Тепло вимагає обліку

Як же вирватися з окресленої дилеми, щоби в цьому сенсі наш любий Ужгород зітхнув вільніше?

Це й захотілося вияснити з людиною, найближче причетною до окресленої теми - директором Ужгородського підприємства теплових комунальних мереж "Ужгородтеплокомуненерго" Юрієм ФОГЕЛЕМ. Підлегла йому ця складова частина управління житлово-комунального господарства Ужгородського міськвиконкому в 2003-му році спрацювала з максимально можливою ефективністю. Ю.Г.Фогеля не підвів колектив. Одночасно зросли і надходження в касу за рахунок відлагодження механізму чіткої подачі гарячої води. В тому числі й у міжопалювальний період.… Це дало конкретні результати, що виражаються в безпристрасних цифрах. Якщо в 2002-му доходи "Ужгородтеплокомуненерго" від реалізації теплової енергії складали 19 млн. 536 тис. грн., то в 2003-му - 26 млн. 980 тис. грн.

На жаль, збільшились і видатки - до 27 мільйонів гривень.

Збитковість залишилася на рівні 4 млн. 811 тис. гривень, - зазначає Ю.Г.Фогел. - І це - найбільша наша проблема. Адже доходна частина не є вищою за видаткову частину нашого бюджету...

САМОТУЖКИ ВИБРАТИСЯ З ТАКОЇ КРИЗИ НЕ ВДАСТЬСЯ

Економічно збитковим підприємство є з двох причин. По-перше, більші за нормативні поточні витрати електроенергії, газу, води, тобто основних енергоносіїв, бо надто застаріле обладнання. Знос складає 53%. Через це - аварії. Жаль, що з-поза цього чимало "живих грошей" просто-на-просто пропадає.

По-друге, котельні будувалися колись із розлогою радянською перспективою розвитку міста над Ужем. Тепер ситуація змінилася - настав час, коли потрібно коригувати схему теплопостачання міста, поетапно відмовлятися від довгих трубопроводів, потужного насосного обладнання, застосовувати економні котельні.

Насосне обладнання, двигуни ставилися раніше "з запасом", а нині потреба в цьому відпала. Зменшують її, потребу, і ті самі міні-котельні, альтернативні форми обігріву помешкань, до яких часто-густо вдаються наші люди.

НАЙГІРШЕ, ЩО СТАРЕ ОБЛАДНАННЯ ВИМАГАЄ БІЛЬШИХ НАВАНТАЖЕНЬ, АНІЖ НЕОБХІДНО НА ДАНИЙ МОМЕНТ

Для здорової інженерної роботи щодо зміни існуючого стану в конструктивний бік потрібні капітальні вкладення для заміни насосного обладнання, двигунів, а також трас, що постійно "рвуться", запірної арматури, що зовсім не відповідає своєму призначенню, на шарово-запірну арматуру.

Для "видобутку" потрібних фінансів є два джерела: по-перше, піднімання тарифів і праця підприємства на самоокупності. Одначе, це тільки теоретично може поправити хронічну збитковість. Що з того, коли піднімеш тарифи, а сплачувати за послуги стануть менше. Адже для виробничої рівноваги

ПОТРІБНІ РЕАЛЬНІ, А НЕ ВІРТУАЛЬНІ ГРОШІ

Через це другим джерелом є інвестування в теплокомунальну сферу. Приміром, пряме - від зацікавлених сторін. Та жодної зацікавленості наразі ні в кого не виникло. Бо на такій царині вкладені гроші легше втратити, ніж вийти на прибутки. Не вселяє нікому надії передусім низький процент сплати від нашого незаконослухняного населення.

- Тому, - переконаний Юрій Фогел, - витягне нас із цієї ями тільки державне інвестування. Бо труби, котли, насосне обладнання голим завзяттям не поміняєш. З міського бюджету "забито" в статутний фонд підприємства 675 000 гривень. Їх ми можемо оптимально використати, але радикальної зміни від цього не станеться. Адже підрахунки показують, що на рік нам треба не менше 5 млн. гривень, аби зафундовувати реальні зміни в інженерному плані. Бо поки що ми навіть не можемо облікувати, скільки ж своєї основної продукції - теплової енергії - ми виробляємо. Маємо щодо цього тільки уявну картину. Зараз або виробляємо і не продаємо сповна теплоенергію, або продаємо її з елементом насильства, щоби триматися на плаву, не зупиняти хоч якийсь позитивний процес. Найперше треба хоча би лічильники теплоенергії поки що поставити на кожній котельні, щоби обліковувати. А їх ще нема. Без них неможливо визначати свої втрати, і місця, де передусім і найбільше ми від них потерпаємо. Свої аварійні витоки поки що шукаємо всліпу, реальні втрати невідомі. Через це неясно, куди ж вкладати найпершим робом свої важко зароблені гроші?

ЕПІЛОГ

На початок нинішнього року, отже, ситуація тривожна. Назрів час, коли потрібно робити матеріальні вкладення й готуватися до наступного опалювального сезону. За принципом: "Готуй сани влітку." Минулий рік почався з нульовим матеріальним запасом. Не набагато ліпше й зараз. Тому важко почати планомірну систематичну роботу й тепер. Бо "Ужгородтеплокомуненерго" залежить від проценту проплати, яку населення використовує деколи як форму протесту супроти упущень у роботі підприємства. Коли все гарно - оплата за послуги відразу ж підіймається. Це - найліпший барометр діяльності підприємства.

Зрушення в державі, щоправда, намічаються. В бюджеті виділяється 400 млн. гривень на комунальну сферу. Раніше таких витрат не передбачалося.

- Протягом десяти років із інвестуванням розміром 5 млн. гривень будуть вирішені проблеми, - вважає Юрій Георгійович Фогел.… - Та й без нього ми не здаємося - йдемо вперед. Створюємо, скажімо, малі локальні котельні, щоби не транжирити тепло в понадмірно довгих трубопроводах. Коли ж такій, наразі дещо епізодичній, роботі надамо системної стрункості - зміни на ліпше відчуються зразу. Та, повторюю, без державного фінансування, лише організаційними заходами нам багато не досягти. Василь Зубач