ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Європа продає себе як шлюха

    02 May 2024 Thursday
    Гость's picture

    Der Spiegel: “Європа продає себе як шлюха”

    14:09 30.04.2004

    У своїй новій книзі “Сила розсудливості” італійська журналістка і письменниця Оріана Фаллачі закликає до боротьби проти ісламу та застерігає: іслам провадить проти Європи захватницьку війну…

    ________________________________________

    Першого ж дня, коли книга надійшла до полиць магазинів, було продано 50 тис примірників. Видавництво Rizzoli розраховує продати у перші два тижні 500 тия книг – і це тільки в Італії. Поза всякими сумнівами, остання праця Оріани Фаллачі, так само, як і її перша книга, написана після атаки проти веж-близнюків 11 вересня 2001 року (“Лють та гордість”), сягне мільйонів читачів в усьому світі, тільки-но її буде перекладено іншими мовами: багато хто буде у захваті, багатьох охопить жах.



    La Forza della Ragione (Сила розсудливості) – нова полемічна пересторога Заходу від задушливого тиску ісламу. Фаллачі пише, - кажуть її прихильники, - про те, що добропорядні громадяни та інтелектуали, церква та політичні партії не бажають визнавати: Європа – у смертельній небезпеці, вона переповнена ісламістами, кожного дня її усе щільніше стискують безжальні руки фанатичних послідовників Аллаха.



    “Від Гибралтару до Нордкапу, від пагорбів Тоскани до степів Волгограду, - так починає авторка свою книгу, - у будь-якому європейському місті давно вже існує “друге місто”. Місто, яке поступово окуповує зовнішнє місто. Мусульманське, кероване Кораном місто”. Це “місто в місті” не має нічого спільного з традиційними громадами діаспори, на кшталт Літтл-Італі чи Чайна-Таун, в яких сконцентровано емігрантів після їх прибуття до нової, чужої країни. Скоріше, вони – “етап ісламської експансіоністської політики, що її до нині ніхто не зміг перевершити”. Ані Олександр Македонський, ані Юлій Цезар, ані Наполеон. “Бо єдине мистецтво, в якому синів Аллаху ніхто ще не зміг перевершити – це мистецтво занурення, завоювання і підкорення”. І далі: “Їх омріяною метою завжди була Європа, християнський світ”. В цьому загарбницькому поході, на переконання пані Фаллачі, мусульмани покладаються не тільки на зброю своїх терористів чи фанатичні прокламації віри свої мулл, але. Передусім – на плодючість своїх дружин.



    “У придушеній Європі”, проте, тема ісламської плодючості є табу, яке ніхто не наважується порушити, - жаліється письменниця. “Якщо ти намагаєшься заговорити про це – тебе віддають під суд за расизм, за ксенофобію, за богохульство”. Так само сталося з нею самою, коли вона підпала у Парижі під звинувачення у розпалюванні національної ворожнечі за те, що припустилася у своїй найпершій книзі “звичайно ж, брутального, я визнаю, однак точного порівняння” – в тій книзі вона написала про народжуючих кількох дітей мусульманках: “Вони плодяться, наче пацюки”.



    Нині ж Фаллачі пише: “Жоден закон не може заперечити… що в Європейському Союзі мусульманські новонароджені складають на рік 10%, у Брюсселі – 30%, в Марселі – навіть 60%. Достатньо пригадати слова Бумедьєна (колишній керівник Алжиру) перед Генеральною Асамблеєю ООН у 1974 році: “Одного разу мільйони людей полишать південну півкулю, аби потрапити до північної. Вже, звичайно, не як друзі. Бо вони прийдуть, щоб завоювати. І вони завоюють вас тим, що заселять північну півкулю своїм дітьми. Черево наших жінок принесе нам перемогу”.



    Колишня знаменита військова кореспондентка, авторка відомої книги “Лист ніколи не народженій дитині”, Оріані Фаллачі свого часу писала репортажі (зокрема і для Corierre della Sera та The New-York Times) про вьєтнамську війну та про ситуацію в Лівані. Вона брала інтерв’ю у іранського аятоли Хомейні та у китайського диктатора Ден Сяопіна. Наприкінці 70-х вона “полишила світ”, перейнялася особистим життям – поки, після 11 вересня 2001 року, не відчула потреби застерегти світ від ісламу.



    Як майже природний, квазібіологічний процес, змальовує пані Фаллачі появу своєї другої праці на цю тему. “Лють та гордість”, - пише вона в передмові, - “породили одне дитя – спокій”. Цей спокій загострив її думки та дозволив її здоровому глузду “висвітити правду під правильним кутом і донести її сьогод ROMA