Додати новий коментар

Президент України Віктор Ющенко виніс на всенародне обговорення законопроект про внесення змін до Конституції України. Чи на часі такі кардинальні зміни і що вони дадуть країні? Своїми думками з цього приводу ділиться голова Закарпатської облдержадміністрації Олег Гаваші:

– Чи потрібна Україні нова Конституція? Переконаний, для переважної більшості українців це вже риторичне питання. Ситуація, яка зараз склалася у країні, – це є безперечним свідченням необхідності глибокої реформи всієї системи влади. Якщо ми зараз запитаємо першого зустрічного ужгородця чи міжгірця, чи підтримує він скасування необмеженої депутатської недоторканності, скорочення кількості депутатів Верховної Ради, зрештою, розширення прав регіонів, впевнений, відповідь буде однією – "так!". Такою, як свідчить соціологічне опитування, є думка 85-90 відсотків громадян України.

Я навів тільки кілька наріжних аспектів, які передбачає президентський законопроект. Загалом же пропоновані зміни до Конституції передбачають системне оновлення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні. В ньому значна увага приділена забезпеченню ефективного балансу владних повноважень всіх гілок державної влади, а також органів місцевого самоврядування, що дозволить швидко ухвалювати та реалізовувати рішення.

Ми не один рік говоримо про необхідність децентралізації влади, надання ширших і, головне, реально, тобто фінансово підкріплених повноважень органам місцевого самоврядування. Але далі розмов справа не рухається. У проекті ж, запропонованому Віктором Ющенком, необхідною складовою політичної реформи є реальне забезпечення, зокрема організаційними важелями, органів місцевого самоврядування. Питання про створення представницькими органами – обласними, районними радами – своїх виконавчих органів та надання їм відповідних повноважень уже давно назріло.

Давно назріла і необхідність переходу країни до випробуваної європейської моделі двопалатної побудови парламенту.

Подивімся, у що сьогодні перетворилась Верховна Рада – фактично це представництво кількох партій вождистського ґатунку, політична і людська культура немалої частини яких нагадує театр абсурду. До того ж в руках цього єдиного законодавчого органу – і формування Уряду, тобто виконавчої гілки влади, і одночасно судової влади.

Президентський законопроект передбачає, що за двопалатної моделі Палата депутатів, будучи обраною шляхом прямих виборів за пропорційною системою, найбільш повно представлятиме політичні уподобання, інтереси всіх громадян держави. Сенат же має обиратися на прямих виборах за мажоритарною системою, що відображатиме відповідні регіональні інтереси населення. Іншими словами, вибираючи свого представника у вищий орган державного управління, простий українець "не купуватиме кота в мішку", як зараз, а обиратиме конкретну людину з ім’ям і біографією, з якої матиме право спитати. Вони будуть підзвітні своїм виборцям, а не партійним босам, як зараз.

Зрозуміло, що таке переформатування зовсім не на руку нашому законодавчому органу, адже зараз кожен депутат насамперед опікується проблемами своєї політичної сили. До того ж, Президент наполягає на зменшенні загального складу обох палат, порівняно з нинішнім чисельним складом Верховної Ради України, – із 450 до 300 депутатів. Тому і підняли вони таку бучу навколо цього законопроекту. І тому вже тривалий час поданий Президентом проект внесення змін у Конституцію припадає пилом у стінах Верховної Ради. Таким чином, Глава держави звернувся до народу – він і повинен вирішувати, за яким Основним Законом нам далі жити.

Однозначно, глибока політична реформа, пов’язані з нею адміністративно-територіальна реформа, реформа місцевого самоврядування, повноцінна судова реформа та інші складові вимагають зміни Конституції України. Якщо законодавчо не закріпити чіткий перерозподіл повноважень всіх гілок влади, матимемо і надалі цей владний хаос. Пропоновані Віктором Ющенком зміни передбачають забезпечення повноцінного статусу Кабінету Міністрів України – Уряду України, більшу самостійність його виконавської діяльності за умови належного забезпечення, насамперед парламентського контролю з боку Палати депутатів.

В той же час, при запровадженні двопалатної побудови парламенту будуть збалансовані повноваження між ними, що об’єктивно обумовить і зменшення належних главі держави важелів стримування у стосунках з парламентом. Важливим моментом є те, що гарантом стабільності всього державного механізму виступатиме Президент України, який обиратиметься всенародно – на загальних і прямих виборах.

Зараз точиться багато розмов, чи на часі такі кардинальні зміни Основного Закону держави? Без сумніву, так. Де гарантія, що після виборів у наступного Президента не виникне бажання переформатувати Конституцію під себе? В той же час, Віктор Ющенко зняв із себе будь-які звинувачення в тому, що він хоче збільшити свої власні повноваження.

І на завершення хочу підкреслити, що Конституції будь-якої держави не є чимось раз і назавжди закостенілим. Практично всі цивілізовані, демократичні країни пройшли через шліфування, внесення змін у свої конституції. Це нормальний, закономірний процес. І не треба цього боятись.
Нам потрібна Конституція, яка запровадить європейську модель управління державою з великими повноваженнями для регіонів, надасть реальну владу народу, створить сильну і відповідальну владу.