Дубчек і Закарпаття

Помаранчева революція, яка зруйнувала останні підвалини радянської тоталітарної системи, змусила замислитись багатьох про місце і роль України у загальноєвропейських процесах другої половини ХХ ст. Великий інтерес до цієї теми засвідчив вихід у світ книги кандидата історичних наук В.Дмитрука "Україна не мовчала", присвяченої реакції українського суспільства
на події у Чехословаччині 1968 р. Тривалий час у літературі побутувала думка, що проти агресії щодо Чехословаччини країн Варшавського договору виступило лише кілька російських правозахисників, які вийшли на Красну площу з гаслом: "За нашу і вашу свободу!". Автор монографії повністю спростовує усталені десятиріччями уявлення і доводить, що, незважаючи на серйозний ідеологічний тиск, в усіх прошарках українського суспільства існував і поширювався опір введенню військ до Чехословаччини.

Праця В. Дмитрука підготовлена на широкій і оригінальній джерельній базі. Для її написання використовувались документальні фонди центральних

державних архівів України і Російської Федерації, обласних державних архівів нашої держави, відомчого архіву СБУ. Зібрані і узагальнені

матеріали дозволили розкрити позицію українського керівництва у чехословацькому питанні. Зокрема, на нашу думку, цікавими виглядають сюжети, що висвітлюють діяльність першого секретаря ЦК Компартії України П.Шелеста, першого секретаря Закарпатського обкому КПУ Ю.Ільницького.

Молодий дослідник чи не вперше в українській та російській історіографії аналізує "Закриті листи" ЦК КПРС, покликані сформувати відповідну

громадську думку, настроїти як членів партії, так і безпартійних проти новаторського курсу О.Дубчека, та, власне, переважної більшості тогочасного вищого партійно-державного керівництва Чехословаччини.

У досліджуваний В. Дмитруком період поступово набирав оберти випробуваний з перших років радянської влади репресивний механізм. Десятки наших співвітчизників, як зазначає автор, зазнали переслідувань за неприховану критику зовнішньополітичного курсу КПРС, були позбавлені можливості вчитися, працювати, а деякі з них опинилися у в'язницях та таборах. Книга, безумовно, знайде своїх читачів не лише в Україні, а й за її межами.



Віктор ВОЙНАЛОВИЧ, співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, кандидат історичних наук;

Віталій БАБЮХ, аспірант Інституту історії НАН України