Мис для життєвих злетів

Мар'яна взяла бандуру. Та й заграла, як знала. Але так файно!.. Ми заслухалися. Це було в Ужгородському профтехучилищі №5, де директором Дмитро Левкович Дашко.

- Мар'янка Матейко виступала й на обласному конкурсі, - радіє голова учпрофкому Евеліна Грабар, - і зайняла перше місце.

- Тут вона має можливості для розвитку своєї виконавської майстерності, - додає заступник директора з виховної роботи Павло Дудаш.

А закінчила М.Матейко Ужгородську школу мистецтв під началом віртуозного викладача Марії Шиян. П'ять літ навчалася. Нині любить в основному виконувати твори на слова українського будителя Тараса Шевченка. І сама пробує писати…...

- Назви, будь ласка, свої твори...

- Зараз назву придумаю, - мило замислюється вона. - "Він чекав мене в саду". І ще… російською… - "Первая любовь".

Нічого не вчиниш - молодість. Де вона - там і кохання. Під його верховною орудою в актовому залі ПТУ що не білий день, співають і танцюють. Не з примусу - від душі. Це помітно, коли завітати сюди на концерти до різних свят - Дня вчителя, св. Валентина, Нового року, 8 Березня тощо.

Це доповнюється масовістю в усіх формах позакласної роботи.

Справжню втіху, спокій за чисте майбутнє нашої молоді відчуваєш, коли все училище завзято збирається, рихтує рюкзаки і рушає на штурм чергової Карпатської вершини.

- Доброю традицією стало і посідати призові місця на спартакіадах професійно-навчальних закладів області, - нагодився тут у кабінет директора училища керівник фізичного виховання Сергій Тимко.

Викладачі фізкультури Наталія Михайловська і майстер спорту Олександр Шумилов ведуть заняття в секціях настільного тенісу, волейболу, акробатики.

Останній вирощує молодих, як селекціонер тендітні парості виноградної лози.

- Око та око ж за ними треба, - пояснює. - Роль наставника тут визначальна. Скажу ж, покажу біля них, як робити фляк (акробатичний елемент - Авт.) - роблять. А відійду - проблеми.

Ось так, у поєднанні педагогічного досвіду й молодечого завзяття й проходять будні та свята в скромному чистому училищі на окраїні обласного центру.

- Нині в нас навчається 522 учні, - повідомляє директор Д.Л.Дашко. - Половина - з благополучних сімей. Є і 33-є сиріт. Чимало - з глибинки. Приміром, Воловецького району Закарпаття, Турківського, що на Львівщині. Ми створили максимальні умови для формування в усіх активної життєвої позиції.

Сергій Миронович Тимко показує просторий світлий спортзал, тренажерну кімнату, роздягальні, душову, де завжди є гаряча вода. До цього всього чимало довелося докласти рук разом із учителями фізкультури. С.Тимко говорить: "Я - дзюдоїст, але найбільш талановитим дітям, схильним до інших видів спорту, підшуковуємо тренерів у місті, щоби молодь піднімала свій рівень і гідно захищала честь училища на різноманітних змаганнях…". Тому і роками буяє в навчальному закладі чудесна волейбольна команда. Зараз вона тренується під керівництвом Василя Іванка та Володимира Ухаля - тренерів із спорткомплексу "Юність". У команді сьогоднішнього "золотого" складу - Рудольф Шугар, Сергій Готра, Атілла Іван, Олег Кичера, Денис Долинич, Михайло Вудмаска.

Атілла Іван говорить для "Репортера", що улюбленим видом спорту займається чотири роки. Почав у "Юності" й задоволений, що має можливість в училищі продовжувати, і це всіляко заохочується. Навчається на автослюсаря. Другий курс. Призер минулорічної олімпіади з технічного креслення (викладач Любов Гнатович). "Як у навчанні, так і в спорті ми - фанати", - пояснює.

Замучили волейболісти Сергія Мироновича Тимка, котрий кожної вільної хвилини має відчиняти їм спортзал. Там хлопці допомагають у тренуванні й дівчатам, аби все училище чудово виступало на змаганнях.

У "Юності" вдосконалюють себе в пінг-понгу тенісистки Василина Костишак і Вікторія Козичко в тренера Яни Демидової, а легкоатлетів ставить "на крило" вищих досягнень у спорті наставник Микола Мокринський.

Так і живе наше, цілком сучасне, училище.

Добре живе!

Це доступно, втім, кожному в усіх сферах життя. Справа ж бо лише за малим - активною життєвою позицією. Саме її не вистачає нині в багатьох сферах для розвитку України. Василь Зубач