"ЧОРНА ДІРА"
Голоси митників за кадром:
- Блін, щоб дирку в заборі не побачили, щоб не виїхали случайно, постав когось там.
Ми вирушаємо на захід. Їдемо вчитися працювати контрабандистами і заробляти на цьому гроші. А що тут такого? Саме ці люди значною мірою насичують товаром наші ринки й крамниці, і без них асортимент був би значно бідніший і дорожчий. Тобто, професія ця потрібна і корисна.
Федір Сидорук:
- Практичний курс контрабанди. Місце занять – західний український кордон. Тривалість – один тиждень. Набір юного українського контрабандиста прихопили с собою. Це – бензин, горілка і сигарети.
Слово «контрабанда» запозичене в італійців, і буквально воно означає -- «проти урядового наказу». У суді вам деталізують – це таємне перевезення або перенесення товарів чи цінностей через державний кордон з уникненням митного контролю. Час від часу ми бачимо по телевізору кадри із затриманням злісних контрабандистів, які намагаються незаконно пронести на собі курячі стегенця чи вивезти давньогрецьку амфору. Силовики не приховують свого задоволення. Їхня радість щира. Ці горе-контрабандисти намагалися здійснити свої оборудки без відома митників – тоді, коли про все можна було домовитися. Бо специфіка контрабанди по-українськи в тому, що у нас товар і цінності незаконно перевозять відкрито і з митним контролем.
Михайло Глуговський, головне управління “К” СБУ:
- Декілька співробітників різних митниць затримані при отриманні хабарів, деякі звільнені за службовим розслідуванням, за інформуванням, на окремих складаються протоколи про корупційні діяння. От у цьому році ми вже склали 14 протоколів відносно співробітників митниці про корупційні діяння і передали їх у судові органи.
Голоси митників за кадром:
- Ти руки з карманів вийми, да-да-да. Бо ти щось дивишся там. Нє? Та ти знайшов кого? Бо будеш потім соплі жувати.
На заході часи романтичних контрабандистів, які тягнуть нехитрий крам через засніжені гори на своїх широких плечах, давно минули. На заході Італії. У нас таких несунів повно. Це – жителі прикордонних сіл.
Федір Сидорук:
- Народна контрабанда по-Закарпатськи. Місцевий житель купує на ринку блок сигарет. Наприклад, “Мальборо”, пачка коштує чотири гривні. Контрабандист підходить до кордону і перекидає його через огорожу в Словаччину. Там пачка “Мальборо” коштує десять гривень, тобто у два з половиною рази дорожче.
Павло Шишолін, перший заступник Голови Державної прикордонної служби:
- Половина місцевого населення по деяким пунктам Закарпаття сьогодні несе цигарки, щоб перекинути через кордон, передати на словацькі, угорські ділянки. Чого? Страшна різниця в цінах. І вони вже не бігають через кордон, вони вже по річці сплавляють тюки, вони вже до кордону добіг, тюк перекинув і назад повертається.
Митник:
- Якщо вартість цигарок у нас в середньому десь 2,5-3 грн., то вартість цигарок на Заході – 5 євро пачка. От маєте яку різницю. 30 грн. і 3 грн. – в десять раз майже різниця.
- Зрозуміло.
- Як правило, ці цигарки потім стараються доправити у Великобританію. Найбільший зиск з продажу таких цигарок у Великобританії.
Місцевий, який займається “сигаретами” цілий день, може заробити так п’ять-десять доларів. Якщо спіймають – не страшно. Максимальний штраф – тридцять чотири гривні. Прикордонники сміються, що місцеві пропонують приходити вранці, сплачувати штраф і не чіпати їх до вечора.
Чоп, кордон з Угорщиною. Місцеву митницю вважають зразковою. За день тут пропускають півтори тисячі легкових авто і до двох сотень вантажних. Деякі машини їздять сюди-туди щодня, причому, не один раз. Для українців і угорців по обидва боки кордону це можливість заробити і зекономити. Найходовіший товар – ті самі сигарети і бензин. На прикордонних українських АЗС заправляються відразу на кілька тисяч гривень. І українці, і угорці.
Йосип Штрогля, начальник Чопської митниці:
- Якщо взяти до уваги, що у нас літр 95 бензину коштує три гривні 80 коп., а в них у перерахунку на наші гроші десь під вісім гривень, розумієте, що зиск практично в два рази.
Водій в авто:
- Бензин дешевше, покупки сделают, конфеты у нас дешевше обычно всякие, даже минеральная водичка и то пол цены, сладкие водички разные тоже, печенье разное обычно это там в Венгрии дороже.
Це, що називається, народна контрабанда. На неї переважно дивляться крізь пальці. Але не народна контрабанда робить погоду на українському кордоні і українському ринку.
Голос митника за кадром:
- Вася, підійди до машини, провір, чи всі ці, все, як положено. Подьоргай за ці реєчки. Так, сюда йди, сюда йди. Куда ти пішов?
За словами начальника Чопської митниці, боротьба з контрабандою – один з пріоритетів для його підлеглих. Так звана чорна контрабанда, коли вантажі провозили через кордон без обліку і перевірки, відійшла в минуле разом з попередньою владою. Тепер усе інакше. Головний біль держави – сіра контрабанда, коли товар завозять із заниженням його реальної вартості.
Йосип Штрогля, начальник Чопської митниці:
- Я думаю, що в минулому мали місце, навіть сказав би, не резонансні, а більш нахабні спроби і механізми ввезення товарів взагалі без митного контролю, взагалі без сплати митних платежів. І якщо оцінювати статистичні дані на сьогоднішні день, то воно підтверджується. Зокрема, по Чопській митниці, враховуючи що за 2005 рік, і беручи в динаміці з 2004 роком, кількість транспортних засобів менша, кількість пасажирів менша, обсяги оподаткованого товару в 3 рази більші. Тобто, ви можете самі порахувати, скільки товару взагалі ввозилося без оподаткування.
Край цьому явищу, катастрофічному для фінансового стану держави, мала покласти урядова програма “контрабанда-стоп”. Перевірки мобільних груп певний час наводили жах на все прикордоння – від контрабандистів до тих, хто їх пропускав. Колони спиртовозів і бензовозів, які щоночі без черги відправляли в сусідні держави, зникли.
Михайло Глуговський, головне управління “К” СБУ:
- Можна навести такі приклади, що виїзд мобільної групи в Західний регіон зупиняє рух транспорту. Ми, вже знаючи цю інформацію, стараємося виїжджати конспіративно, але це можна зробити тільки одну реалізацію, а дальше зупиняється все.
Попри активнішу взаємодію відповідальних відомств і феноменальне збільшення митних зборів і платежів у бюджет, явище сірої контрабанди розквітло знову. Ситуація на нашому ринку така, що назву “контрабанда-стоп” можна впевнено змінювати на “контрабанда-нон-стоп”.
Федір Сидорук:
- Вісімдесят відсотків цих легкових машин везуть з України дешевий український бензин. Скільки сірої контрабанди везуть ці вантажні авто, з’ясують або не з’ясують українські митники.
Михайло Глуговський, головне управління “К” СБУ:
- Одна із схем ухилення від податків – це заниження митної вартості товару. Нещодавно була колегія Держмитслужби, називалася цифра, що у 2005 році в Україну ввезено 150 млн. костюмів вартістю 9 грн. Ну і інші товари китайського виробництва, шкарпетки по 40 коп., жіночі колготи по 80 коп. і маса інших товарів. Побутова техніка, ну у мене тут цифри, от можу назвати, 45 грн. коштує, скажімо, холодильник, чи 50 євро висококласна пральна машина-автомат.
Володимир Карась, начальник Західного регіонального управління Державної прикордонної служби
- Змінилась сама природа контрабанди. Вже більше воно стосується економічних важелів і роботи тих структур, які займаються оформленням, податкових наших структур, які повинні контролювати, наскільки повно сплачено мито, чи правильно оформлений той чи інший товар, наскільки правильно він класифікований, тому що протягом року затримано дуже багато товарів...
Так, у першу чергу саме від митників залежить, скільки контрабанди потрапить на територію України через митні пости. Саме від їхньої старанності і добросовісності залежить, чи потрапить вона до нас узагалі. Саме від їхньої уважності залежить, чи отримає держава належне їй мито з товарів. І хоч останнім часом уряд зробив чимало, щоб у митників виникало менше спокус і можливостей скористатися своїм службовим становищем – від підвищення зарплатні до запровадження єдиного вікна для оформлення вантажів – факт лишається фактом: у західному регіоні, зокрема у Закарпатті, митники, та особливо їхні родичі, належать до когорти найбагатших людей.
Йосип Штрогля, начальник Чопської митниці:
- Останні місяці зарплата у митників зросла суттєво, скажімо, я отримував практично біля 8 тисяч гривень. Я рахую, що це вже досить високий рівень оплати і люди дорожать цією роботою і це відчувається.
Голоси митників за кадром:
-А де там, каже, служанки ваші працюють?
- Кого?
-Чиї! Митників! Покажіть, податківці як живуть, інші категорії держслужбовців, депутати.
- Та ти що! Хто це йому таке наговорив?
- Скільки грошей треба заробити...
- Федя цей?
- Він ще шефа просив. А я кажу: в мене теж хата є, що я маю тепер робити? - Але ми то пи...мо.
Федір Сидорук:
- Ужгород – місто прикордонне. Тут споконвіку стягували мито з товарів, що проходили цією територією. Навіть вулицю так назвали – Митна.
Справжня вулиця Митна, за словами місцевих жителів, розташована тут, на пагорках навколо Ужгорода. У місті живе багато митників. Їх шанують і поважають, бо на прикордонні митники, як відомо, люди важливі.
Митники переконували нас, що на Закарпатті традиційно жили у приватних будинках. Хотілося б вірити, що там з покоління у покоління передають нащадкам джакузі, басейни і джипи. Якби не кілька “але”.
Зверніть увагу на автомобілі і людей праворуч. Це міняйли. Вони за кілька метрів від митниці незаконно обмінюють євро, долари і угорські форинти на українські гривні. Без відома і відкатів? Щось не віриться.
У приватних розмовах водії кажуть, що задоволені Чопською митницею. І за хорошу роботу вони місцевим митникам дякують. Подякувати означає дати п’ять євро. Члени мобільних груп, які перевіряють митниці, кажуть, що на польському напрямі є окремі такси за пропущені без черги і перевірки мікроавтобуси – скажімо, з м’ясом. Сума подяки тут уже інша. За п’ять тонн м’яса – півтори тисячі доларів. Походженням цього продукту, звісно ж, мало хто цікавиться. Особливо митники. Бо неофіційний прибуток одного митного переходу сягає двохсот тисяч доларів. За ДЕНЬ!
Ви вже чули окремі двозначні розмови митників поміж собою. Тепер побачите не менш двозначні кадри.
“Перший відділ” пропонує три варіанти пояснення побаченого: а) один митник дає іншому ключі. б) один митник повертає іншому борг в) один митник позичає іншому гроші.
Подивимося ще раз. Ключі не згинаються і не бувають рожевими, як купюра у п’ятсот євро. Перший варіант відпадає. Залишаються другий і третій варіанти. Вибирайте.
Йосип Штрогля, начальник Чопської митниці:
- За минулий рік по працівниках Чопської митниці не складено ні одного протоколу про корупції, не порушено ні однієї кримінальної справи. Що стосується питання стягнення грошей, або вимоги грошей, я взагалі такої інформації зараз не отримую.
Митник:
- Дзвонять на гарячу лінію, ви знаєте, що гаряча лінія працює в Україні, куди дзвонять з різних ситуацій, є і скарги на роботу митників, чи на інші моменти відображаються. Звичайно, інформація поступає. Поступає, але якщо вона має під собою якісь підстави, потім на неї звертається увага, але така анонімна інформація, як правило, рідко коли підтверджується.
Мукачеве. Вигідне географічне становище, численне угорське населення з родичами у сусідній державі і традиційні зв’язки з митниками та прикордонниками зробили місто Меккою для контрабандистів. Нині у них біда. Як зізнався один місцевий бізнесмен, недавно змінили начальника митниці. Домовляючись з попереднім, він посадив собі печінку. Тепер жодного живого органу не лишилося. Що робити бізнесмену?
І ось результат. Через масові порушення закону і недогляд митників – свідомий або несвідомий – саме контрабандний товар визначає правила на українському ринку. І хоча дешевший від цього не стає, принагідно вбиває вітчизняного виробника. А жирують контрабандисти. І ті, хто їм допомагає.
Михайло Глуговський, головне управління “К” СБУ:
- Це величезний товаропотік, який занижує реальну вартість товару з цих цифр, що я називав. І, звичайно митні платежі занижуються. І потім по цій ціні товари на ринку, звичайно, не попадають на ринок, а попадають вже по реальній ціні і самі диктують ринок. Якщо хтось із підприємців буде ввозити по чистій схемі, то буде не конкурентноздатний.
Так і формується ціна на імпортні товари. Так вона формувалася завжди. Просто тепер, коли частина потоку легалізувалася, ми отримали більш-менш об’єктивне співвідношення українських експорту й імпорту. Реально останній перевищує експорт у кілька разів.
Своїми шоком і тривогою ми намагалися поділитися з Держмитслужбою у Києві. Надіслали офіційний лист зі списком запитань, але у відповідь нам говорили про колегії, збори, відрядження тощо. Нарешті, на десятий чи двадцятий дзвінок зірвалися. Заявили, що наші запитання – цитую: «попахивают желтизной». Бо ми мали нахабство поцікавитися, чи може митник на свою зарплатню побудувати будинок і утримувати його.
Зате митники люблять хизуватися своїми успіхами. Демонструють конфісковані сигарети, ікони, які намагався вивезти якийсь італієць, розповідають про його співвітчизника, який не задекларував півмільйона євро і так далі. Вони не люблять розповідати про те, що вивозять, і особливо завозять, під їхнім носом. Фахівці розповіли нам про чотирнадцять способів провезення автомобіля через кордон без сплати або з частковою сплатою мита. Десять з цих способів передбачають участь митника.
Михайло Глуговський, головне управління “К” СБУ:
- Єсть на західному кордоні митник, у нього прізвисько Таксист. На його членах сім’ї біля 20 автомобілів. Це реальний факт.
Везуть не тільки автомобілі. Везуть усе.
Михайло Глуговський, головне управління “К” СБУ:
- Найбільший прибуток приносить ввезення, це ввезення побутової техніки, це ввезення мобільних терміналів, ввезення продовольчої групи. Ввозиться фактично велика група товарів, досить велика, а китайський товар, це фактично аксесуар різний, то будівельні матеріали, це одяг, взуття. Вигідно досить взуття, бо по взуттю йде підміна найменувань. Скажімо, шкіряне взуття, яке являється підакцизним товаром і обкладається великим митом. Ввозиться з підміною. Так само шкіряні вироби, йде заміна костюмів дорослих на дитячі – вписується в декларацію, по кількості сходиться, дитячий одяг.
Самі розумієте, досвідчений митник-професіонал навряд чи здатний відрізнити шкіру від шкірзамінника, а тим більше дитячий одяг від дорослого. Така продукція потрапляє на оптові ринки і розходиться по всій країні. Світлана Висоцька, начальник відділу контролю ринків Департаменту у справах захисту споживачів у місті Києві, розповідає, що у столицю товар везуть з Одеського, Харківського і Хмельницького оптових ринків. Помітьте, саме там відбувається розмитнення значної частини імпорту – як на зовнішніх, так і внутрішніх митницях. Куди цей товар йде далі – ніхто не відстежує.
Світлана Висоцька, Департамент у справах захисту прав споживачів:
- Информации нет о производителе, о его юридическом адресе, о составе сырья, которое туда входит, о дате изготовления такой продукции, на этой продукции, именно на промышленных товарах. Эта продукция иностранного производства, переходя границу нашей страны на таможенной территории должна быть задержана.
Інакше кажучи, ви не знаєте, який товар купуєте. Рейд на київському ринку щоразу виявляє по тридцять порушників, які торгують товаром невідомого походження. Чим це загрожує нам, покупцям? Припустімо, ви купили своїй дитині іграшку.
Світлана Висоцька, Департамент у справах захисту прав споживачів:
- Покупателю может грозить это многим. Если, например, ребёнок имеет здоровье не очень хорошее, имеет какие-то аллергические проблемы, то есть, купив продукцию то ли продовольственной группы, то ли промышленной группы, не увидев этой достаточной и доступной информации, человек не может ознакомиться с наличием, какие сюда вошли красители, какие пищевые добавки, дав это ребёнку, естественно, ребёнок может получить вплоть до отравлений, до сильных аллергических реакций.
Висновок: контрабандний товар труїть нас і наших дітей, заганяє в тінь легальний бізнес і вбиває вітчизняного виробника. Він збагачує тіньовиків і хабарників. Але як боротися з контрабандою? Способів кілька, і у світі вони не є ні для кого таємницею. Перше – ловити контрабанду на місці її реалізації і суворо карати порушників.
Павло Шишолін, перший заступник Голови Державної прикордонної служби:
- Проблема контрабанди – суто економічне явище. І боротися з ним треба суто економічними підходами. І це дасть в кінці кінців результат. Подивіться, як працюють за кордоном. У першу чергу робота йде на ринки. У магазинах, де йде реалізація товару. Прибувають фахівці відповідних структур, документи, звідки ввіз, сертифікати і т.п. І ви побачите, проведіть аналогію від поставника, і ви побачите, що того поставника і близько немає. Оце основне – метод економічний. Зробити таким чином, щоб економічно невигідно було ввозити на територію України контрабанду.
Друге – податківцям негайно запровадити контроль за прибутками і витратами чиновників та їхніх родичів, зокрема митників. Зарплатня у них зараз немаленька, але останньої моделі «Мерседесу» за неї не купиш. Але все це робиться. Причому спокійно і відкрито.
Михайло Глуговський, головне управління “К” СБУ:
- На сьогодні або посадова особа, або підприємець, який тіньовими схемами заробив багато грошей, може легально вкласти і декілька мільйонів, які не будуть для оточуючих чимось особливо дражнити їх око. Побудував будинок, який на бабушці там ділянка записана, купив Мерседес біля 100 тисяч доларів, який на племінника, чи на двоюрідного брата, який в селі працює, більше 60 грв. ніколи не заробляв. На жаль, ці факти сьогодні не перевіряються і немає правових підстав для їх.
І, нарешті, про облік обсягів імпорту. Віднедавна на митницях встановили відеокамери, які мали б стежити за кількістю вантажів. Їх просто заліплюють жуйками. Ми пропонуємо змінити систему – встановити електронні лічильники, які фіксуватимуть кожну одиницю транспорту, а в портах – контейнери. Уже перший місяць роботи покаже, що кількість облікованого і реального імпорту відрізняється на порядок. І винні в цьому не марсіани, а ті, хто цей потік контролює – митники. Яких треба міняти і карати. За ті ж жуйки, за дірки в паркані, за руки в кишенях. А ще їх треба вчити. Бути чесними.
Федір Сидорук:
- Дехто заперечить: контрабанда вигідна всім. Мовляв, товар можна купити дешевше. Але не все так просто. Уявіть собі, що це український кордон. І в цьому кордоні є діра. Чорна діра. Така діра може поглинути весь державний бюджет. А з чорної діри, як відомо, нічого не повертається. Воно просто зникає.
5 канал "Перший відділ",