Працюючи над книгою про Соломоново, Йосип Кобаль знайшов поселення кам’яного віку

«Коли ми, готуючи ілюстрації до книги, пішли на місцеве кладовище, то безпосередньо під піщаним пагорбом виявили черепки, яким 6 тисяч років. Також знайшли обпалену глину, яка свідчить, що там були житла», – розказав у прес-центрі «Закарпаття» історик Йосип Кобаль під час презентації книги «Соломоново – село у межиріччі».

Соломонівцям, як називають місцеве населення, Миколай приніс чудовий подарунок – книгу про те, яким було їхнє село тисячі років тому, про цікавинки та місцеві таємниці, людей, котрі проживали у ньому.

Історія написання книги починається у 2011 році, коли, через порушені певною кількістю мешканців питання зміни назви Соломоново, довелося заглиблюватися в історію. «Оскільки декотрі мешканці вимагали перейменувати село, було прийнято рішення звернутися до фахівців за роз’ясненнями. Так я познайомилася з Йосипом Кабалем. В процесі ми вирішили, що було б непогано написати книгу про село, адже навіть я дізналася для себе багато нового», – розповіла голова села Соломоново Галина Малинич.

Книгу видано за спонсорський кошт у кількості 300 екземплярів. І хоча соломонівців на сьогодні у чотири рази більше – 1346 осіб – ознайомитися з нею зможуть усі охочі. Книга потрапить і у місцеву бібліотеку, і школу. До речі, на сьогоднішній сесії Соломонівської сільської ради видання роздаватимуть усім депутатам та присутнім.

Книга, за словами Йосипа Кобаля, у першу чергу, розрахована на соломонівців. Вона популярна, доступна, але з дотриманням наукових норм. «Жителі сіл знають свою історію до тих пір, доки сягає пам’ять найстаршого покоління», – стверджує історик. Саме тому потреба у такому виданні дійсно є.

Інформація, як розповів науковець, поділяється на три рівні: текст — документи, легенди, описи — ілюстрації. Окремо подається перепис населення 1602 року.

Щоправда, у книзі читач не знайде радянського періоду і років незалежності, адже описується період від першої згадки про село і до 1944 року. Це Йосип Кобаль пояснив тим, що ті періоди, на його думку, не потребують висвітлення, адже люди були безпосередніми учасниками тих подій і все пам’ятають.

«Соломоново – село у межиріччі» написана українською та угорською мовами, адже на території села проживає багато угорців. Представники саме цієї національної меншини виступають за зміну назви на угорський манер. Та, як стверджує Йосип Кобаль, перша письмова згадка про село є у латиномовному документі, датованим лютим 1281 року. Там назва звучить як Саламун, тобто без початкового «Ш».

Прес-центр "Закарпаття"