Зіслання Святого Духа на апостолів

П’ятдесятого дня після Христового Воскресіння, Свята Церква Христова святкує подію Зіслання на апостолів Святого Духа та свято Пресвятої Тройці. В цьому році празник Сошествія випав на неділю, 8 червня.

У недільний славний день, в Хрестовоздвиженському греко-католицькому Кафедральному Соборі м. Ужгорода відбулася Божественна Літургія.
На святкове Богослужіння до Святої Церкви зібралася велика кількість вірників з Ужгорода та околиць. Святкові Літургії у неділю відбувалися о 6 год. 30 хв., о 8 год. 30 хв., 9 год. 45 хв., 11 год. 30 хв., 14-00 та о 18-00 годинах (к.ч.).
Велику Службу Божу, яка відбулася о 9 год. 45 хв., відправив настоятель Кафедрального Собору о. Іван Тидір у співслужінні о. Павла Сабова.
Після прочитаного Святкового Євангелія, о. Іван проголосив святкову проповідь. У своїй проповіді, парох Хрестовоздвиженського греко-католицького Кафедрального Собору зазначив, що увесь християнський світ, всі, хто сповідує Ісуса Христа Сином Божим, торжественно, із особливим натхненням, святкують одне з великих християнських свят. Сьогодні людству низпослана невимовна благодать Божа, сьогодні Свята Церква переповнена великою духовною радістю, сьогодні Вона святкує свій історичний початок на землі. В день старозавітньої П’ятидесятниці Свята Церква отримала благодатні дарування Святого і Животворящого Духа у довершеній повноті, а тому день П’ятидесятниці став днем Її преславного відкриття, першим днем історичного бутя на землі, першим днем Її відкриття усій світовій спільноті.
— Сьогоднішнього дня сповнилася Божа обітниця, Обітованний Утішитель зійшов на апостолів: «Поправді кажу вам, краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його» - говорив Спаситель учням перед Своїм преславним Вознесінням. За Божим велінням, апостоли повинні були стверджувати по усьому світу віру у Воскреслого Господа та в Його Святе Вчення. Та чи можливою була ця Божа справа для немічних апостолів? Вони, переслідувані галилейські рибалки, не знаючи, не відаючи нічого за межами Палестини пронесуть у розбещений світ Слово Боже «аж до країв землі», у той світ, котрий не прийняв Христа, котрий розіпяв їхнього Вчителя. Проте, вони добре знали свого Божественного Вчителя, розуміли, що неможливу справу Господь не доручив би їм, Своїм улюбленим учням.
Отже, цю Божу Справу вони повинні були виконати, а як розпочинати доручене їм Богом? Єдину втіху та підтримку в цей відповідальний час вони знаходили у щиросердній молитві. Бо в молитві і застав їх день старозавітньої П’ятидесятниці.
Ми вже з вами не раз чули, якими великими надприродними чудесами супроводжувалася та була позначена ця славетна подія. Усім там присутнім була до того часу відома одна, рідна мова, а коли зійшов Дух Святий на апостолів і, наповнивши їх, вони починають говорити різними мовами, досі їм незнаними та незрозумілими. Дух Святий поселився до їхніх сердець, наповнивши їх Божою Бладаттю проповідувати всім народам Науку Божу. Всього сто двадцять душ складало цю невеличку християнську спільноту, що зібралася в Сіонській Горниці в день П’ятидесятниці. Всі вони жили одним, очікували одне – сповнення Божої Обітниці. Часом високе вчення Спасителя не завжди для них було зрозумілим, навіть прості притчі викликали в них іноді непорозуміння. А після зішестя на них Святого Духа Тайна Відкуплення розкрилася перед ними в усій повноті та величі. Добровільно та з великою радістю апостоли переносять страждання за Христа, йдуть на страшні муки, не тікають від гонителів, шукаючи вічного єднання з Христом. Подвигами Святих апостолів, на крові їхніх мук будувалася Свята Церква Христова на землі. З невичерпного джерела Божої благодаті, вбирали апостоли мудрість та сили для проповідництва. І якщо в часи будівництва вавілонської вежі через зарозумілість та гордість людей відбулося розділення людства по землі, то сьогодні, дякуючи покорі святих апостолів, відбулося Новозавітнє чудо – об’єднання тих людей, які були свого часу розсіяні по всій землі. Сьогодні Бог об’єднує всі народи Силою Святого Духа, третьою Особою Пресвятої Тройці, щоб надати цим народам нове ім’я - ім’я християнина та спадок життя вічного.
І як відомо, що на свято П’ятидесятниці до Єрусалиму збиралося дуже багато Боговибраного єврейського народу із усього світового розсіяння, а коли поміж народом пронісся слух, що учні Христа проповідують різними мовами Христово Воскресіння, це дуже приголомшило та навело великий страх на єврейських старійшин та законників. Бо те, що відбувалося тоді в Єрусалимі, виходить десь далеко за рамки людського та земного розуміння. До Сіонської Горниці прийшли боязливі, немічні прості галилейські рибалки, наповнені всілякими сумнівами, а звідти виходять вісниками Божої Істини, готові «йти та навчати всі народи в ім’я Отця і Сина і Святого Духа». В день Зіслання на апостолів Духа Святого, апостол Петро своєю пламеніючою проповіддю привів до християнської спільноти «три тисячі душ», а після зцілення ним хромого, «п’ять тисяч тільки одних мужчин». Так розпочиналася проповідницька діяльність святих апостолів.
Невелика кількість свідків Воскресіння Христового напоїла увесь світ солодкими та спасенними водами Євангельського проповідництва.
Святкуючи сьогодні день радості та торжества, день преславного зішестя на апостолів Духа Святого, згадаймо, возлюблені в Христі браття і сестри, що з часу нашого власного вступу в лоно Святої Матері Церкви, ми так само, подібно до святих апостолів, прийняли безцінні дарування Святого Духа. Бо з дня Святого Хрещення та Миропомазання, як від дня збавлення від вічної смерті, ми стали храмами Святого Духа і, Дух Божий проживає в наших душах, як Освятитель та Керманич до всього доброго, як Податель благодатних сил.
А ми, дорогі, потурбуймося не оскверняти перебуваючого в нас Духа Божого нечистими справами беззаконня, зігріваймо добрими справами в собі Божу благодать, щоб ніколи вона нас не покидала.
«Утішителю, Душе Істини, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси Блаже, душі наші». Амінь, - такими мудрими словами закінчив проповідь у Кафедральному Соборі на празник - Зіслання Святого Духа о. Іван Тидір.
kafedralvisnik.uz.ua
Т. Горянка