до значного зниження життєвих стандартів, погіршення життя людей. Цього допустити не маємо права!

    Михайло Волощук, в 1990-му — голова Закарпатської обласної ради та перший секретар обкому Компартії України, депутат Верховної Ради України І скликання:

    —    Нині і депутати, і інші державні мужі говорять і роблять усе, що захочуть. Єдиної державної політики, узгодженої лінії немає. Жодна держава не прийшла до порядку без дисципліни, поваги до законів і Конституції.

    Депутати минулих скликань приймали Основний Закон не на рік чи на два, а на десятиліття, може, й століття. Нині ж бачу, що кожен новий керівник, прийшовши до влади в державі, намагається пристосувати Конституцію до своїх потреб. Це не назвеш інакше, ніж знущання над документом.

    Серед запропонованих Президентом змін до Основного Закону центральне місце займають питання децентралізації й адмінреформи. Закарпатці ставляться до цього доволі насторожено: їхні населені пункти існували століттями, нині ж їм загрожує втрата облич, позбавлення людей у тих радах, які будуть ліквідовані, можливостей впливати на своє життя. Треба зважувати ще й ще, з ким і заради чого об’єднуватися. І робити це добровільно, не з примусу.

    Михайло Алмашій, заслужений вчитель України:

    —    Ми будь що повинні добитися втілення рішень референдуму про самоврядність Закарпаття в життя. На останній науково-практичній конференції прозвучали пропозиції назвати наш регіон Закарпатським краєм. Цю ідею я і більшість учасників підтримали. Ця назва має повне право на існування. Нею ми підкреслюємо історичну своєрідність нашого краю, ментальні особливості його населення, повертаємо сучасників до тих часів, коли в умовах Чехословацької Республіки він виборов право на автономію. Чому ж сьогодні повинно бути по-іншому?! Закарпатці є і залишаться частиною українського народу, але вони хочуть залишатися самими собою в цій державі.

    Ми, активісти, чекаємо від держави підтримки в діяльності русинських недільних шкіл. Ентузіазм у цьому питанні мусить бути підкріплений державними освітянськими програмами. А потім можна піти далі і запроваджувати здобуття русинами освіти рідною мовою. Бо ж закарпатці на очах втрачають безцінний скарб — материнську мову.

    Василь Лемак, доктор юридичних наук, професор Ужгородського національного університету:

    —    Якщо мова йде про надання Закарпаттю статусу регіону з особливими правами, то я проти цього в Конституції. Місцевий референдум 1991-го був незаконним. Запитання в такому вигляді, як воно було сформульоване на голосуванні, не передбачалося діючим законодавством. Ідеями про самоврядність не варто перейматися, тим більше в умовах, коли є реальні загрози цілісності держави. Україна повинна залишатися унітарною.

    Щодо принципових змін у Конституції, то в ній слід позбутися декларативних положень. З тими ілюзіями, які держава не в змозі забезпечити, слід попрощатися Згадаю ту ж безоплатну медицину. Насправді в Західній Європі ніде не говорять про безоплатні медичні послуги. Всі розуміють, що послуги надаються з державного бюджету, тобто — за рахунок платників податків.

    Основною метою конституційних змін бачу зміцнення правопорядку в Українській державі.

    Василь Кузьо, колишній представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Закарпатській області.

    — Закарпатці, настрої яких добре знаю, бо все життя тут працюю, продовжують підтримувати ідею самоврядності краю. Ту, яку вони більш ніж трьома чвертями проголосували на референдумі 1991 року.

    У народу і нині є конституційне право розпоряджатися природними ресурсами, вони вважаються його власністю. Але це право сьогодні повністю ігнорується, прибутки від лісів, надр, родючих земель отимує невелика група людей. Зокрема тих, які мають владу або наближені до неї.

    Закарпатці повинні мати можливість безпосередньо контролювати ресурси свого регіону, поставити їх собі на службу. Має бути визначена сума, наприклад, 25 відсотків грошових надходжень, що йдуть центру, решта ж повинна залишатися на місці. Йдеться про банківські, митні надходження, а також кошти за транспортування газу й нафти у інші країни Європи. Перехід краю на госпрозрахункові відносини з центром дозволить перетворити його в бездотаційний. Добробут людей значно зросте, і відчуватимуть себе господарями на власній землі.

    Назва регіону повинна бути змінена на «Закарпатський край». Це теж повинно знайти відображення в новій Конституції. Цю та інші пропозиції, схвалені на нещодавній науково-практичній конференції в Ужгороді, спрямовано до Конституційної комісії.

    Чому ці новації слід закріпити в Основному Законі? Щоб у майбутньому не можна було на догоду комусь змінити положення, право на які закарпатці вибороли своїм багаторічним служінням Україні, і яке наші хлопці нині підтверджують у боях на сході.

    Василь Жиган, голова обласної ради ветеранів України:

    —    І Президент, і Кабінет Міністрів, і Верховна Рада останнім часом приймають рішення й закони без глибокого аналізу становища в суспільстві, чим погіршують життя громадян. Ці рішення часто суперечать діючій Конституції, зокрема її 22-й статті. Лідери ветеранських організацій час від часу спрямовують листи Президентові, а також депутатам Верховної Ради і нашої області.

    Обіцяного під час подій на київському майдані покращення немає, навпаки, від ветеранів відбирають останні пільги, які в них залишалися. Це за тих низьких пенсій, які одержують, робить їхнє життя нестерпним.

    Буквально днями ми склали і передали колективного листа Віктору Балозі як одному зі старожилів парламенту, нашому землякові. В ньому знову наголошуємо про необхідність дотримуватися Конституції, просимо не відбирати від ветеранів права на достойне життя. Його вони заслужили багаторічною працею на користь суспільства. Не впевнений, що до нас у Раді прислухаються. Тож чи допоможе оновлена Конституція, якщо до діючої ставляться так зневажливо? Беруть сумніви…

    До друку підготував Іван ОРОС

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: -1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору