ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Закарпатська Велика Бакта: наукове підґрунтя для сільського господарства

    20 января 2021 среда

    Закарпатський інститут агропромислового виробництва, створений ще 1989 року, й досі залишається унікальним, бо він єдиний у Карпатському регіоні займається науковим супроводом розробок агропромислового комплексу. За рейтингом, що проводиться серед 53 інститутів, які входять до системи Української академії аграрних наук, останні 5 років він не спускається нижче 15 сходинки.

    — Сільське господарство - ризикова галузь, - каже нинішній директор інституту Ануш Балян, проте вона впевнена, що ризикувати варто. Ще б пак, у руках цієї жінки, ні мало ні багато, - імідж аграрного Закарпаття, весь досвід 800 працівників інституту, багато перспектив і ще більше перепон, які потрібно подолати. Знедавна вона ще й очолила берегівську ланку Закарпатського територіального відділення Асоціації платників податків України.

    Як розповідає завідувач відділом насінництва Закарпатськго інституту АПВ Лідія Постоянко, інститут працює у цьому напрямку по 25 культурах. Їхню роботу із розмноження "еліти" можна назвати посередництвом між селекціонерами, які розробляють сорт, і виробниками, які продукують товарну продукцію. Товаровиробнику пропонують найкращі сорти за багатьма факторами, особливо за урожайністю, які добре показали себе на експериментальних наукових ділянках. Інститут, в основному працює на область і може забезпечити усіх закарпатських товаровиробників.

    — Сьогодні є навіть резерв нереалізованого зерна, - каже Лідія Постоянко, - ми можемо запропонувати 150 тонн озимих культур, а також 70 тонн ярих.

    Купувати зерно для посіву в інституті вигідно, бо держава повертає 95% т. з. "сортнадбавки": тож покупці отримують якісне перспективне зерно за ціною товарного продовольчого. Доктор біологічних наук Олена Савіна займається в інституті проблемами насінництва і вирощування тютюну. Більше того, інститут у Бакті став координаційно-методичним центром з цього питання. На двох гектарах проводяться дослідження 10 сортів тютюну, один з них уже запатентовано. Насіння та розсада потрапляють до приватних підприємців Берегівського, Виноградівського, Ужгородського районів, які вирощують тютюн на продаж, у свою чергу інститут продовжує науковий супровід тютюнових насаджень.

    У лабораторії пряно-ароматичних культур та овочів, якою завідує Світлана Кормош, вивчають, вирощують і впроваджують у харчову промисловість все нове, корисне та смачне. У розсаднику - 60 видів рослин. Серед них - м'ята перцева, меліса лікарська, гісоп лікарський, лофант анісовий... Це високовітамінізовані культури, які містять цілий спектр біологічно-активних речовин, особливо потрібних людині у період зимового виснаження організму. Науковці проводять дегустації різних трав'яних зборів, створюють нові фіточаї. Серед найбільш популярних - "Закарпатський" та "Ароматний". У планах - подати на авторське свідоцтво по створенню нового сорту любистку лікарського, який є однією з основних складових відомої усім "вегети".

    Не пасе задніх інститут і у племінній справі. Тут розводять українську білу породу свиней, яку не треба навіть рекламувати, вона й так користується великим попитом. Крім того, є племінна ферма бурокарпатської породи великої рогатої худоби, яка найбільше пристосована до наших кліматичних умов. Тож при достатньому забезпеченні кормами така корова може принести доброму ґазді 25 літрів молока на добу.

    — Весною хочемо завезти для розплоду 50 голів м'ясної породи великої рогатої, - ділиться планами директор інституту Ануш Балян. - Це найвигідніший і найдешевший варіант для підприємців, що працюють у сільському господарстві: м'ясна порода невибаглива до умов вирощування, оскільки може 9 - 10 місяців знаходитися на підніжному кормі.

    Купують худобу з інститутських стаєнь охоче: цього року план реалізації виконали на 147%. А хто не побував на дослідно-експериментальній базі у Мужієві, де виготовляється вино класичним французьким способом, втратив справді багато. Інститут ставить собі за мету створити нові експериментальні вина, яких більше ніде нема. Після розробки певного етапу технологічного циклу або нової марки, вино патентують у науково-методичному центрі з проблем виноробства при інституті "Магарач", який розташований у Ялті. До того ж, інститут має можливість виставляти нові марки вина на конкурси. Востаннє на міжнародному конкурсі вина у Москві мускатне десертне із підвалів дослідної бази у Мужієві отримало дві золоті медалі, а каберне - срібну.

    Хоча для того, аби досягти таких результатів, треба щодня долати багато проблем. І одна з найважливіших - нестача обігових коштів. Керівництво інституту намагається вирішити це питання за рахунок реалізації власної продукції. Плюс - розширити спектр напрямків діяльності. Зокрема, планують поновити ліцензію на видобуток каменю і відкрити кар'єр. До кінця наступного року намічено зробити компактнішим науково-виробничий комплекс, адже велика база розкидана по семи селах. За словами директорки, варто було б сконцентрувати її принаймні у трьох. Це дозволить зменшити витрати і зняти напруження у питанні охорони об'єктів.

    — Не так легко залучити у науку молоді кадри. Переважно молодь йде у бізнес, - розповідає Ануш Балян. - Звісно, бо ж середня зарплата у нас невелика - всього 320 гривень. Прожити молодій людині за ці гроші важко. Але вихід є, і це - впровадження власних розробок, укладення додаткових договорів. Ми шукаємо нових перспективних науковців, подаючи запити і до нашого університету, і в інші регіони... Але проблема залишається: їх потрібно забезпечити житлом. Тому наступного року ми віддамо один лабораторний корпус під житловий. Це повинно посприяти поповненню інституту "свіжою кров'ю".

    Загалом ґаздиня такого великого сільськогосподарського підприємства вірить у свою справу і своїх колег. Вона вважає, що не треба шукати виправдання тому, що не вдається, а знаходити шляхи розв'язання проблеми. Так працює і її колектив, який, до речі, за переважну більшість у ньому жінок часто називають матріархальним. "Я вважаю, що цим треба пишатися, - гордо відповідає Ануш Балян. - Якщо тендітні жінки можуть показати результат, це повинно стати прикладом для багатьох керівників-чоловіків... Нема такої ситуації, з якої не було б виходу. Все залежить від бажання подолати перепони".

    Наталія Ужанська.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору