Чому Михайла Темнова одружили на іноземці? (про фантастичний опус Темнова «Как меня без меня женили»)

Останнім часом в українському сегменті Інтернет, і не тільки, обговорюється неоднозначний «план Шатун» (листування Суркова), який «отримала» так звана Кіберхунта. Багато запитань, на яких поки що не має відповідей, а ні від спецслужб України, а ні будь-якої реакції від керманичів нашої держави. Були спроби коментування з боку окремих «фігурантів» цього плану, але в більшій мірі комічного та прозаїчного характеру. Окрім одного. На російських блог платформах вийшов опус Михайла Темнова «Как меня без меня женили». Що ж до цього опусу – кропітка стаття фантаста – казкаря (так він сам себе називає), бувшого співробітника СБУ (а чи бувають бувші?), наразі «активного громадського» діяча в Закарпатті, в якій сам автор ніби-то хоче виправдатися, але все вийшло навпаки - виправдання самого Суркова та взагалі сепаратистської течії русинства, яка на разі засіла в Росії. Навіть цілий розділ присвятив цьому – «Тучи маразма…». Найбільш цікавим є його саме виправдання русинства, насамперед радикального. Чому Темнов в цьому плані злукавив і чому саме в цьому не піддається сумніву план «Шатун»? Всі в Закарпатті пам’ятають як у 2008 році «політичне русинство» намагалося створити свою квазі-державу «Подкарпатская Русь». Але чи то в неякісній організації цього дійства самими ж сепаратистами та їх російськими кураторами, чи то вдалому реагуванні спецслужби, вдалося попередити та навіть засудити О.Сидора. Що ж до кураторів з Росії. В засобах масової інформації йшлося, що куратором цього дійства був нєкий Михайло Дронов, доречі на сторінці фейсбук Темнова він значиться в друзях. Якщо загуглити в Інтернеті то він фігурує як священик РПЦ, студент Пряшівського університету, представник Центру україністики та білорусистики Московського Державного Університету, заступник голови русинського земляцтва "Карпатська Русь", співробітник Інституту країн СНД, керівник Об'єднаної прес-служби руху «За віру і батьківщину» та Московського георгіївського Російського імперського союзу-ордену, член товариства русинської молоді Словаччини, а 17 жовтня 2016 року в м. Москва за його ініціативи створено Асоціацію русинських організацій РФ, керівником якої є Петро Гецко (це той невизнаний «прем’єр-міністр Подкарпатської руси» якого частенько останнім часом рекламує «телебачення» ДНР). Панове сбушники -яка ж справжня його посада?

Ось, що вдалося знайти про цього іноземного діяча в мережі Інтернет ……….. в статті «Агент ФСБ Дмитрий Сидор - Президент Подкарпатской Руси!?» (http://ua-reporter.com/print/107050), є цікаві спогади одного з учасників радикалів-русинів «…..Например будучи в Ростове на Дону где проходила конференция, возле нас постоянно крутились люди в штатском, с многими из членов нашей делегации Михаил Дронов (заместитель русинского землячества «Карпатская Русь, г. Москва) проводил индивидуальные беседы. Их суть мне неизвестна. Однако поговаривают, что Михаил Дронов, не священник, а кадровый сотрудник разведки России, который руководит резидентурой из числа русинских активистов проживаюпщх в Украине, Словакии, Чехии, Венгрии. Также, Дронов, совместно с гражданином Чехии Александром Гегальчием, обеспечивали проведение акции протеста русинов перед посольством Украины в Чехии. За участие они получили от Гегальчия по 80 евро….» Піддає критиці пан Темнов і пункти плану про організацію військових русинських загонів, і про їх масовість і здатність збройного супротиву Україні. Пане Михайле! Та це ж наголошував неодноразово ваш товариш (теж значиться на вашій сторінці фейсбук у друзях) Петро Гецко…ось подивіться є навіть відео «Закарпатье откроет на Украине "второй русский фронт"?» (https://www.youtube.com/watch?v=WBBvuKKU8mY&feature=youtu.be). Як на цьому відео, так і на інших можна спостерігати як Петру важко розмовляти російською і він частенько вдається до «украінізмів» які за словами Темнова часто використовуються в «плані Суркова» по Закарпаттю. Здається, що Гецко можливо був і автором цього плану. І скоріш за все підготовлений Гецком «план» через ФСБешних кураторів направлявся Суркову для ознайомлення. Ну годі, далі……. Про зв’язки Темнова з русинськими сепаратистами свідчить навіть його сторінка Фейсбук де вони всі є в нього друзях. Ось…

Анатолий Сава. Так це той персонаж, який 8 серпня 2014 року в Будапешті на спільному мітингу з партією Йоббік закликав Угорщину підримати русинів по здобуттю державності «Підкарпатська русь». Доречі, після цього Сава теж тепер переховується в Чехії. І багато-багато інших русинів-втікачів які закликали до від’єднання від України та створення псевдо-республіки, підтримки Новоросії….

Чому згадана в плані Шатун газета «Правозахист»? Мабуть тому, що саме вже у згаданому 2008 році, ця газета була рупором сепаратистів-русинів, і виходила майже не щодня. Після суду над Димитрієм Сидором Темнов взагалі довгий період часу не згадує на своїх шпальтах газети навіть слово «русин». Ще пан Темнов злукавив в опусі – цитата: «Я, Михаил Темнов, к сведению тех, кто писал «план…» (советую периодически смотреть на реквизиты газеты), в котором я обозначен как редактор газеты «Правозахист», вот уже более 10 лет как не являюсь её редактором и чуть меньше её учредителем и издателем…». А ось його інтерв’ю де він чітко вказує, що є головним редактором «Ужгородец Михаил Темнов взял курс на сказку и всё ей сопутствующее» (http://ua-reporter.com/novosti/155200) «....Газета «Правозахист», основанная ЗОО ВГО «Правозахист», которую я возглавляю, по-прежнему выходит и будет выходить, пока есть спонсоры – она, без сомнения, нужна людям…». Та взагалі, пане Темнов всі знають, що ви не тільки її редактуєте, верстаєте вдома та навіть особисто відносите в «Видавництво Закарпаття» для друку. Піддаються сумніву і дані Темнова який нібито отримує інформацію від продавця на базарі, про провокації з боку СБУ щодо нього та русинів «Приблизительно в конце сентября – начале октября 2016 года, на «Пьяном базаре» в г. Ужгород, в общении с одним из продавцов о текущем политическом моменте и в частности ситуации в области, я был огорошен информацией о том, что против русинов Закарпатья и газеты «Правозахист» готовится провокация со сторони CБУ». Панове сбушники, я рекомендую негайно знайти цей безцінний, який не вистачає вам для роботи, «кладезь» інформації. На кінець пане Михайле, вам доречніше буде запросити на чарку всіх облитих вами брудом, на шпальтах заказної газети «Правозахист», закарпатців. Можливо ті пункти зазначені в «Шатуні» по дестабілізації Закарпаття є і не реальними, в розрізі сьогодення, але то яре «відбілення» осіб, які там зазначені, наводить на думку, що диму без вогню не буває.