ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

З Карпатами жартувати не варто!..

    31 мая 2024 пятница
    36 переглядів

    Кількість бажаючих відпочити в Карпатах щороку зростає. Більшість з них приваблюють гірські ландшафти, цілюще повітря та загальновідомі мінеральні джерела. А хто бодай раз побував в Українських Карпатах назавжди переконується у вислові, ”що краще гір можуть бути... тільки гори”.

    Проте не завжди гірські подорожі, на жаль, закінчуються щасливо, повідомили "UA-Reporter.com" у Центрі пропаганди Головного управління МНС України в Закарпатській області. Час від часу трапляються випадки, коли гори повністю виправдовують й інший вислів про те, що жартувати з нами не варто. Тому закарпатські рятувальники були б вельми вдячні туристам, якби вони дотримувалися обачності, були обережними та дбали за власну безпеку.

    Зокрема, слід дуже ретельно вибирати маршрут слідування. Тут необхідно передусім враховувати рівень підготовки та можливості учасників, конкретні умови місцевості й мету, яку учасники походу ставлять перед собою. Головна вимога при виборі маршруту – це його безпечність. Також варто знати, що існують певні строки при проведенні турпоходів у Карпати, яких слід дотримуватися. Для пішохідних походів – з 15 квітня до 15 листопада, а для лижних – з 15 грудня до 31 березня. Інколи вони можуть змінюватися, в залежності від кліматично-погодних умов у регіоні.

    Дуже велику роль у подорожі відіграє правильно підібране спорядження. Зі слів рятувальників Закарпатського зведеного загону постійної готовності, дуже часто їм доводиться мати справу з туристами, які йдуть в гори зібрані так, ніби вийшли в міський парк погуляти, забуваючи про те, що від якості та наявності спорядження залежить не лише їхня безпека, а й здоров’я.

    Відповідальність за підготовку групового спорядження несе керівник групи. Особисте ж учасники походу готують самі, але воно повинно важити не більше 5-8 кг.

    Самопочуття в поході, в першу чергу, залежатиме від якості наплічника й взуття. Категорично відмовтеся від різного роду брезентових рюкзаків, які постійно займають за спиною туриста горизонтальне положення, дотримуйтеся загального правила пакування наплічників: тяжкі речі - вниз, м’які - до спини, не прив’язувати до наплічника відра, каструлі тощо.

    Взуття є найважливішим елементом особистого спорядження туриста, тому до його підбору слід віднестися якнайсерйозніше. Ні в якому разі не можна брати нове взуття, воно повинно бути розношене, це захистить від натирань.

    Бажано, щоб черевики були на розмір більші за звичайні (в лижних походах – на два розміри). Найкраще у похід брати черевики на підошві типу "трактор", оскільки вони мають жорстку підошву і добре зчіплюються з ґрунтом. Перед походом шкіряне взуття необхідно просочити жиром чи іншою водовідштовхуючою сумішшю з наступним незначним підігрівом. Влітку як запасне взуття можна взяти кросівки.

    Збираючись у похід, навіть за найкращої погоди, не забудьте взяти вітрозахисний костюм (він займає дуже мало місця), шерстяні светр та шкарпетки, шапочку і (обов’язково) поліетиленову накидку від дощу. Майте на увазі, що парасоля в горах від негоди не захищає. Кожен дорослий повинен мати з собою сірники в захищеній від вологи упаковці.

    Ремонтний набір, як і аптечку, де обов’язково має бути еластичний бинт, беруться по одному комплекту на групу.

    І так речі зібрані, пора вирушати. Правда, перед цим слід обов’язково ознайомитися з прогнозом погоди на найближчі кілька днів. А головне про свої сходження та відлучення в гори треба повідомляти в найближчий аварійно-рятувальний пункт та керуватися всіма рекомендаціями фахівців-рятувальників. Зокрема, пересування повинно бути груповим. Заключним має йти досвідчений турист.

    Переправлятися через річки зі швидкою течією і глибиною більше 0,7 м потрібно тільки зі страховкою. Не варто купатися в гірських озерах чи річках, де є ризик втопитися.

    Подорож в тумані чи в темноті може призвести до втрати орієнтації, зриву з карнизу тощо. Не піднімайтеся (не спускайтеся) по вузьких жолобах, де є ймовірність зсуву каменів. Уникайте скельних ділянок на маршруті. Пам’ятайте, що навіть на нескладні скелі вилізти можна без мотузки, а спуститися без неї вниз неможливо. Через недотримання цього правила трапляється більшість нещасних випадків.

    При сильному дощі чи граді, що супроводжуються громовицями, слід зупинитися й перечекати непогоду, але не робити цього під одиноко стоячим деревом, на узліссі або на березі водойми. Намагатися сховатися в невеликих заглибленнях, біля підніжжя високих схилів, у лісі.

    На ночівлю слід зупинятися завчасно (за 1-2 години до настання темноти). Пам’ятайте, що не можна ставити палатки біля крутих схилів, під скелями або одинокими деревами, над обривами чи поблизу річки, в якій можливий підйом води, на вершині гори, де може вразити блискавка. Поряд не повинно знаходитися сухих чи підгнилих дерев, що можуть бути повалені вітром.

    Пам’ятайте, що найчастіше причиною аварійних ситуацій стають суб’єктивні фактори, основними з яких є: недооцінка небезпеки, що таять у собі гори, неуважність, переоцінка власних можливостей, недисциплінованість (особливо - вживання алкоголю) і неорганізованість учасників, недосвідченість керівника групи, прийняття неправильних рішень.

    Крім цих застережень, слід дотримуватися і правил протипожежної безпеки. Передусім, не залишати непогашені вогнища, сигарету чи навіть сірник, оскільки це може викликати лісову пожежу. Також не варто для освітлення палатки застосовувати свічку чи інші засоби з відкритим вогнем.

    Головне управління МНС України звертається до всіх туристів з переконливим проханням дотримуватися вищенаведених правил, що буде своєрідною гарантією їхнього безпечного перебування в горах Закарпаття.
    На горі Петрос надзвичайники Закарпаття врятували туристку із Івано-Франківська
    У Карпатах врятували туриста з Бельгії
    Закарпаття: На горі Піп Іван ледь не загинув житель Львова

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору