Чи не закоротка в нас пам’ять? Не дамо обдурити себе вдруге!

Послухалися! Комуністів, котрі забезпечували роботою 52 мільйони українців, налагодили якісну середню і вищу освіту, яка була най-кращою в світі, безкоштовно оздоровлювали всіх у санато-ріях, - з улюлюканням і свистом від-правили у відставку. Це було зроблено, аби в каламутній воді наловити собі вдосталь "ри-би" - власної вигоди. На жаль, це їм вдалося замість того, аби, за нормальною логікою, взяти в нове життя все краще зі старого і розвинути його для блага рідного народу. Та хто там думав про той народ. Своя дорогоцінна сорочка була ближча до тіла. І плоди такого хижацького свавілля виродків довго давалися взнаки всьому великому українському народові, якого обманули свої ж сини-яничари.

Праведні “націоналісти”, котрі за гроші Заходу змістили “злочинний” комуністичний режим, всілися в крісла комуністів та крали так, як не крав найгидкіший злодій при комуністах. Тільки у 1992 році “націоналісти”, “націонал-демократи” вкрали 200 мільярдів доларів США за рахунок заощаджень простих українців, знецінення їхніх зарплат і грошової одиниці - рубля (з 1 долара 27 центів за бакс до… 1,5 цента. - Авт.).

Тому в 92-93-х роках Україна знаходиться в цілковитій пітьмі ў- без світла, газу, тепла, гарячої води, продуктів харчування. Науковці, інженерно-технічні працівники, медики, як вітровим протягом, витягувалися за кордон. Україна перетворилася на колоніальний ринок збуту для прострочених європейських і американських товарів. Українська нація - шевченківська нація - перетворюється на злиденних рабів на будівельних майданчиках благословенної Європи. Там останні перебувають часто-густо в гірших умовах, ніж вивезені фашистами наші земляки в Німеччину прогітлерівського взірця.

У 1994 році до влади приходить “диктатор” і “недемократ” Кучма. Проте чомусь відбувається стабілізація та зміцнення гривні, починається відтворення виробництва й економічного потенціалу, більшає робочих місць, починає відчуватися все більше й більше стабільність. Але на місцевий рівень, принесені брудною “націонал-демократичною” хвилею, приходять місцеві князьки і феодали - балоги, ратушняки, лазаренки, гурвіци, які остаточно добивають свій власний україн-ський народ. У нас широко з’являються, завдяки їм, національні контрабанда, цілком прозоре розкрадання бюджетних коштів, приватизація-прихватизація, бандитизм, рекет і корупція. Так місцеві князьки і понапивалися свіжої крові від людей, набиваючи жеби власні за рахунок збільшення боргів міст і районів за газ, тепло, воду, електроенергію, подаючи інтереси власного бізнесу під лейблом загальнодержавних інтересів. Аби добити власний народ, в Україні у 92-98-х роках побудували фінансові піраміди з ошукування людей. Банкіри та страховики-аферисти робили, що завгодно (так, відомий закарпатський “Лісбанк” завдяки їм розпався у 1996 році. До речі, першим заступником Нацбанку України тоді був ...Віктор Ющенко!). Князьки прикривали їх, бо бачили в цьому свій конкретний хосен. Але хоча центральна влада слабка, а всі правоохоронні та місцеві органи скорумповані і докорінно скуплені міс-цевими “баронами” та “князями” - ситуація в країні дуже тяжко, але поступово нормалізується.

У 1999-му році на другий термін до влади приходить “антидемократ” і “диктатор” Кучма. Продовжується зростання виробництва, підйом економіки, поліпшується ситуація у всіх сферах: збільшується кількість робочих місць, зростає заробітна плата, Україну визнають у Європі та СНД як державу з самодостатньою економікою.

Позитивна динаміка змінила Україну. Але коли прем’єр Янукович “закрутив гайки” різночинним князькам, прищепив хвіст чиновникам, утвердив на ділі українську владу в Україні - це багатьом не сподобалося. Коли ж Янукович почав забирати гроші в олі-гархів і віддав їх у вигляді пенсій, стипендій, соціальних допомог, а бюджет України відразу зріс удвічі - барони, князьки, олігархи почали все робити, як у 90-91-і роки. Тим більше, на Заході тільки й чекали такої ситуації: Європа та Сполучені Штати задихаються без ринків збуту своїх товарів, а дармові талановиті руки українців-закарпатців потрібні усюди. Гроші з Заходу на те, щоб розхитати український човен, попали у “благодарні” руки тих, хто став мільйонерами, будуючи свій бізнес при “злочинному” режимі Кучми - ті ж балоги, ратушняки, кеменяші, іванчі... Тільки у 90-му році вони виходили з гаслами проти комуністичного режиму, а зараз - проти режиму Кучми.

Може, проблема всьо--го українського народу полягає в тому, що ці “нові українці” переступили межу Закону, заробляючи шалені гроші, та хочуть уникнути покарання, скинувши черговий “режим”? Якщо все піде за їхніми апробованими сценаріями, знову постраждають інтелігенти і прості люди. Країна перетвориться в смітник для хімічних і ядерних відходів країн великої сімки, ринок збуту, а ще - постачальника рабсили для Європи. А наші дружини знову будуть бігати з повними сітками купонокарбованців по порожніх магазинах.

Тож давайте, дорогі земляки, задумаємося, чи дозволяти нам знову робити люті експерименти над собою, суспільством, здоровим глуздом, чи вибрати те, що виплекала національна еволюція - команду Віктора Януковича? Віриться, що ваш вибір буде правильним, ви не дасте себе одурити, аби діти і внуки не тикали на вас пальцями і не казали: "За що ви, дорогі мої предки, так познущалися над нами? Хіба ж варто було виступати проти суспільного прогресу, супроти розвитку національної історії?"

А те, що, дорогі мої земляки, нас ці мільйонери кличуть у Європу, то Європа давно вже прийшла до нас в Ужгород. Щоб відчути себе у Ніредьхазі, Дебрецені або Кошицях, достатньо прогулятися базарами на Краснодонців, “П’яному” або Корятовича серед восьми тисяч угорців та тисячі словаків, які щодня скуповують тут продукти харчування, бо на угорську або словацьку зарплату не дуже проживеш за німецькими чи австрійськими цінами.

Та коли подружня пара, мої знайомі - вчителі з Загоні - штовхають свою “іномарку” “Жигулі” третьої моделі з порожнім баком до першої заправки в Соломоново, то який ще вам потрібен європейський “приклад” - або жах, щоб зрозуміти, що в Європу нас тягнуть ті, хто вже накрався, - чи не закоротка в нас пам’ять? Не дамо одурити себе вдруге!



1990-1991 р.р.

“Режим” комуністів

Середня зарплата в Україні більше 100 рублів - близько 100 дол.США, пенсія 60 рублів - 60 дол.США



1991-1994 р.р.

Режим “націонал-демократів”

Зарплата - 12 дол.США, пенсія - 4 дол.США.



2003-2004 р.р.

“Режим” Януковича

Середня зарплата - 90 дол.США, пенсія - 40 дол.США.



2004-2006 р.р.

Режим “націонал-демократів”, “Наша Україна”, “Так! Ющенко!”

Середня зарплата - ???, пенсія - ???.

Ризикнемо????? Віталій Плохотник, інженер, м.Ужгород