Додати новий коментар

Друга неділя вересня -- День танкіста. Відзначається це свято в честь великих заслуг бронетанкових і механізованих військ у розгромі ворога в роки Великої Вітчизняної війни, а також за заслуги танкобудівників в оснащенні Збройних сил країни бронетанковою технікою.

Наприкінці 40-х років XX століття, після Другої світової війни, урядом було видано указ про святкування 11 вересня як Дня танкістів. Саме цього дня під час війни в 1944 році танкові війська, котрі є потужною вогневою міццю й ударною силою, зробили прорив в обороні супротивника і зупинили його наступ.
Це професійне свято з тих пір було одним з найбільш шанованих святкових днів у військах. Деякий час (у період з 40-х по 50-і роки) у великих містах День танкістів навіть відзначався урочистим просуванням танкових колон по місту і салютом. Цьогоріч День танкіста припав на 12 вересня.

Отож, з нагоди цього свята ми навідалися до Ужгородського танкового батальйону, а саме, до командира цього батальйону підполковника Олександра Анатолійовича Паламарчука та його заступника майора Сергія Григоровича Колесника, щоб дізнатися більш детальніше про танковий підрозділ та життя його солдатів.

ЄДИНИЙ ТАНКОВИЙ БАТАЛЬЙОН НА ЗАКАРПАТТІ

Як розповів кореспонденту UA-Reporter.com Олександр Анатолійович, їхня частина -- єдиний танковий підрозділ на ціле Закарпаття. Відрізняється від інших підрозділів тільки одним — технікою. Особовий склад — військовослужбовці строкової служби -- нічим не відрізняється від інших військових. Головне, щоб вони виконували свій обов’язок по військовій службі.
-- Ми надаємо їм відповідні умови для того, щоб вони якнайкраще проходили військову службу, були задоволені нею і пам’ятали, що несуть службу в танкових підрозділах, -- зазначив командир танкового батальйон підполковник Паламарчук.
Служать у батальйоні рік. Новобранці прибувають із навчального центру «Десна» (Чернігів). Адже там протягом 3-4 місяців готують спеціалістів для танкових підрозділів України. В Ужгородській військовій частині тільки закріплюють їхні навики, які вони там отримали. Оновлюються лави військовослужбовців танкового батальйону 2 рази на рік — восени та навесні.
А розпорядок дня солдата насичений. О 6 годині ранку (літній час) підйом, опісля ранкова фізична зарядка, заняття, обід. Після обіду знову заняття. Потім військовослужбовцям надається особистий вільний час: для написання листів, дзвінків близьким, -- вечірня прогулянка та відбій.
-- Щоб солдати завжди були у чудовій воєнній формі, щомісячно на полігоні в Оріховиці вони, з використанням стрілецької зброї, проходять бойову підготовку: стрільби, навчання. На території ж самої частини ми використовуємо тільки навчальну техніку. Також, згідно з плану, кожного місяця для солдат влаштовується «підйом по тривозі», -- каже заступник командира танкового батальйону майор Сергій Григорович.
Танковий батальйон укомплектований технікою стовідсотково. На території частини у боксах зберігається 40 танків Т-64Б та інша автомобільна техніка. За танками доглядають як належить. У цьому пересвідчилися ми на власні очі. Чисті та сухі бокси, начищені до блиску танки – усім цим похвастається не кожен.
Окрім військової служби, солдати при потребі можуть залучатися до заходів по ліквідації повені та надання допомоги потерпілим під час стихійних лих.
Не забувають і про побут. Чистоту території військової частини, як внутрішньої, так і зовнішньої, підтримують самі солдати. Для цього у них відведені певні години дня.
Вільний час військовослужбовці проводять у «Народознавчій світлиці», яка слугує кімнатою відпочинку в Ужгородській військовій частині. Там вони можуть написати листа, подивитись телевізора, поспілкуватися, відпочити.
Державні свята, за підтримки місцевих влад, відмічають у військовій частині. Також солдати відвідують драмтеатр, кінотеатри та беруть участь у спортивних змагань, особливо, із футболу.
За хорошу військову службу, для заохочення війьковослужбовцям надають звільнення в місто. Припадають вони на вихідні дні або свята. Як таких відпусток у солдатів немає, однак є п’ятиденні звільнення.
А якщо захисник Вітчизни занедужав, то медичну допомогу йому нададуть у відповідному військовому медичному закладі. На території частини є медична військова рота, де є всі належні умови для лікування вйськових. Якщо ж в Ужгороді немає тих медпрацівників, яких необхідно для лікування солдатів, то останніх направляють в госпіталь, що розташований у Мукачеві.
За словами командира Ужгородського танкового батальйону підполковник Олександра Паламарчука, у їхній військовій частині на сьогодні строкову службу проходять і жінки. Зокрема, солдат Євгенія Михайлівна Тряско, ст. солдат Олена Володимирівна Мартинюк та ст. солдат Тетяна Ігорівна Маркулевич. Усі ж офіцери служать за контрактом.
Підполковник Паламарчук та майор Колесник зазначили, що за відмінне виконання своїх функціональних обов’язків, зразкову службову дисципліну можна відмітити наступних військовослужбовців: заступник командира батальйону з тилу майор Віктор Миколайович Рубаняк, начальник служби ракетно-артелерійського озброєння ст. лейтенант Іван Іванович Данканич, заступник командира роти з озброєння ст. лейтенант Віталій Анатолійович Звєрєв, навідник танку солдат Іван Михайлович Дратва, ст. механік водій танку ст. солдат Євген Геннадійович Матвієнко, командир взводу технічного обслуговування ст. прапорщик Андрій Петрович Мельниченко, начальник складу ст. прапорщик Микола Іванович Курмаз, начальник складу прапорщик Надія Володимирівна Юрченко.
Гордість ж самої частини -- єдиний на Закарпатті історичний танк – ІС-3, 1945 року випуску, який стоїть на території підрозділу і є безцінною пам’яткою минулого століття.

Опісля розмови нас запросили на урочистість. Адже День танкіста в Ужгородській військовій частині відзначили на 2 дні швидше – 10 вересня. Свято влаштували у клубі, що знаходиться на території частини. Відмічали його в «родинному колі»: особовий склад солдатів, прапорщиків та офіцерів, дружини та діти військових, запрошені гості та ті, кому не байдужа доля захисників Вітчизни.
До слова, як нам розповіли, в незалежній Україні цей день офіційно почали святкувати на прохання ветеранів танкового полку тільки з 29 серпня 1997 року.
Привітати військовослужбовців Ужгородського танкового батальйону із професійним святом прийшло їхнє керівництво із Мукачева, голова Клубу генералів, протиерей Володимир Української православної церкви, чиновники із Закарпатської ОДА, райради та Ужгородської міської ради, політичні діячі міста, колективи із Ужгородського коледжу мистецтв та представники із Закарпатського інституту мистецтв.
Усі гості подарували як керівництву, так і особовому складу військової частини Ужгорода, офіцерським дружинам грамоти, подяки та інші цінні подарунки, зокрема, футбольні форми, грошові сертифікати та твори образотворчого мистецтва. Студенти ж коледжу мистецтв порадували усіх присутніх чудовими хореографічними, музичними та вокальними номерами.
У свою чергу, очільники Ужгородського танкового батальйону присвоїли чергові військові звання своїм підопічним, подарували їм пам’ятні подарунки, грошові премії, заохотили найкращих військовослужбовців тощо.

З нагоди цього свята, вітаємо Вас, дорогі солдати та ветерани танкових підрозділів. Насамперед, бажаємо Вам міцного здоров’я, благополуччя,добробуту, достатку, злагоди, любові та теплоти у Ваших родинах, прихильності долі та мирного неба. Нехай сонце щастя, успіху та фортуни світить для Вас яскраво і ніколи не згасне. Щоб у майбутньому Ви не зазнавали воєнних буднів. Нехай Господь Вас береже, а Пречиста Діва Марія візьме під свій материнський захист.


Т. Горянка,
В. Попович