ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Закарпаття: Свобода слова по-мукачівськи...

    28 ноября 2020 суббота

    Коли це чую, подумки поправляю гаранта Конституції: свобода слова і совісті тільки для своїх, майданних комісарів, котрі розуміють ці поняття дещо інакше, ніж „маленькі українці”. А коли ще заявляє, що присікатиме „на корню” спроби представників його помаранчевої влади на місцях посягати на свободу слова, застосовувати адмінресурс і таке інше, то інакше як фарисейством, подвійною мораллю це не назву. Адже на місцях чиновники помаранчевої влади, мяко кажучи, абсолютно нехтують цими заявами свого лідера і переслідують інакомислячих жорстоко. Хоч у засобах масової інформації, на передвиборних зустрічах також фарисействують, що мовляв, нормально сприймають критику політичних опонентів і не збираються нікого за це переслідувати. Це на словах. А на ділі? У Мукачеві припинило радіопередачі проводивим мовленням ПП „Радіогазета „Мукачево і мукачівці”. Місцева „галя” інформувала тисячі городян, працівників бюджетних установ і організацій, які мають радіоточки, про життя міста і, зрозуміло, в цей передвиборний час здійснювала політичну рекламу, надавала мікрофон представникам різних, нерідко різнополярних політичних течій. Але це міській владі, представленій нашоукраїнями, не сподобалося і в Мукачівський центр електронного зв’язку № 3 надійшла команда заблокувати випуск радіогазети. Спитаєте, яке право має влада втручатися в роботу приватної інформаційної агенції, якщо ніяких порушень немає? Як бачимо, таке право вона собі присвоїла. У Європі, приміром, куди нинішня київська влада так рветься, якщо якесь ЗМІ скоїло порушення, на нього влада подає в суд. Але у нас допоки не Європа. Місцеве радіо мовчить, хоч з Мукачівським ТВК було укладено договір на надання радіогазетою ефіру партіям -- учасникам виборчого процесу, кандидатам на посаду міського голови, а також підписано договори з багатьма партіяи і блоками на політичну рекламу.

    Треба сказати, що у розпорядженні одного з кандидатів на посаду мера, нинішнього міського голови Василя Петьовки власні телекомпанія і радіостанція, газети, що є структурними підрозділами славнозвісної фірми „Барва”, одним із засновників якої є і нинішній міський голова. Цим рупором він користується по повній програмі. Скажете, мають право користуватися ним й інші кандидати і партії. Правильно, мають. Але чи мають вони стільки грошей, щоб оплатити за найвищими розцінками ефірний час чи газетну площу? Більшість – ні. Тому вони із задоволенням скористалися б можливістю за в десятки раз нижчими розцінками виступити на місцевому радіо. Їх такої можливості позбавила міська влада, яка брутально припинила роботу неугодного радіо. Зв’язківці бояться називати конкретного чиновника, який дав їм цей усний підкреслю, наказ. Ніхто не хоче втратити роботу. Коли таке коїться, в бюджетних установах, підприємстах, залежних хоч якоюсь мірою від влади, як чорт ладана бояться визначень „телефонне право”, „адмінресурс”. Нехай тільки чиновники дізнаються, що вони з цими визначеннями погоджуються, хай тоді начуваються. Не чиновники, зрозуміло.

    Якщо взяти до уваги, що в міськвиконкомі питання зв’язків із ЗМІ курирує один із заступників міського голови і водночас один із чільників місцевої „Нашої України” Олександр Галай, то мені і не треба було називати ім’я „віддавача усних наказів”. Що цікаво, цей чиновник полюбляє хизуватись знанням Біблії і до місця, не до місця проголошує, що, мовляв, дотримується біблійної заповіді „Возлюби ворога свого, як самого себе”. Ох, і „любить” же мене цей пан. Втім, я відповідаю йому взаємністю. Пригадую 2004 рік, коли помаранчеві прийшли до влади, Мукачівський суд ухвалив рішення призначити міським головою Петьовку. Радіогазета „Мукачево і мукачівці” мала на той час договір з міськвиконкомом на інформування. Виконком заборгував нам за півроку, обіцяючи повністю розрахуватися в грудні. Не встиг, влада помінялася. Гадалося б, (забудьмо про Європу) державна установа, тим більше чесної і моральної влади, мала б дотримуватися закону і виконати умови договору в частині розрахунків. Так ні, за безпосередньої участі Галая достроково розірвала договір і категорично відмовилася виплачувати борг попередьного міськвиконкому. У нинішні суди я, вибачте, не вірю.

    Ще один момент. Радіовузол ЦЕЗ № 3 ще на початку березня розміщувався на другому поверсі будинку, розташованому на центральній площі міста. Зрозуміло, що ціни на нерухомість в центрі найвищі. І міська рада з подачі нашоукраїнського керівництва приймає рішення про відчуждення цієї площі в більш як 100 м2 на користь міста, а радіовузол було наказано перенести на територію ЦЕЗ № 3. Ні для кого у Мукачеві не секрет, що найближчим часом ці приміщення буде задешево продано найвирогідніше якійсь із структур „Барви”. Що такі підозри мають підстави, свідчать попередні подібні до цієї оборудки, в результаті яких майже половина вартої уваги нерухомості у місті надежить підрозділам „Барви” або „пройшла через її руки”. За дивним збігом обставин, як тільки міське радіо заговорило, переїзд радіовузла було наказано негайно прискорити. І якщо трансляцію національних і обласних каналів майже не припиняли, то обладнати для роботи власну студію ну ніяк не вдається. Це для того, щоб у разі небажаної зацікавленості, приміром, спостерігачів ПАСЕ справжньому винуватцеві ситуації, що склалася, можна було б послатися на технічні негаразди в зв’язківців. А так ми чого, ми не проти, адже ми любимо ворогів своїх, як самих себе...



    Микола Рішко, засновник ПП „Радіогазета „Мукачево і мукачівці”, член Національної Спілки журналістів, інтернет-ресурс "Правда Закарпаття".

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору

    Комментарии

    Аватар пользователя Гость

    Дике неподобство в Мукачеві. Барвобратва задавила всіх. Ганьба.