ОСК "Закарпаття" перемогло маріупольський "Іллічевець" — 1:0

На фініші турнірних перегонів у команди з Ужгорода був найскладніший з-поміж аутсайдерів змагальний графік — “Закарпаття” по черзі мало протистояти командам із першої п’ятірки: “Шахтареві”, донецькому “Металургу”, “Дніпру” та “Чорноморцю”. На початку чемпіонату ці ж команди в зворотній послідовності екзаменували необстріляного новачка вищої ліги. Перед тими поєдинками тренер ужгородців Віктор Ряшко зазначав, що старт проти найсильніших команд чемпіонату має стати випробуванням для команди, і якщо вона його витримає, то можна з оптимізмом дивитися на подальшу турнірну дистанцію. Варто зазначити, що тоді, влітку 2004-го, “Закарпаття” демонструвало досить непоганий футбол, але інколи, як, скажімо, у домашньому поєдинку проти “Динамо”, команді бракувало фарту… У другому колі перед нами постало зовсім інше “Закарпаття”. Лідери, навколо яких будувалася гра команди у першому колі, перебралися до більш “теплих” місць, а на зміну їм прийшли переважно вільні агенти, які, втім, ще не сказали останнього слова у футболі. Але спочатку, і це не дивно, майже нічого не виходило. Команда навіть опустилася на передостаннє місце у турнірній таблиці, яке після весняного спурту залишив пристоличний “Борисфен”. Та все ж останнє слово у боротьбі за збереження місця у вищій лізі було за колективом із Ужгорода. Упродовж місяця команда Віктора Ряшка відібрала очки в обох донецьких грандів, сенсаційно обіграла у Дніпропетровську “Дніпро” і наостанок здобула перемоги вдома над ще іншими екс-претендентами на місце в єврокубках — “Чорноморцем” та “Іллічівцем”. Після цього боротьба закінчилася: невдахи нехай готуються до виснажливих першолігових поєдинків, а ужгородці мають час для того, щоб усе належно осмислити і продовжити переможну ходу вже в наступному чемпіонаті. Принаймні, про це мріють багаточисельні вболівальники команди. Саме з останніх успіхів “Закарпаття” кореспондент “УФ” розпочав розмову із головним тренером команди Віктором РЯШКОМ.

— Нам дуже приємно, що вдалося виконати стратегічне завдання на сезон — залишитися у вищій лізі, — відповів Віктор Іванович на моє привітання. — Останні результати команди, гадаю, порадували наших уболівальників. Упродовж половини чемпіонату ми балансували на межі вильоту до першої ліги, але, все ж таки, останніми поєдинками команда довела свою не випадковість перебування серед еліти. За два тури до фінішу чемпіонату ми вирішили всі питання, пов’язані зі збереженням для Закарпаття місця серед найсильніших. Показово, що необхідні очки було здобуто у протистояннях з командами із групи лідерів, яким очки також були потрібні не менше, ніж нам.



— Календар останніх поєдинків у “Закарпаття” був не з простих — набагато важчий, ніж у безпосередніх конкурентів…



— Для нас останні поєдинки чемпіонату були вирішальними. Чесно кажучи, було не принципово проти кого грати. На кожний поєдинок налаштовувалися, як на останній бій. На удачу не покладалися — хлопці продемонстрували самовіддачу, найкращі бійцівські якості. Упевненості команді додала нічия на своєму полі у перенесеному поєдинку з донецьким “Шахтарем”. Саме після цього поєдинку ми заграли розкутіше, а найголовніше — команда повірила у власні сили. Можливо, хтось вважає, що нам просто пощастило, але це хибна думка. Завдяки фарту можна провести один-два поєдинки, але не більше.



— На лідерів чемпіонату, можливо, налаштовували своїх підопічних по-особливому?



— Знаєте, на такі поєдинки взагалі можна не налаштовувати команду — всі розуміли, в якому ми становищі. Найголовніше, потрібно було пояснити хлопцям, що проти всіх команд можна грати на рівних і здобувати очки.



— Мабуть, уперше за сезон ви залишилися задоволені діями своїх підопічних?



— Безумовно, немає підстав бути незадоволеним. У другому колі довелося створювати, фактично, нову команду. Радує те, що футболісти, які приєдналися до “Закарпаття” під час зимового міжсезоння, знайшли своє місце в команді, зуміли об’єднатися. Я повністю задоволений тією атмосферою, командним духом, який є на футбольному полі й поза ним.



— У останніх поєдинках чемпіонату якнайкраще проявив себе Сергій Шевцов. Наскільки відомо, у нього закінчується термін угоди з клубом. Намагатиметеся його втримати?



— Звичайно. З усіма футболістами, в яких закінчуються терміни контрактів з командою, намагатимемося продовжити. Крім того, під час літнього міжсезоння проведемо доукомплектацію. Наші селекціонери спостерігають за декількома виконавцями, які, сподіваюся, поповнять нашу команду.



— А хто залишить команду, вже відомо?



— На сьогодні — ще ні.



— Чи можна говорити про те, що після останніх успіхів “Закарпаття” у чемпіонаті змінилося ставлення до клубу з боку керівництва області?



— Усе залишається на тому ж рівні.



— Тоді я поставлю запитання по-іншому. Що для цього потрібно зробити?



— Якби ж я знав відповідь на це запитання (зітхає. — Прим. авт.). З вашого дозволу я відповім на це запитання у іншій площині. Останні поєдинки “Закарпаття”, безумовно, сподобалися нашим уболівальникам. На стадіон “Авангард”, де ми проводимо домашні поєдинки, прихильники команди з’їжджаються з усієї області. Футбол — це справжнє свято для Ужгорода. Люди приходять на стадіон сім’ями, відпочивають.



— Повернімося до проблем “Закарпаття”. Яким чином вирішується питання із ліцензуванням?



— Я впевнений, що наша інфраструктура відповідатиме тим умовам, які ставляться перед командами вищої ліги.



— Які саме недоліки потрібно виправляти?



— На це запитання я не можу дати відповіді. Цим у нас займається спортивний директор команди, тому це запитання варто адресувати йому.



— Які завдання ставитимуться перед командою у наступному сезоні?



— Звичайно, хотілося б вирішувати більш серйозні завдання. Я не кажу про якісь надзавдання, але піднятися до середини турнірної таблиці нам цілком до снаги. Однак нині про наступний чемпіонат не думаємо. Перш за все, потрібно підбити підсумки виступів команди в нинішньому чемпіонаті, а вже потім ставити конкретні завдання на наступний сезон. Багато що залежатиме від комплектації команди.



— На останньому засіданні найвищих органів нашого футболу було вирішено, що внески команд-учасниць на наступний сезон будуть збільшені. Основна мотивація — підвищення гонорарів суддям та інспекторам. Особисто ви погоджуєтеся із цим?



— Я принципово ніколи не коментую дії арбітрів чи інспекторів. Скажу лишень, що було б непогано, аби внески клубів збільшувалися прямо пропорційно з підвищенням майстерності представників Феміди. Це був би найоптимальніший варіант.



"Український футбол"