Додати новий коментар

За час управлінням ПАТ “Ужгородський Турбогаз” Михайло Качур обзавівся базою відпочинку “Лумшори”, яка раніше належала заводу, а тепер значиться у особистій власності цього кандидата.

Журналісти "kavilnews" вирішили дізнатися а на яке майно заробив за час роботи на посаді директора «Турбогазу» кандидат посаду мера від «Солідарності» Михайло Качур.
Сьогодні партійні кандидати та ужгородські видання поширюють інформацію про те, що Михайло Качур, чесний директор, який все своє життя віддав кар’єрним сходинам на цьому заводі. Від звичайного слюсара-модельника дерев’яних моделей ливарного цеху, до директора «Турбогазу», пише Вікіпедія.
Ось, що говорить в одному з чисельних інтерв’ю журналістам сам Михайло Качур:
«Мій батько уже 42 роки працює на «Турбогазі», у нас виробнича династія. Це вже не модно, але, як бачите, є такі патріоти свого підприємства».
Ми зацікавилися, а що ж зміг за цей час роботи директором заробити «патріот» свого підприємства Михайло Качур, і, чому не змінював в продовж всього часу місце праці?
Отримавши довідку з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на таке майно – виявилося, що Михайло Качур став власником 6 соток бази відпочинку «Лумшори».
Саме ця база-відпочинку колись належала підприємству «Турбогаз», де Михайло Качур працює директором.
База відпочинку у Лумшорах, де сотка землі по 50 тисяч доларів, із заводської перейшла у власність Качура
Як бачимо із довідки, земля бази відпочинку, з усіма побудованими на ній об’єктами, якимось чином, значиться тепер на Михайлі Качуру. Але, не як на юридичній особі від ТОВ «Турбогаз», а на фізичній.
Тобто, власником землі, яка належала «Турбогазу» — тепер, за дивним збігом обставин, став безпосередньо Михайло Качур.
Ми зателефонували на завод «Турбогаз», щоб дізнатися, а чи ще можуть відпочивати співробітники заводу на колись належній їм базі «Лумшори». Виявилося, що ні.
«Ее выставили на продажу (базу відпочинку, - ред.) где-то год назад и почему бы ее не купить нашим, кто знает каждую плиточку«, — завірила співробітниця заводу. «Мы там можем отдыхать так же, как и все приезжие. Заплатил — отдыхай. Базу сняли с баланса завода «Турбогаз»«, — відповіла співробітниця заводу.
Цікаво, якщо на балансі ця база відпочинку з якихось причин була не потрібна, то чому директо вирішив її привласнити саме собі? Значить не така вже й збиткова, чи непотрібна?
Директор «Турбогазу» переоформив на себе землі чимало. Згідно реєстру, землі значиться майже на 600 квадратних метрів, на ній побудований гараж, три будинки літнього відпочинку, котельня, трансформаторна, альтанка, покладена тротуарна плитка, колодязь, очисні споруди, виставлена огорожа. Тобто ціла і працююча база відпочинку.
База відпочинку у Лумшорах, де сотка землі по 50 тисяч доларів, із заводської перейшла у власність Качура
Якщо подивитися за скільки продають землю в Лумшорах, — 6 соток землі в цій місцевості, в середньому, коштують 45-50 тисяч доларів, а це приблизно 1 мільйон гривень. Оформлював угоду приватний нотаріус Парамонов Олександр Вікторович.
Цікаво, як на посаді директора ТОВ «Турбогазу» можна було б заробити на купівлю такого майна, чи все ж таки кандидат банально перереєстрував працюючу турбазу на себе?
Що цікаво, майно, згідно того ж таки реєстру, значиться в арешті. Це значить, що розпоряджатися ним на власний розсуд не можна, доки йдуть судові процеси або інші процедури.
База відпочинку у Лумшорах, де сотка землі по 50 тисяч доларів, із заводської перейшла у власність Качура
Ми звернулися до юриста Віталія Кобаліна, щоб він пояснив, чому в подібних ситуаціях може бути вигідно тримати майно під арештом.
«Якщо якийсь завод хоче позбавитися баласту, або якогось нерухомого майна — він має виставити його на аукціон. Якщо майно цінне і не має завищинних цін — звичайно, його захочуть купити багато людей. А щоб заморозити купівлю-продаж, можна добитися того, щоб під різними приводами на це майно було накладено арешт — тоді Ви, як директор, можете виграти трохи більше часу для своїх потреб, або заробляти тим часом собі на життя. І майно Ваше нікуди не дівається, і працює на вас», — запевнив юрист.
Дійсно, запитавши працівників чи працює база відпочинку «Лумшори» — виявилося, що туди можна заїхати для відпочинку. Щоправда, ми намагалися знайти номер цієї бази відпочинку, але його віднайти в мережі нам не вдалося. Ціж-таки працівники «Турбогазу» попросили зателефонувати після свят, щоб дати номер для замовлення «Лумшорського» відпочинку.
Ми намагалися запитати самого кандидата, за скільки він купив цю базу відпочинку, звідки гроші на таку покупку, чому база відпочинку знаходиться під арештом… Але, якщо в перший день слухавку Михайло Васильович брав і навіть намагався жартувати з нашими журналістами, — то вже наступного дня, ані жартів ми не почули від директора, бо слухавку від нас він вирішив не брати. Направивши запит на пошту, яку він продикутував, ми також відповіді сьогодні не дочекалися.
Сподіваємося, Михайло Качур не приховує від нас свою належність до колишньої турбази заводу на якому він сьогодні працює директором і збирається сплачувати податки за майно, що значиться на ньому. Адже, поки що, декларацію кандидата на посаду мера ми так і не побачили.
Загалом, чекаємо відповіді на турбуючі нас усіх запитання.