ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Додати новий коментар

    26 квітня 2024 п'ятниця

    Юрій Яцина: "Найголовніше в хворобі – не згаяти час"

    55 переглядів

    Ніщо так не турбує людей, як здоров’я - власне та близьких. Ніщо не коштує так дешево і не обходиться так дорого. Статистика стверджує, що рівень здоров’я людини тільки на 5-10 % залежить власне від медиків. Решта ж припадає на екологію (15-20 %), генетику (15-20 %) та здоровий спосіб життя (50-60 %).

    Проте саме до лікарів ми йдемо, коли виникають якісь проблеми зі здоров’ям, на них сподіваємось, як на останню інстанцію. Напевне, саме тому пряма телефонна лінія, що відбулася у прес-центрі «НЕДІЛІ», була насичена не тільки питаннями здоров’я фізичного, але й торкнулась аспектів як духовних, так історичних. Гість редакції - головний лікар обласної клінічної лікарні Юрій Яцина відповідав як на телефонні дзвінки, так і на питання журналістів. Навіть відключення електрики, яке тимчасово паралізувало роботу телефонної лінії, не вплинуло на спілкування читачів та журналістів з керівником найпотужнішого медичного закладу краю.

    «Хто не пам’ятає минулого – у того немає майбутнього»

    - Пролунала інформація, що обласна лікарня носитиме ім’я Андрія Новака. Знаю, що в парку лікарні встановлений бюст цього легендарного лікаря, відкрито музей…

    - Так, дійсно, з 1 січня 2009 року наша лікарня буде називатися – Закарпатська обласна клінічна лікарня ім. А.Новака. Хотів би нагадати, що для нашого земляка Андрія Новака обласна лікарня була найголовнішою справою його життя. 54 роки і 4 місяці він пропрацював тут головним лікарем. В історії лікарні це стало справжньою епохою.
    Спочатку була маленька лікарня на 5 ліжок, потім – на 30 ліжок, пізніше (наприкінці 19 століття) – стала публічною лікарнею. Сам же Андрій Новак, закінчивши медичний заклад у Будапешті, був призначений голов­лікарем і фактично побудував цей медичний заклад. Найближчим часом вийде книжка «Історія обласної клінічної лікарні періоду А.Новака», в цьому історичному доробку викладені донині невідомі архівні дані щодо розвитку нашої лікарні. Думаю, що ця книжка буде цікава і корисна не тільки медикам та історикам, але й всім, хто хоче глибше знати історію рідної землі. А твердо переконаний: хто не пам’ятає минулого – у того немає майбутнього.

    - Чи проходять лікарі підвищення кваліфікації у зв’язку з отриманням нового обладнання та нових ліків?
    - Кожен лікар, який працює в обласній, районній чи в міській лікарні, відповідно у встановлені терміни проходить курси і матиме переатестацію, ту чи іншу категорію, починаючи з другої і закінчуючи вищою. Відповідно, отримуючи нове обладнання, лікарі проходять і навчання. Щодо препаратів, перед тим як потрапити на ринок, вони проходять певну апробацію. Призначення препаратів кожним лікарем відбувається відповідно до своєї спеціальності та профілю.

    - Чому в поліклініках призначають дорогі імпортні ліки і навіть наголошують, в якій аптеці їх купувати? А разом з тим, є аналогічні вітчизняні і недорогі.
    - Ви можете сказати, в якому з кабінетів обласної лікарні вам таким чином призначали ліки? Як головний лікар, я повинен це знати і відповідним чином прореагувати, якщо такий факт, дійсно, мав місце саме в нашій лікувальній установі. Разом з тим, зауважу, що лікар вправі призначити той медикамент, який він вважає за потрібне. Якщо вам був призначений дорогий медикамент, напевне, лікар виходив з міркувань, що імпортні ліки мають більш широкий спектр використання і вищу якість. Ви можете відмовитись від дорогих ліків і попросити призначити щось дешевше, якщо є аналог.

    - Чи зберігаються пільги на безкоштовні ліки для інвалідів, чорнобильців, ветеранів війни, коли вони лягають на лікування до обласної лікарні? Чи вони повинні купувати?
    - Мені дуже легко і приємно відповідати на ваше питання. Зараз в обласній клінічній лікарні всі пацієнти лікуються безкоштовно. Вперше медикаментозне забезпечення в нашій лікарні на 100% профінансовано у відповідності з потребами пацієнтів. Тільки на медикаменти і вироби медичного призначення обласною радою виділено 8 млн. 134 тисячі гривень. А це не тільки ліки, але й рентгенплівка, рентгенреактиви, шприци, системи, голки, дренажі, катетери, перев’язувальні матеріали. Таке розуміння і увага влади до проблем медицини і пацієнтів втішає.


    «Зараз студенти є різні: розумні, слабкі, бітанги»

    - Які нині студенти на медичному факультеті? Наскільки в них сильні знання і чи стануть вони хорошими фахівцями у майбутньому?
    - Як і раніше, так і зараз, є студенти різні. Є розумні, є слабкі, є бітанги. Якщо говорити про загальну ситуацію на медичному факультеті, то прослідковується невтішна тенденція – студенти стали слабшими. Напевно, тому, що престиж медичної спеціальності впав. Якщо раніше це була елітна спеціальність і конкурси були по 4-5 чоловік на місце, то зараз припадає 1 до 1. Порахуйте – зарплата медсестри близько 600 грн., санітарки – 500 грн., а у лікарів не набагато більше… Якщо це питання з підвищенням тарифної сітки і підвищенням зарплати медиків не зміниться, то ситуація може ускладнитися. Вже зараз є вакантні місця, які важко заповнити. Тільки в нашій лікарні шість вакансій медсестер. Молодь після медучилищ шукає можливості роботи в комерційних структурах, де зарплати мінімум втричі більші.

    - Існує вислів: хто добре діагностує, той добре лікує. Як оцінюєте рівень діагностичного обладнання лікарні…

    - Лікарня забезпечена устаткуванням в тій мірі, що надає можливість якісно діагностувати. Разом з тим, в лікарні зібраний найсильніший кадровий медичний потенціал області, який надає можливість вирішувати серйозні питання, пов’язані із діагностикою та лікуванням хворих. Однак не таємниця, що частина устаткування потребує заміни. Наприклад - ангіограф, який через обстеження судин дає можливість діагностувати багато захворювань, проводити малоінвазивні втручання і лікування. Він потребує заміни на більш сучасний. Підготовка спеціалістів і їхній професійний рівень піднялися настільки, що вони вільно можуть робити такі маніпуляції, які з десяток років тому були ексклюзивом для закарпатської області.
    Разом з тим, зауважу - мені дуже приємно, що останнім часом адміністрація і управління охорони здоров’я в плані устаткування притримуються такої лінії: «Досить нам гуманітарки! Будемо купувати сучасне, надійне обладнання, яке працюватиме багато років і не потребує ремонтів». Це високопрофесійний і високофаховий підхід. Дасть Бог, наступного року буде вводитися хірургічний корпус і там повністю буде закуплено серйозне медичне новітнє обладнання, яке надасть можливість покращити якість діагностики та лікування.
    - Які нові відділення будуть відкриті на площах, що звільняться після запуску нового хірургічного корпусу?
    - В хірургічний корпус будуть переведені відділення хірургічного профілю. Це – перша хірургія, відділення травматології, відділення судинної хірургії, урологія. Ми будемо розвивати таку схему переміщень відділень, щоб можна було зробити повноцінний ремонт в корпусі. У нас є відділення, які потребують термінового капітального ремонту. В першу чергу - це нефрологія та ревматологія. Будемо також переводити відділення гінекології, оскільки воно знаходиться в корпусі нейрохірургічного інституту. Щодо перинатального центру, то це питання поки вирішується.

    «Пацієнт повинен знати правду про своє захворювання»

    - Яке ваше особисте ставлення до релігії? Ваша професія десь дотична до професії священика. Як є таємниця сповіді, так є і лікарська таємниця.
    - Мене хрестив римо-католик. До церкви ходжу по великих святах. Думаю, що через п’ять-шість років буду ходити частіше. Напевно, в житті кожної людини настає період, коли вона відчуває потребу спілкування з Богом. Коли пацієнт йде до лікаря, то він вважає, що потрапив до священика, якому можна все сказати, довірити. Я вважаю, що пацієнт повинен знати правду про своє захворювання. Наприклад, якщо у пацієнта рак і йому залишається жити два-три місяці, то він за цей термін може вирішити всі справи, пов’язані з його родиною і життям.

    - Як ставитеся до нетрадиційного лікування раку?
    - Деякі нетрадиційні методи лікування раку вже стали традиційними. Це та частина нетрадиційної медицини, яка пройшла опробування і дала ефект. Загалом до нетрадиційних методів лікування раку я ставлюся негативно. Рак має різні ступені, свою особливість. Багато пацієнтів, дізнавшись, що в них рак, опускають руки, розчаровуються в житті і починають думати про найгірше. Разом з тим, є відповідна хіміо- і променева терапія. В початкових стадіях раку пацієнти 100% виліковуються. Найголовніше в цій хворобі – не згаяти час.

    - Як ставитесь до гормональної терапії? Це новий метод лікування, який останнім часом почав широко застосовуватися.
    - Гормональна терапія призначається дуже строго і обережно по показах. Втручатися в організм, огульно призначаючи гормони – це те ж саме, що вбивати людину.

    - Хотілось би почути вашу думку з приводу вакцинації. Наскільки ця процедура потрібна і небезпечна, особливо для дітей?
    - Остання ситуація, яка виникла з вакцинацією, є неприємною. Чи не щодня ми чуємо про ці ускладнення. Я б не хотів давати оцінку, я не інфекціоніст, оскільки моя робота пов’язана зі спеціалізованою меддопомогою. Ситуацію, яка нині склалась в Україні, вивчає компетентна комісія і я вважаю некоректним будь-що коментувати з цього приводу. Але я переконаний, що вакцинація потрібна. Мої діти і діти моїх близьких знайомих щеплені. Імунітет, який виникає при імунізації, необхідний для подолання інфекційних хвороб.

    - Обласна лікарня приймає чимало пацієнтів Ужгорода. Чи не виникає проблеми перевантаження лікарів?
    - Згідно з Конституцією громадянин має право лікуватися в будь-якому лікувальному закладі, який може надати йому відповідну медичну допомогу, і навіть вибрати собі лікаря. Відповідно, наш заклад є вищим у градації надання високоспеціалізованої медичної допомоги. Ми нікому не відмовляємо, у нас працює консультативна поліклініка, куди може звернутися кожна людина. За всіма правилами до нас повинні скеровуватися пацієнти, які пройшли етап районної лікарні. Важко робити масовий відбір хворих, не маючи фундаментального обстеження. Дійсно, досить привілейованими є жителі Ужгорода, Ужгородського, Перечинського та Великоберезнянського районів. В першу чергу, це обумовлено зручним географічним розташуванням і інколи цим пацієнтам зручніше звернутися до нас, ніж до районної лікарні.

    - Біля в’їзду в обласну лікарню облаштували парковки. Збирають кошти, людям, які доставляють хворих до лікарні, ставлять блокіратори на колеса…
    - Так, це надзвичайно актуальне питання. Рішенням сесії міської ради приблизно років 10 тому була виділена парковка для автомобілів, що прибувають в обласну лікарню. Межа парковки починалась від магазину «Білочка» і закінчувалась біля кафе «Беламі». Зараз чимдалі ситуація стає напруженішою. По-перше, збільшується кількість автотранспорту як лікарів, так і пацієнтів обласної лікарні. Оскільки паркування у внутрішній зоні лікарні обмежено, то автомобілі паркуються перед територією ОКЛ. Друга проблема полягає в тому, що ми не­одноразово звертались до структур ДАІ з проханням більш жорстко слідкувати за парковкою по вул. Капушанській. Вже декілька разів виникали ситуації, коли з вул. Новака неможливо було заїхати в клінічну лікарню – туди, де нині ведеться будівництво хірургічного корпусу. Але не тільки автомобілі, що завозять матеріали в хірургічний корпус, не можуть проїхати через вузькі місця, були й випадки, коли не могла проїхати і «швидка допомога». І хоча у нас виділена територія під парковку спецтранспорту (близько 20 метрів), проте немає можливості поставити окрему людину, щоб слідкувала за порядком. Сподіваюсь, що більш жорсткі покарання порушників правил дорожнього руху допоможуть навести порядок на дорогах.

    Прощаючись, Юрій Юрійович зазначив:

    - Бажаю всім здоров’я. Але при цьому не забувати, що від медиків воно залежать тільки на 5-10 %. Решта відсотків - у ваших руках. Любіть себе, бережіть себе. А якщо відчуєте якийсь збій в організмі, не тягніть час, не відкладайте візит до лікаря. А ми обов’язково намагатимемося вам допомогти.

    Пряму лінію відстежувала Олена УМАНЦІВ, газета "Неділя"

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору