9 травня - день всенародної гордості за своїх дідів і прадідів

Було прекрасне свято День Перемоги. Шанований майже в кожній українській родині, що залишила на тій війні сина, батька, діда, а часто і всіх разом. І раптом, звідки не візьмися, з'явився якийсь День скорботи і примирення і незрозумілі маки. Більшість жителів України - це нащадки тих солдатів, які, не шкодуючи себе, крок за кроком очищали землю від фашистської чуми. Саме тому, 9 травня для України має залишатися об'єднуючим святом!

75 років тому в передмісті Берліна Карлсхорсте 8 травня 1945 року о 22 годині 43 хвилини за центрально-європейським часом був підписаний остаточний Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини, а 9 травня оголошений Днем Перемоги.

Мільйони українців борючись з фашизмом полягли на фронтах Другої світової війни, але ми, живучи в Україні 21-го століття, на жаль, не змогли вчасно угледіти загрозу і запобігти нацистському бандерівському перевороту в нашій Вітчизні! Виходить, що ворог не був остаточно знищений.

Хіба перемога над нацизмом перестала для нас щось означати? Про що тоді "сумувати" 8 травня? З ким "примирятися"? З тими, хто переодягнувся у форму дивізії СС»Галичина"?

Наші предки дали нам мир і приклад стійкості боротьби і величі Перемоги над підступним ворогом. Ми не повинні забувати подвиг наших батьків, дідів і прадідів і не дозволимо дати бандерівцям переписати справжню історію!

Спасибі ветеранам, що залишилися в живих! А полеглим і пішли вічна пам'ять! Низький уклін до землі!