Про Бершадський бомонд, політику і совість

Щиро кажучи я не дуже цікавлюсь політикою, тим паче бершадським політичним бомондом, який зокрема довів мою дорогу мати Драган Ніну Мойсеївну до смерті, а мене до гострого інфаркту міокарда.  Однак останні події, які відбуваються у нашому районні спонукають замислитись над тим хто все ж таки “керує”нашим Бершадським районом. Хто ці люди? Яке у них життьеве кредо? Врешті — решт, якої вони політичної орієнтації та за якою ідеєю вони втілюють в життя свої політичні погляди тих партій які представляють.       Коли у 2006 році до влади прийшла помаранчева команда, і згідно наказу Президента України Ющенко В., на посаду голови Бершадської райдержадміністрації було призначено пані Шульц Світлану, у  районі стали відбуватись дивні речі.  Фактично райдержадміністрація перетворилась на збіговицько “шульцьких сраколизів”, підлабузників та інтриганів. Ті керівники, які були при посаді наввипередки намагались лизати і заносити  сраку на поворотах  Шульц С., та клястися їй у вірності “до кришки гроба”. Дуже чітко це проявлялось тоді, коли пані Шульц святкувала у робочий час свій дорогоцінний день народження; бажаючих привітати Світлану вишикувалось стільки, що у місцевих жителів складалось таке враження, що немов би  стоїть черга до мавзолею Леніна.      У свій час я був виступив на захист голови Бершадської райдержадміністрації Шульц С., бо тоді у місті виходила опозиційна газета “Бершадська пора” у якій у зневажливій, брутальній формі у якій принижувалась людська гідність, честь та ділова репутація і без будь -яких доказів  критикувалась робота цього керівника Шульц. Тоді на сторінках газети “Бершадський край”, було надруковано мій матеріал “Дозвольте не погодитись”. Я вважаю, що будь -який журналіст, який пише критичний матеріал, повинен бути толерантним, ввічливим  до свого співрозмовника.  Стосовно совісті, то наведу вислів святителя Іоанна Златоустого, який сказав, що «берегите великий дар Божий – совесть. Совесть это голос Божий, голос Ангела Хранителя, в душе. Бойтесь её потерять».       Однак, як говорив один мудрець; "Усе тече усе змінюється". Під час останніх політичних перегонів  виборів глави нашої держави, на цю посаду було обрано представника “Партії регіонів” Януковича В., багато хто у Бершаді, аби утриматись біля корита влади, будучи членом  партій “Батьківшина”, або “Собор”, різко змінив своє політичне уподобання вмить ставши “членом” партії  біло-блакитних. Вони просто пристосуванці.Будучи на місці новопризначеного голови Бершадської райдержадміністрації Снігура О,. я б таких людей до себе не підпускав на гарматний постріл, і ні на які керівні посади не призначав, бо очікувати від таких пристосуванців вірності, та відданості не слід. І таке явище тотального переходу до партії (іноді примусове), яка нині при владі не поодиноке у нашій державі. На жаль.  Олександр Драган, журналіст місто Бершадь, Вінницька область.