ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Михайло САВАРИН: Держпромгірнагляд лібералізує систему видачі дозволів

    30 ноября 2020 понедельник

    Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду розробив проект змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 1631 “Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом України з нагляду за охороною праці та його територіальними органами”. Ці зміни передбачають спрощення процедури отримання дозволів для роботодавців і значне (більш ніж втричі) скорочення робіт підвищеної небезпеки, на які необхідно отримати дозвіл. Детальніше про зміни розмовляємо з головою Держпромгірнагляду Михайлом САВАРИНИМ. - Михайле Васильовичу, що спонукало Департамент внести зміни до Порядку видачі дозволів?

    - Головна мета, до якої ми завжди прагнули, - забезпечення прозорої та простої схеми видачі дозволів. Час підказував своєчасність удосконалення законодавчої бази в дозвільній системі.

    Зміни ми вносили в кілька етапів. Перший етап спрощення відбувся ще в 2003 році, коли було прийнято вищезазначену постанову, де ми обмежили кількість робіт, на які необхідно отримати дозвіл. Так, наприклад, спочатку, після прийняття Закону України “Про охорону праці” 1993 року, передбачалося, що всі без винятку власники на будь-який вид діяльності зобов’язані отримувати дозвіл Держнаглядохоронпраці на початок робіт. Однак десять років діяльності засвідчили, що рівень культури виробництва в питаннях промислової безпеки повсякчас підвищується. Новому власнику працювати з порушеннями норм безпеки стало економічно не вигідно. Загибель чи травмування працівника призводило до чималих фінансових витрат.

    Окрім того, настільки розгалужена система видачі дозволів відволікала інспекторський нагляд від об’єктів підвищеної небезпеки. Тому було прийняте рішення впровадити новий механізм, що передбачав видачу дозволів лише тим підприємствам, на яких виконуються роботи та експлуатується обладнання підвищеної небезпеки. На той момент ми визначили 88 видів робіт, на які потрібен дозвіл. Цей експеримент одразу ж дав позитивний ефект. Нова процедура призвела до значного скорочення суб’єтів, діяльність яких вимагала отримання дозволів. Було розроблено нові вимоги до експертного висновку, його форми і змісту, підвищилася відповідальність технічного експерта за свою роботу. Незалежні експерти Світового банку визнали систему видачі дозволів Держнаглядохоронпраці найкращою в Україні.

    Разом з тим Комітет не зупинився на досягнутому. Два роки роботи за новим Порядком засвідчили, що цей перелік ще можливо скоротити, вилучивши з нього деякі об’єки та роботи, рівень травматизму на яких є допустимим з огляду на європейські норми. Це – другий етап, який ми маємо намір запровадити зараз. Замість 88 видів робіт ми залишили тільки 26.

    Спілкуючись з роботодавцями, прийшли до висновку, що не всі моменти враховано також і у самій процедурі видачі дозволів. Тому було створено робочу групу, до складу якої увійшли представники Державного комітету з підприємництва, і ми разом відпрацювали більш прозору і просту процедуру продовження терміну дії дозволів на експлуатацію об’єктів. Віднині, якщо роботодавець три роки відпрацював без порушень (не було зупинок і травмування працівників на тих об’єктах, на роботу яких було отримано дозвіл ), то термін дії дозволу йому продовжується автоматично, без проведення органами держнагляду відповідних експертизи та обстеження устаткування. Єдине, що йому потрібно зробити, - це подати заявку до Держпромгірнагляду.

    У грудні цього року нову редакцію постанови буде подано на узгодження до відповідних органів виконавчої влади. Сподіваємося, що наступного року вона вступить у силу.

    На сьогодні ж з метою реалізації державної політики, налаштованої на подальший розвиток підприємницької діяльності та зменшення кількості документів дозвільного характеру Держпромгірнагляд запропонував на період внесення змін до Порядку при проведенні перевірок зосередити увагу роботодавців на наявності дозволів на проведення робіт підвищеної небезпеки, які включені до нового переліку.

    - У цих нововведеннях щось запозичено в країн світової спільноти?

    — Так, звісно. Вводиться декларативний принцип. У межах експерименту ми виокремили десять видів робіт, на які непотрібен дозвіл Держпромгірнагляду, але на які роботодавець самостійно подає декларацію. Тобто діє заявковий принцип. Як свідчить закордонний досвід, заявковий принцип – це більш лібералізована система. Але разом із тим вона несе і більш персоніфіковану відповідальність за допущену аварійну ситуацію. Наприклад, якщо раніше при видачі дозволів органами держнагляду відповідальність була консолідованою, то в цьому випадку роботодавець одноосібно бере відповідальність на себе, зазначаючи це в декларації.

    - Кілька слів про перспективу. Після прийняття нового Порядку Департамент поставив крапку у сфері дозвільної діяльності?

    — Досконалості немає меж. Життя завжди мудріше за нас. Саме воно і підкаже, в якому напрямку рухатися далі в питаннях удосконалення дозвільної системи. Гадаю, що за два-три роки перелік заявкового принципу ми досить-таки розширимо.

    Розмову вела Оксана Пайдасі, Інформаційний центр Держпромгірнагляду.
    Закарпатець Саварин став головним безпекарем праці України
    У першому кварталі 2004 року на підприємствах Закарпаття травмовано 28 чоловік
    Закарпаття. Від випивки до смерті — один крок
    На колегії Закарпатської облдержадміністрації заслухано наглядовців

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору