ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Карпати: Зелений паросток майбутнього

    24 августа 2019 суббота
    Аватар пользователя uzhgorod

    На Закарпатті працівники Ужгородського держлісгоспу цієї весни здійснили ряд заходів, спрямованих на поліпшення екологічного стану довкілля, виховання у підростаючого покоління любові до зелених насаджень, відродження традицій шанобливого ставлення до природи.— Ми роздали без оплати 5200 саджанців 27 видів лісових і декоративних порід, в тому числі — липи, черешні лісової, каштана їстівного, клена, ясена, верби-матсуди, верби вавілонської, дугласії, ялини, барбарису та інших, — повідомила провідний спеціаліст по лісовідновленню Ужгородського держлісгоспу Світлана Костів. — Школи обласного центру міста Ужгорода отримали 600 саджанців, обласний кардіологічний центр поповнив свій лісопарк 195 деревцятами, для міської лікарні було виділено 380 саджанців, для облавтодору - 300, для обласного еколого-натуралістичного центру - 115. Ми доповнили лісопарк і біля каплиці поряд з українсько-угорським кордоном.

    Лісівники держлісгоспу разом з співробітниками музею архітектури й побуту в Ужгороді заклали шкілку з 13 видів лісових порід, заготовили дерев'яні стовпи та інші деталі для поновлення огорож біля хат музею. Члени шкільного лісництва Кам'яницької школи заклали алею з туй біля обеліску загиблим воїнам-добровольцям с. Кам'яниця.

    Для забезпечення лісовідновлення, озеленення держлісгосп кожний рік заготовляє біля 1000 кг насіння лісових порід, закуповує насіння швидкоростучих і технічно-цінних лісових екзотів: модрини, дугласії, сосни чорної та кримської.

    Необхідно сказати добре слово про лісничих Анталовецького лісництва Михайла Свиду, Ужгородського — Михайла Куштана, його помічника Олександра Турянчича, Великодоброньського — Володимира Войтовича, його помічника Валентина Геккера, Кам'яницького — Михайла Бланяра. Це, дякуючи їм, поповнюються ліси Карпат, озеле-нюється навколишнє середовище.


    Рейтинг: 
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору