Закарпаття: На Воловеччині струмом травмована 7-річна дівчинка

У середу вдень на Закарпатті до хірургічного відділення Воловецької центральної районної лікарні потрапила семирічна дівчинка з села Скотарське. У маленької Марії виявилася складна електротравма, яку вона отримала, коли намагалася увімкнути побутовий магнітофон в електромережу.

Окрім отриманої електротравми, у дівчинки виявився ще й сильний опік пальця на правій руці - третя-четверта (найвища) ступінь важкості. Наразі Марія перебуває під наглядом лікарів, які сподіваються, що молодий організм справиться з цими складними травмами.

Як засвідчують місцеві лікарі за рівнем дитячого травматизму маленьке Закарпаття не поступається столиці. Пік дитячих травм зазвичай припадає на літо – час коли більшість дітей частину світлового дня перебувають без нагляду дорослих.

Найчастіше маленьких пацієнтів приводять до медиків з травмами, пов’язаними з побутовими травмами (від 78 до 85 відсотків), отриманими через надмірну допитливість дітей та відсутність нагляду з боку дорослих.

Самі лікарі особливу увагу батьків звертають на дітей перших трьох років життя – часу, коли малюки починають самостійно пізнавати світ. Як правило, травми, отримані в цьому віці бувають дуже важкими, оскільки діти вивчають оточуюче середовище рефлекторно, тобто на „відчуття”.

11-12 відсотків травмувань припадає на так званий „вуличний” травматизм – або іншими словами травми, отримані на вулиці, будівництвах, довгобудах та внаслідок падіння з висоти.

Окрема тема розмови - дорожньо-транспортні пригоди та опіковий травматизм. В ГУ МНС України в Закарпатській області вказують, що влітку зазвичай зростає кількість пожеж, до появи яких „причетні” дитячі руки і які часто мають складні наслідки. Особливо, якщо до рук неповнолітніх потрапляють легкозаймисті рідини, такі як бензин.

Б’ють на сполох й інші спеціалісти – за підрахунками вчених сьогодні на власне виховний процес батьки витрачають в середньому 17 хвилин. Серед дорослих, зауважують вони, доволі часто побутує думка, що приготування їжі, прання одягу і т. п., є частиною часу, витраченого на дитину. Однак, щоденні турботи за дітьми, не є власне спілкуванням з дітьми та не здатні його компенсувати.

В ті 17 хвилин, які ми спілкуємося з дітьми часто-густо не потрапляють такі речі як особиста безпека, безпека поводження на воді чи правила дорожнього руху. Як наслідок випадки дитячого травмування так і не перестають бути рідкістю.



P.S. У сусідній із Закарпаттям – Словаччині, ситуація з дитячим травматизмом є, до речі, схожою. Тут також відзначають, так званий сезонний, або „літній” пік травм серед дітей. Різниця тільки в тому, що травми там трохи більш урбанізовані, скажімо, високий рівень ушкоджень, отриманих під час катання на роликових ковзанах.



Центр пропаганди Головного управління МНС України в Закарпатській області.