Повінь знову загрожує Закарпаттю?

Весна в Українi, як, зрештою, i зима, знову несподiвана. А ще з пiдступом. Нiколи не знаєш - затопить чи нi? Ось на тижнi пiднявся рiвень води у Грецiї та Болгарiї. Оголосили стихiйне лихо, але пережили. В Українi всi сподiвання, що стихiя обiйде стороною. Якщо одразу потеплішає, висока вода гарантована. В цей самий час виявилося, що попри гiркий досвiд минулих рокiв, до повенi не дуже й готувались. Закарпаття чекає на велику воду. Кiлька попереднiх рокiв сильних повеней тут не було. Весна приходила тихою ходою. Та цього разу все може бути iнакше. Зима була снiжна. Один погляд у бiк перевалу засмучує людей, що живуть у долинi.

Снiгу цього року в горах не бракує. Тепер все залежить вiд того, наскiльки швидко вiн буде танути. Якщо повiльно - бiда минеться. Якщо ж весне прийде в цi краї раптово, та ще й дощ пiде, то рiвень води в гiрських рiчках пiднiматиметься зi швидкiстю до одного метра за годину.

Село Лукове в Iршавському районi в разi повенi попливе щонайпевнiше. 98-го та 2001-го вже стояло у водi. Пiвтора десятка будинкiв просто змило. Разом iз мостом. Люди тi подiї добре пам'ятають. Вiдео - перiодично його проглядають в сiмейному колi. Картинка бентежить свiдомiсть - куди там голiвудським блокбастерам.

Пережити такого ще раз нiхто не хоче. Надiю плекають на Бога та на районне начальство. Над ганком сiльради поруч з прапором теж висить iкона. На допомогу всевишнього ставки мабуть що й бiльшi. Бо влада хоча й допомогла вiдновити те, що зруйнувала вода в минулому, для захисту людей вiд можливих нових повеней зробила мало.



Михайло Фанта, лукiвський сiльський голова:

- Я вже чотири роки добиваюся, прошу всi iнстанцiї, щоб на тiй сторонi зробили дамбу вiд мосту i 500 метрiв в ту сторону, щоб захистити населення те вiд паводкiв.

П'ятьох рокiв на укрiплення берега в цьому мiсцi не вистачило. Тепер до розливу рiчки готуються поспiхом. Хто рiвчаки копає для вiдтоку води, хто харчi переносить з погребiв на горища, а хто пильно стежить за прогнозом погоди.

Є в селi i спецiальна аварiйна бригада. Це два десятки людей, котрi в разi повенi кинуться розгрiбати завали i рятувати майно. На добровiльних засадах. Списки добровiльцiв лежать у районного керiвництва. Якщо стане зовсiм зле, то з райцентру сюди пiдвезуть мiшки з пiском i складатимуть там, звiдки тече. Iнших запобiжних робiт в Iршавському районi не виконували. Кажуть: не було на те волi центральної влади, пiдкрiпленої вiдповiдним фiнансуванням. Тож усе, що змогли - ще минулого лiта частково розчистили притоки гiрських рiк. Районнi самоврядники вiрять, що завдали удару по головнiй причинi повеней.



Василь Метровцi, начальник вiддiлу з надзвичайних ситуацій Iршавської райдержадмiнiстрацiї:

- Все це зв'язано з тим, що захаращенi малi рiчки й потiчки. Населення звалює все бiля малих рiчок i потiчков, i потiм його зносить, i з цього все й починається.

Люди цю версiю вважають хибною. Кажуть, села таки йдуть пiд воду через вирубування карпатських лiсiв. Доросле дерево своїм корiнням тримає двi з половиної тони води. Нема дерева - вода стiкає вниз.



Михайло Фанта, лукiвський сiльський голова:

- Зараз лiс - це питання номер один. Рубають - i все закордон. Це самi основнi причини паводкiв.

Щоправда, нинi рубати стали менше, нiж раніше, кажуть мiсцевi. А ще взялися садити новий лiс. Iнша рiч, що йому ще рости треба. Нинi в Iршавському районi так само, як на рештi територiй країни, вирує виборча кампанiя. Хай як дивно, вона геть не має територiальних особливостей: нiкому й на думку не спало пообiцяти закарпатцям сухi оселi.

Обiцянки змiцнити береги гiрських рiчок можна побачити хiба що в програмах претендентiв на посаду тамтешнього мера. Та й то не в кожного i десь так пунктом десятим. Iншi проблеми тут вважаються головними: безробiття, занедбанiсть мiст i селищ. А повiнь - то, мовляв, лихо стихiйне. I йому тут якось упокорилися.