Додати новий коментар
Що спільного між демоном та солотвинськими озерами (ФОТО)
На околиці Солотвина розташувалися солоні озера: їхній мінеральний склад аналогічний водам Мертвого моря.
Почнемо з легенди. Багато століть тому, коли почали сіль у Солотвині добувати, проживав тут один солекоп. Приїхав здалеку заробляти на щоденний хліб важкою роботою. А був дуже бідний, не мав і хати. Подумав собі, що буде він жити під землею в шахті та весь час, не піднімаючись на землю, сіль добувати, щоб заробити грошей на хату.
Багато часу перебув у шахті спокійно, хоч і лякали його робітники, ніби там демони живуть. Та одної ночі, коли не спав, а рубав сіль, подумав собі за роботою за демона: от якби він допоміг.
Демон не змусив довго чекати - явився чоловікові та й запитав, чого той хоче. Але кричав так, що од крику одна гора розкололася. Чоловік, хоч і злякався, але розповів про свої біди. Демону сподобалась сміливість солекопа, тож він пообіцяв допомогти видобути якомога більше солі. І слова дотримав.
На зароблені гроші купив собі хату бідняк і вже не був бідняком. Та ще й сьогодні видно, де розкололася скеля від голосу демона шахти.
А тепер про реалії. Селище Солотвино розкинулося на правому березі Тиси. Його старовинна назва Слатина, що означає "солона вода", вперше згадується в 1360 році - вже тоді тут добували сіль. Солотвино стоїть на величезному соляному куполі. Сіль залягає під землею на глибині всього 200-300 м.
У декількох кілометрах від сучасних шахт і селища розташовані знамениті Солотвинські озера. Колись це теж був солерудник, але грунтові води зробили свою справу - починаючи з 1902 року все, що було на поверхні, стало провалюватися в безодню, а з часом вода заповнила порожнечі до країв. Саме таке майбутнє геологи пророкують і сучасним шахтам.
Солотвинські озера мають антропогенне походження: вони виникли в XX столітті у результаті просідання ґрунту над шахтами. Першим утворилося найбільше з озер – Кунігунда, коли однойменний рудник раптово просів відразу на 20 метрів. Згодом улоговина заповнилася солоною водою, а на дні зібрався товстий шар аспідно-чорної лікувальної грязі.
Назва "Кунігунда", можливо, дана була рудинку на честь Кунігунди – дружини Київського князя Ярополка, яка була родом із Саксонії. Саксонія, як відомо, з давніх давен славиться як край гірників. У XIV-XV столітті для облаштування соляних копалень були запрошені майстри з Саксонії, які імовірно і дали одній з найперших шахт це ім'я.
Нині озеро є курортом. Берег і дно покриті шаром лікувальної грязі чорного кольору, що широко застосовується в грязелікуванні. Щільність води настільки велика, що потонути практично неможливо. А вміст солі в межах 146-200 г./л. і підвищена концентрація іонів брому силіцію, цезію, фтору і рубідія. Протягом року температура води не опускається нижче 17°С. Влітку температура води 25-27°С.
Грязі дають позитивний ефект при лікуванні сердечно-судинної системи, остаточних явищах флебітів і тромбофлебіту, захворюванні кісток, нервової системи, урологічних захворюваннях, псоріазі і легеневої системи. В процесі лікування використовуються місцеві аплікації грязі і розсолу, загальні ванни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ У Карпатах, на висоті 2000 метрів, знайшли австрійські укріплення часів Першої світової війни (ФОТО)
UA-Reporter.com