В Ужгороді відкрилася незвична арт - кав’ярня

Закарпатські відомі, а також маловідомі митці отримали чудове місце для експонування власних робіт, де щомісяця оновлюватиметься виставка робіт закарпатських митців. Наразі тут є нагода побачити полотна Людмили Корж-Радько, заслуженої художниці України.

Арт-кав’ярня має дивну назву Voto. «Вото-утса» (угорською) - саме так називалася стара вуличка в Ужгороді, перша згадка про яку була в 1691 році. Точне її розміщення наразі невідоме – вона знаходилася орієнтовно біля теперішнього кафедрального собору. На ній жило всього 9 родин ремісників. А з латині один з варіантів перекладу слова «вотум» - обітниця.
«Я рада, що я тут виставляю свої роботи, що є фактично першою. Ідея зробити арт-кафе в центрі міста – це дуже, як кажуть «на часі», - ділиться враженнями художниця Людмила Корж-Радько, роботи якої під назвою «Життя однієї жінки» якраз експонують у арт-кав’ярні. - Тому, що у нас є багато художників, багато молоді, але всі ці кола існують якось самі по собі. Виставкові зали, яких не так і багато, більше віддалені від центра міста. А тут може зустрітися і мистецтво, і люди, які заполоняють центр: і ужгородські студенти, і туристи, що прийшли помилуватися історичною частиною Ужгорода. І ось таким ненав’язливим способом ця зустріч з мистецтвом відбудеться. Вважаю, що таких закладів має бути ще більше, бо дехто навіть боїться відвідувати галереї, а ось так, за кавою, єднання з мистецтвом більш природнє, без якихось психологічних бар’єрів. Хочу відзначити, що інтер’єр дуже якісно і професійно продуманий – він не заважає виставці, а регульоване освітлення акцентує увагу на потрібній частині полотна».
Поєднати різні види мистецтва допомогла Валентина Глюк-Александрова, донька відомого художника Гаврила Глюка, яка запросила в арт-кав’ярню з роботами Людмилу Корж-Радько. «Багато людей взагалі не знає про наших закарпатських митців, що дуже прикро. Наразі, є нагода і для тієї талановитої молоді, що не має змоги виставлятися в галереї «Ужгород», або в музеї ім.Бокшая і Ерделі, бо вони ще не в спілці художників. Тим самим ми будемо пропагувати не тільки стару, відому на весь світ, закарпатську школу, а і сучасних митців, як відомих так і ні. В Ужгороді це перше таке кафе», – каже Валентина Глюк-Александрова. Єдиний критерій, за яким відбиратимуться роботи авторів – їх висока якість виконання.
«Мистецтво стирає з душі пил повсякдення» - цей вислів відомого Пікассо взяли собі за головне гасло у «Voto». «Слова, які мені дуже подобаються, - каже Юліанна Стойка, власниця закладу, - Хотілося створити щось таке, де можна було б насолодитися всіма своїми чуттями. Це і смачна запашна кава, і приємна музика і візуальне задоволення. Наразі, ми маємо велику честь починати діяльність закладу з виставки полотен заслуженої художниці України Людмили Корж-Радько. Є у нас книжкова шафа, де ми виставили книги про Ужгород, Закарпаття. Як більш сучасні, так і старі. Гості закладу зможуть за філіжанкою кави дізнатися більше про наш край»
Завдяки дизайнеру Наталія Шталь, у кав’ярні справді жодного «пилу повсякдення»: все гармонує, налаштовує на позитив і душевні розмови. «Основним завданням було створити атмосферу, в якій люди, що цінять мистецтво, і все красиве, могли б зустрітися, поспілкуватися, подискутувати на різні мистецькі теми». – розповідає дизайнер.
Тут використано професійне точкове освітлення з кріпленнями для картин, що дають можливість їх зсувати у потрібному напрямку. Також змінено загальне освітлення. Тепер тут працює оригінальна лампа, створена самим дизайнером з допомогою професійних електриків.